ГУАМ. Дискусія у Криниці
6 вересня 2007 р.
Дискусія щодо ГУАМ несподівано викликала жвавий інтерес учасників форуму з різних країн. Багато гостей хотіли побачити, як представники чотирьох причорноморських держав відбиватимуться від перехресного обстрілу питаннями, у першу чергу, від представників Росії. Чого лише варті були заяви російського депутата Держдуми Сєрґея Маркова про те, що „ГУАМ від самого початку свого створення мала антиросійську спрямованість” і його провокаційного запитання, мовляв, „що мені відповідати студентам, коли вони від мене вимагають розповісти про досягнення ГУАМ”.
Відповісти на це запитання спробував міністр економіки Молдови Ігор Додон, котрий загалом погодився, що проблеми в організації таки існують:
"Від самого початку йшлося про реалізацію трьох головних завдань. Це - торгівельні відносини, інфраструктурні проекти і співпраця в галузі енергетики. Що відбулося за останні роки? В торгівельних взаєминах між країнами ГУАМ безумовно є позитивна динаміка. Водночас, густу тінь на розвиток організації кидає брак конкретних проектів між нашими країнами. Через це, наприклад, Молдова, переорієнтувала свої торгівельні пріоритети. Тепер її головним торгівельним партнером з початку цього року став Євросоюз, оборот з яким перевищує 50 відсотків".
Чи далеко ГУАМу вдалося просунутися в галузі розвитку інфраструктури? У принципі щодо цього існують цікаві проекти. Один з них виник минулого року це - транспортний коридор навколо Чорного моря. Утім, за словами Ігоря Додона, поки що конкретних кроків у його реалізації так і не було здійснено.
Чи дійсно все виглядає так сумно в ГУАМі, з цим запитанням "Німецька хвиля" звернулася до заступника міністра закордонних справ України Володимира Огризка:
"Я не хотів би тут бути дуже песимістичним. Адже реальні програми є. Я хотів б звернутися хоча б до теми енергетичних проектів. Наші країни і Євросоюз, а також країни центральної Азії зараз інтенсивно працюють над проектом поставок енергоносіїв до Європи. Вистачить реалізації вже цього одного проекту, аби сказати, що ГУАМ відбувся і що він має дуже серйозну економічну перспективу. Є також низка інших проектів, які зараз готуються. Це - транспорт, освіта, співпраця в галузі сільського господарства. Є і низка політичних проектів, зокрема, щодо врегулювання конфліктів".
Що стосується постачання енергоносіїв до Європи, то, очевидно, мова йде у першу чергу про добудову нафтогону "Одеса-Броди-Плоцьк". Останнім часом активності польської сторони у доведенні цього проекту до завершення не спостерігається. Утім, Володимир Огризко не погоджується з цим твердженням.
"Я мав честь на початку цього року привозити президента Ющенка до Плоцька. І хочу зазначити, що йде дуже конкретна розмова щодо цього проекту. Після цього відбувся Краківський форум, зараз готується Вільнюський форум. Так що ця тема зараз, навпаки, набирає обертів".
Ніхто не стане заперечувати, що найінтенсивніше співпраця в межах ГУАМ останнім часом розвивається між Києвом та Тбілісі. Конкретніше про це ми попросили розповісти віце-прем’єра Грузії Георгія Барамідзе:
"Звичайно в зв'язці Україна-Грузія Україна є лідером. Ми сподіваємося, що і загалом у Східній Європі Україна відіграватиме щоразу більшу роль. А це дуже важливо для Грузії. Ми працюємо за двома напрямками. Перший - це політичні питання, пов’язані з перспективою членства Грузії та України в ЄС і НАТО. Тут динаміка дещо різниться, адже в Грузії динамічніші взаємини з НАТО, а в України - з Євросоюзом. Ми повинні підтримувати один одного в обох справах. Інший напрямок - це економіка, у першу чергу - енергетична складова. Для нас дуже важливо, щоб з України надходили інвестиції в Грузію і навпаки. Ми сподіваємося, що ці взаємини будуть динамічно розвиватися, а ГУАМ стане додатковим інструментом для їхнього розвитку".
Але, як щодо антиросійської спрямованості ГУАМ, на якій так наполягав Сєргей Марков. Як зазначив модератор дискусії Томс Бауманіс, якщо кожну організацію, куди не входить Росія і котра створює їй певну конкуренцію, вважати антиросійською, то напевно такою є і ГУАМ.