Екс-майор Мельниченко похвалив генерала Кравченка

Пане Мельниченко, цього тижня на Захід втік ще один офіцер українських спецслужб. Йдеться про генерала СБУ Валерія Кравченка, який обіймав посаду радника в посольстві України. Він звинуватив українське керівництво в наданні розпоряджень слідкувати за кордоном за представниками української опозиції. За аналогією до "дітей лейтенанта Шмідта" його вже встигли назвати "дитиною майора Мельниченка".
Як би ви прокоментували вчинок генерала Кравченка?

Я би не хотів, щоб говорили, що він втік. Це перше. І, по-друге, не треба жартувати, що він "дитина Мельниченка". Ми розмовляємо про дуже серйозні справи. В Україні існують серйозні проблеми. На щастя, в Україні є не тільки Кравченко Юрій Федорович, який причетний до вбивства Георгія Гонгадзе, а є і справжні офіцери, одним з яких є Кравченко Валерій Максимович. Я думаю, що це знакова подія. Це зайвий раз підтверджує ту інформацію, яку я надавав ще кілька років тому і яка говорить про те, що в Україні діє система, направлена на знищення політичних опонентів. І саме Кравченко Валерій Максимович представив ще одні факти, які підтверджують мої записи цього.

Цими днями в Берліні перебував також Леонід Кучма. Це вже третій випадок, коли ваш шлях перетинається із закордонними візитами українського державного лідера...

Я не хочу підраховувати, скільки разів перетинаються мої шляхи із Кучмою. Я приїхав до Німеччини, маючи свою програму. Вона заключається в тому, щоб проінформувати німецьке суспільство в тому, хто приїхав на їхню землю, і щоб не тільки керівництво Німеччини знало, кого воно приймає, а щоб це знав і німецький народ. Метою мого приїзду в Німеччину є також прискорення юридичних процесів з притягнення до відповідальності того ж самого Кучми, Деркача, Кравченка та інших за скоєні ними тяжкі злочини і притягнення саме за кордоном України.

Журналісти в Німеччині виявили зацікавленість вашою особою. Ви вже дали тут кілька інтерв"ю, а чи спостерігається такий же інтерес до вас з боку німецьких політиків?

Я мав низку неофіційних зустрічей у Мюнхені. У мене запланована низка зустрічей і в Берліні.
Але про це можна буде говорити тоді, коли вони виходитимуть на офіційний рівень. У Мюнхені я зустрічався з представниками парламентських фракцій вільних демократів та християнських демократів. Це була неофіційна зустріч. Тут я хотів би зазначити, що інколи ми дуже багато очікуємо від Заходу того, що ми самі повинні були зробити. В Україні опозиція очікує те, що Захід зробить якісь різкі кроки відносно Кучми.
Але водночас ми бачимо, що сама опозиція не робить таких різких кроків, а натомість іде на переговори або надання гарантій тому самому Кучмі. Захід це бачить. Це взаємопов"язані процеси - якщо відбуватимуться внутрішні процеси в Україні, то й Захід відповідно реагуватиме. Тому треба показувати не тільки німцям, а й іншим народам, що щось не те відбувається в Україні, що Україна потребує допомоги.

Давайте перейдемо до зроблених вами записів. Ви опубліковуєте їх частинами. Чому ви не оприлюдните їх одразу всі?

Це питання не тільки до Мельниченка. Це питання також до Тимошенка, і до Мороза, і Ющенка, і до інших людей, які кажуть, що вони боряться за Україну і проти режиму. На превеликий жаль у мене немає таких великих можливостей і я не зможу все тягнути сам. У цьому зв"язку я хочу навести тільки одну цитату з фільму "Два капітана", де було сказано: знаєте скільки я міг би зробити, якби мені не те, щоб допомагали, а якби мені не заважали.

Отже, хтось вам заважає?

Я не хочу скаржитися. Я оптиміст і тому кажу, що труднощі були, є і будуть, і їх потрібно долати. Як вам відомо, в Україні діє репресивний апарат. Вони діють за допомогою принципу "кнута та пряника". Тому дуже мало людей, які по-справжньому готові боротися. Їх можна на пальцях перерахувати.

Пане Мельниченко, на які критерії ви зважаєте, підбираючи до публікації ті чи інші уривки розмов?

Зараз я активно співпрацював з комісією Верховної Ради України із розслідування фактів убивства журналіста Георгія Гонгадзе, нападу на народного депутата Олександра Єльяшкевича та інших злочинів. Я намагаюсь спілкуватися через цю комісію. Але, на жаль, на сьогоднішній день вона не дуже активно працює в цьому напрямку.
Ми працюємо з Олександром Єльяшкевичем в напрямку розкриття фальсифікації президентських виборів 1999-го року. Ті записи, які зафіксовані на моїх плівках підтверджуються документально в тих документах, коли він очолював цю комісію. Незабаром буде викриття того, як відбувалася президентська кампанія 1999-го року.

Навколо ваших записів постійно точиться дискусія щодо їхньої достовірності.
Генпрокуратура України цього тижня відхилила вимогу незалежних журналістських організацій стосовно здійснення громадського контролю над експертизою плівок, яку планується провести. Як ви ставитесь до цього?

По-перше, хто ініціює проведення цієї експертизи? Жертви - Леся Гонгадзе, Мирослава Гонгадзе, Олександр Єльяшкевич - не сумніваються в достовірності записів. Це по-перше. По-друге, вже ухвалено юридичне рішення, враховуючи експертизу. Суддя Василенко ухвалив юридичне рішення розпочати розгляд по суті цих справ. Експертиза потрібна тільки Кучмі. Але в генеральній прокуратурі України немає ані відповідної техніки, ані оригіналів.
Вони не мають також пояснень, як це робилося. Тому це буде фарс генеральної прокуратури. І результат вже зараз відомий: там буде сказано, що це недостовірна інформація. Це те, що потрібно Кучмі.

Пане Мельниченко, ви так спокійно подорожуєте по світі, призначаєте прес-конференції, даєте інтверв"ю. Чи не боїтеся ви переслідувань і чи були погрози на вашу адресу?

Остання інформація про те, що моєму життю існує загроза була влітку цього року. Загроза йшла від генерала Смішка. Про це мене офіційно повідомили в міністерстві юстиції США через мого адвоката. Тут можна знову повернутися до вчинка Валерія Кравченка, до його тверджень, що Смішко наказував робити незаконні дії.

До речі, ще раз про Кравченка. Чи вам вже вдалося з ним зустрітися в Берліні?

Вчинок Валерія Кравченка заслуговує на повагу. Не треба приписувати те, що Мельниченко, якимось чином зміг вплинути. Цей вчинок він зробив самостійно. Я Кравченка Валерія Максимовича особисто не знаю, але я хотів би з ним зустрітися і познайомитися.

Пане Мельниченко, дякуємо вам за розмову.

Інтерв"ю провів Володимир Медяний.