1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Державні фінанси: Україні доведеться затягувати пасок щільніше

26 травня 2010 р.

Наслідки глобальної кризи стають дедалі відчутнішими: європейські уряди ламають голови над питанням: «Де можна заощадити?» Не буде винятком і Україна. Адже реалістичність бюджету-2010 в експертів викликає сумніви.

https://p.dw.com/p/NXzb
Фото: DW

У бюджеті на 2010 рік уряд формально врахував усі вимоги Міжнародного валютного фонду. Насамперед це стосується обмеження дефіциту, який не має перевищити шести відсотків. Однак переговори про надання кредиту МВФ затягуються. Серед причин називають сумніви експертів фонду у реалістичності показників бюджету. Зокрема, зростання надходжень у державному кошторисі оцінюється у 28 відсотків, що значно перевищує прогнозоване зростання економіки, зауважує експерт Німецького товариства технічної співпраці (GTZ) Матіас Морґнер.

Більше того: податкові надходження мають зрости на 36 відсотків, а надходження від податку з обороту майже у півтора рази. «Прем’єр-міністр Азаров як колишній глава податкової служби впевнений, що краще адміністрування зможе збільшити надходження. Тим не менше, за номінального зростання ВВП на 18 відсотків підвищити збір податків на 36 відсотків, на нашу думку, це - більш ніж сумнівно», - прокоментував Морґнер в інтерв’ю Deutsche Welle.

Попри російську знижку на газ, залишається високим ризик збільшення дефіциту держбюджету через надання субсидій «Нафтогазу», необхідних для компенсації пільг населенню. Також прихований дефіцит збільшується за рахунок багатомільярдних державних гарантій за кредитами на будівництво інфраструктури до ЄВРО-2012. Враховуючи кошти на рекапіталізацію банків, «дірка» у цьогорічному кошторисі України сягає понад 87 мільярдів гривень. 10 мільярдів уряд сподівається покрити за рахунок продажу «Укртелекому», решту – за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень.

Сотні сумнівних програм

Matthias Morgner Deutsche Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit
Матіас Морґнер: "Кошти можна використовувати ефективніше"Фото: Matthias Morgner

Позики колись треба буде повертати. Виплачувати кредити легше за умов сталого економічного розвитку. Однак більшість позичених грошей досі витрачалася на фінансування соціальних видатків (так званих «захищених статей», тобто зарплат, пенсій та ін.), які становлять 95 відсотків державних витрат. Державних інвестицій, які стимулювали би економічне зростання, немає. Тому для збереження фінансової стабільності без масштабних заходів заощадження не обійтися.

Матіас Морґнер переконаний, що бюджетні кошти в Україні можна використовувати значно ефективніше. Німецький експерт, зокрема, говорить про сумнівну якість більшості державних цільових програм, фінансованих з держбюджету. «Взяти, приміром, низку програм Міністерства охорони здоров’я, які передбачають закупівлю медикаментів для лікування тих чи інших хвороб. Ці «програми», власне, програмами не є. Це просто статті видатків. Адже немає жодних індикаторів, які визначали би успішність цих «програм»: скільки людей вдалося вилікувати? Немає комплексного підходу до розв’язання проблем, який передбачав би інші заходи, крім закупівлі медикаментів», - критикує Моґнер.

За словами експерта GTZ, кількість таких загальнонаціональних «програм» в Україні останніми роками зросла до понад чотирьох сотень. Тоді як в інших європейських країнах їх зазвичай не більше кількох десятків.

Скорочувати пільги

Матіас Морґнер наголошує, що заощадження державних грошей можливе й без урізання пенсій та зарплат вчителям та військовим. Для цього насамперед треба скорочувати невиправдані пільги численним категоріям населення. «Скорочення видатків має розпочатися з привілейованих осіб, таких як високі посадовці, які отримують дуже непогані пенсії та інші пільги. Крім того, треба раціоналізувати систему надання пільг: одна й та сама людина не має одночасно користуватися декількома привілеями», - переконаний Морґнер.

Наскільки високими є ризики для фінансової стабільності країни, пов’язані із завідомо нереалістичним бюджетним плануванням, свідчить нинішня криза у єврозоні, застерігає німецький експерт.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Ольга Сосницька

Пропустити розділ Більше за темою