1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нема чим дихати

Ольга Веснянка12 березня 2013 р.

Хто відповідає за моніторинг чистоти повітря – незрозуміло, сучасні стандарти вимірювання забруднення українським відомствам невідомі. Змінити ситуацію взялися екологи.

https://p.dw.com/p/17vhY
Фото: picture-alliance/landov

Рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує президентка екологічної організації «Жива планета» Світлана Берзіна. «Якщо брати найбільш забруднені краї – Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину – може йтись про десятки разів», - зазначила Березіна у розмові з Deutsche Welle. Очолювана нею організація за підтримки міжнародного фонду "Відродження" втілює проект, мета якого – домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС.

Приклад різниці у підходах до норм якості повітря – зола, що міститься у викидах і потрапляє у легені. В ЄС певні частки золи вимірюють за розміром, адже ті дуже шкідливі, зауважує Світлана Берзіна. Україні ж ці частки так не вимірюють, тому вони ніяк не нормуються. Раніше Єврокомісія замовляла дослідження Всесвітній організації охорони здоров’я про те, наскільки небезпечні для людини ці частки, й тепер ЄС хоче посилити контроль за цими викидами. Берзіна звертає увагу, що в Україні більшістю радянські норми в цій галузі, які розробляли у 1950-1970-их роках. Інші фахівці, що співпрацюють з «Живою планетою» зауважують: українську нормативно-правову базу України в цій сфері адаптовано до законодавства ЄС лиш на тридцять відсотків. Є великі відмінності в установленні дозволених показників викидів, системі моніторингу забруднення атмосферного повітря та держконтролі.

Мешканці промислового Маріуполя на акції протесту вимагають чистого повітря
Мешканці промислового Маріуполя на акції протесту вимагають чистого повітряФото: DW

Обережно: забруднено

Смог у Маріуполі
Смог у МаріуполіФото: DW

Громадські експерти готують рекомендації органам влади, як гармонізувати застаріле українське законодавство з якості атмосферного повітря з європейським. «Ніхто не скаже, що проти якості атмосферного повітря, все інше можна купити, але не повітря. Тож законодавчі ініціативи підтримають», - впевнена Світлана Берзіна. Екологиня нарікає, що після адміністративної реформи важко отримати інформацію, хто взагалі в Україні відповідає за контроль за якістю повітря.

Екологи нагадують, що рівень забруднення повітря пов'язаний з ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема атеросклерозом, хворобою серця, раком легенів. «Оксиди вуглецю, що поступають в атмосферу, сірки, азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил надають різну токсичну дію на організм людини. Впливають на здоров'я, погіршується якість продуктів сільського господарства, є вплив на клімат і стан озонового шару Землі, гине флора і фауна» - каже Берзіна. За оцінкою експертів, головними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства чорної металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості.

Металургія платить штрафи

Наслідки для здоров´я українців держава не досліджує
Наслідки для здоров´я українців держава не досліджуєФото: Fotolia/uwimages

У Державній екологічній інспекції у відповідь на запит DW найбільшими порушниками вимог закону про охорону атмосферного повітря назвали низку металургійних та гірськозбагачувальних комбінатів: «ММК ім. Ілліча», «МК «Азовсталь», «АзовЕлектроСталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Південний ГЗК», «Євраз Дніпродзержинський КХЗ», «Північний ГЗК», «Центральний ГЗК». У прес-службі інспекції пояснюють: покарання за забруднення стандартне для всіх - накладають штраф й нараховують збитки, прокуратура відправляє справу до суду.

Збитки пропонують відшкодувати добровільно. Якщо не відшкодовують - примусове стягнення. За відсутності дозволу Мінприроди на викиди інспекція може призупинити діяльність підприємства. Якщо мовою цифр, то у 2012 році Держекоінспекцією за порушення законодавства у сфері захисту повітря накладено штрафів загалом на суму близько півтора мільйони гривень. А загальна сума пред'явлених збитків за шкоду, заподіяну довкіллю, склала майже 20 мільйонів гривень. Утім, збитки від шкоди здоров’ю українців досі ніхто не обчислював.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою