ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ: ”В Україні зміняться ще п”ять-шість президентів, перш ніж країна дозріє для вступу в ЄС”

Газета ГАНДЕЛЬСБЛАТ дотримується такої думки:

Демократична Україна заслужила місце в Європейському союзі. Однак вона повинна пройти ще довгий шлях. Вікторові Ющенку не слід повторювати помилок свого попередника Леоніда Кучми, який проводив фатальну політику балансування між Москвою та Брюсселем. Фундамент формування громадянського суспільства в країні заклала ”помаранчева революція”. Тепер цей фундамент слід зміцнити шляхом проведення вільних парламентських виборів та рішучих економічних реформ, які припинили б діяльність усіх олігархічних картелів, -

пише ГАНДЕЛЬСБЛАТ і веде далі:

Лише тоді Євросоюз може відкрити Києву свої двері. Тепер розпочинати переговори про вступ ще передчасно. Брюсселю слід виявити мистецтво в тому, щоб не давати українському керівництву приводу для ілюзій швидкого вступу в ЄС, але водночас і не розчаровувати Київ. Пропозиція політики сусідства з боку ЄС є не зовсім справедливою, тому що за цих умов з Україною навряд чи поводитимуться інакше, ніж із позаєвропейськими партнерами Євросоюзу.

Тему продовжує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ:

Дивлячись на речі реалістично, в Україні складуть присягу ще п”ять-шість президентів, перш ніж країна стане достатньо зрілою для вступу до Євросоюзу. І це не повинно особливо заважати новому главі української держави. Приклади Польщі, Прибалтики, Болгарії засвідчили Ющенкові, що можливість пришвидшити поступ та підняти добробут існує. У цьому зацікавлені українці. Євросоюзові слід також виявляти зацікавленість у цьому.

ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ аналізує завдання нового українського уряду:

Новий уряд має одразу ж дати поштовх надзвичайно складним реформам. Передвиборна боротьба залишила важкий тягар для держбюджету-2005, адже попередник Юлії Тимошенко на посаді глави уряду Янукович роздавав надзвичайно дорогі передвиборні подарунки, на які в бюджеті не було закладено коштів. Це насамперед підвищення пенсій та зарплат держслужбовцям і вищий мінімум соціальних пільг. Ющенко під час виборчої кампанії пообіцяв не відбирати ці подарунки. Тому найпершим завданням Тимошенко має стати проведення санації перевантаженого бюджету-2005.

60-ій річниці визволення в”язнів Освенціма присвячує свій коментар ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ:

Як у Біблії перше вбивство пов”язане з одним іменем, так само й Освенцім назавжди буде пов”язаний з німцями. Адже той, хто питає про загиблих в Освенцімі, питає також і про вбивць. А вони були вождями німецького народу. Це місце, ця легенда про абсолютне зло є каїновим тавром німців. Цього тавра німецькому народові не позбутися ніколи.

Газета ВЕЛЬТ пише, що ”назва ”Освенцім” вміщує абсолютну правду про німецьку диктатуру”:

Освенцім став символом нової, надчасової відрази німців до себе самих та сумніву в існуванні Бога, який допустив таке. Канцлер говорив про сором німецького народу і зумів, як і всі канцлери та президенти до нього, провести межу між виною злочинців та відповідальністю нащадків.

ПФОРЦГАЙМЕР ЦАЙТУНГ пише про сучасні прояви нацизму в німецькому суспільстві:

Дедалі частіше доводиться чути фразу: “Нам треба вже врешті про це забути!” Мається на увазі нацистський терор, Друга світова війна, розпочата німцями, та знищення мільйонів невинних людей. Та чи можна так просто “забути” Голокост? Відповідь на це запитання одна: ніколи. І це доля всіх німців – учора, сьогодні й у майбутньому. Про те, наскільки важливо пам”ятати та нагадувати про злочини нацистів, свідчать небезпечні феномени сьогодення: дедалі більше молоді захоплюється дурною бравадою неонацистів, праворадикальні партії здобувають перемоги на виборах до ландтаґів, а ультраправа Націонал-демократична партія використовує свою присутність у саксонському парламенті для розпалювання національної ворожнечі.