1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Голодомор – невідома для більшості німців сторінка української історії

Тетяна Бондаренко25 листопада 2007 р.

Мало хто в Німеччині знає про страшні події 1932-33 років в Україні. Спробою привернути увагу німців до теми Голодомору стала наукова конференція у місті Маннхаймі.

https://p.dw.com/p/CSzU
Фото: AP

Близько 80 гостей, серед яких німецькі та українські історики, політологи, журналісти, літератори, студенти та представники духовенства зібралися у суботу у Маннхаймі. Більшість доповідачів мусили констатувати, що дуже мало людей у Німеччині, за винятком хіба що вузького кола науковців, знайомі з темою чи взагалі чули про трагічні події 1932–33 років в Україні. Про це свідчить, зокрема, і той факт, що у німецьких шкільних підручниках з історії не завжди можна знайти хоча б згадку про Голодомор. Так, один з організаторів конференції, історик Ернст Людеманн, проаналізувавши низку підручників, змушений був зробити такий висновок:

„Ця тема, на жаль, абсолютно недостатньо, незадовільно висвітлюється. Це означає, що в одній частині тих підручників, що я переглянув взагалі не згадують цих подій, а в іншій частині – дуже коротко, підсумовуючи події.”

В той же час його колега, автор численних робіт про Голодомор, професор східноєвропейської історії Ґергард Сімон переконаний у необхідності донести інформацію про цю трагедію до широкої громадськості у Німеччині:

„Якщо ми хочемо знати, що відбувається в Україні сьогодні, тоді ми повинні поміж іншими темами займатися також і Голодомором.”

Ґергард Сімон також звертає увагу на те, що усвідомлення Голодомору як геноциду, в Німеччині ускладнюється історичним минулим німців, невід’ємною частиною якого є Голокост:

„Пам’ять німців, скажімо так, сповнена Голокостом. Злочин проти людяності, винищення мільйонів людей пов’язують у Німеччині в основному саме з вбивством німецькими нацистами європейських євреїв. Ця ніша у німецькій пам’яті у значному об’ємі вже зайнята, тому так важко знайти зацікавленість Голодомором у Німеччині.”

Голодомор – геноцид чи соціоцид?

Інший учасник дискусії, професор Еґберт Ян закликає з обережністю застосовувати термін „геноцид”, аби запобігти його тривіалізації, і пропонує своє визначення того, чим був український Голодомор:

„Загалом він підпадає під категорію „демоцид”. Це дещо ширше поняття, ніж геноцид. Геноцид не можна вчинити над власним народом, тому я думаю, що слід говорити саме про „демоцид”, адже злочинні накази виконували й самі українці. Можна класифікувати ще вужче, й говорити навіть про соціоцид, тобто знищення, вбивство людей на основі соціальної чи класової приналежності. У випадку з Голодомором – це вбивство селян.

Водночас визнання іншими державами Голодомору саме геноцидом українського народу стало одним з пріоритетів сьогоденної української політики. Ґерхард Сімон не переконаний однак, що вона матиме успіх:

„Я не вірю, що Голодомор невдовзі буде визнано геноцидом на рівні Об’єднаних націй, оскільки напрямки інтересів дуже невизначені. Це стосується й Німеччини, де зокрема зважають і на позицію Росії в цьому питанні.”

Всесвітнє визнання Голодомору геноцидом українського народу мало б, на думку науковця, велике значення у світовій політиці. По-перше, це стало б прецедентом для багатьох інших народів, в історії яких також мало місце масове знищення населення. По-друге, це потягло б за собою безліч юридичних вимог відшкодування та мало б інші непередбачувані наслідки. Саме тому, вважає Сімон, не слід очікувати, що найближчим часом Бундестаг прислухається до закликів президента Віктора Ющенка.

Журналіст Юрій Дуркот, який висвітлював під час конференції політичні аспекти теми Голодомору, зауважує, що в його оцінці як геноциду йдеться не стільки про правове обґрунтування, як про моральну відповідальність і про спробу розібратися зі своїм минулим:

„У цьому питанні Україна на сьогоднішній день просунулась набагато далі, ніж Росія, і ми бачимо, наскільки нервово реагує Росія. Ми фактично бачимо чітку тенденцію, коли тему Голодомору і дискусію про Голодомор у Росії пробують представити як тему для спекуляцій серед певного кола український політиків.”

Зрештою, на думку більшості учасників конференції в Маннхаймі, тема Голодомору сьогодні має особливе значення. Під час Голодомору постраждали центральні та східні регіони України. Проте нині українці, незалежно від того, де вони живуть, разом згадують про жертви цієї трагедії. Це ж об’єднує український народ у прагненні зберегти свою історію і вшанувати загиблих.