ГогольFEST: від тусовки до масовості

Утретє ГогольFEST проходить в культурно-мистецькому комплексі «Мистецький арсенал» на столичному Печерську. Його відкриття відбулося 11 вересня, але захід уже відвідали 35 тисяч людей, звітують організатори. Уже на відкритті свята на глядачів чекало одразу два театральних перформенси – для людей із різними смаками. Інженерний театр «АХЕ» із Санкт-Петербурґа тішив око любителів глибоко продуманих аванґардних постановок, які пересічному глядачеві скоріше нагадували хаос. Натомість інші російські гості – Саша Фролова і група «Аквааеробіка» - розслабили очі і вуха глядачів яскравими латексними костюмами й сумішшю синті-поп та 8-бітної електроніки, веселою і легкою.

Залишені з носом

Іще до початку дійства гості фестивалю знайомилися із сучасним образотворчим мистецтвом. Інсталяції молодих українських і зарубіжних митців, у яких час-від-часу на осуд глядачів виринає чи то сам Гоголь, чи його ніс, одразу налаштовували всіх на відповідну атмосферу.

Її відчули навіть учасники фестивалю. «Таємничий настрій, просякнутий Гоголем. У всьому – і в театрі, і в картинах. І навіть стіни були просякнуті таємничим духом», - ділиться враженнями з «Німецькою хвилею» солістка популярного харківського гурту «Lюк» Ольга Герасимова. Виступ її команди завершував день-відкриття фесту. Герасимова, якій доводилося виступати і на більш іменитих заходах, була в захваті від кількості й настрою публіки.

Три роки життя фестивалю вже вистачило для здобуття постійних прихільників та міжнародного визнання, вважають організатори. Головний ідеолог та ініціатор заходу Владислав Троїцький у розмові з «Німецькою хвилею» ділиться власними враженнями. На його думку, фестиваль виріс і набув певної системності й структурованості, а ще – високої популярності. «Завжди дуже багато людей. Понеділок, 17.00, не прайм-тайм, був концерт симфонічної музики – зал набитий. Люди стояли й слухали найскладнішу нову академічну музику. Для мене це був показник того, що фестиваль розвивається в правильному руслі», - каже він.

І кількістю, і якістю

Загалом до завершення заходу організатори сподіваються як мінімум на 100 тисяч відвідувачів. Серед них не лише українці, але й гості з інших країн. Чим більше, тим ближче до здійснення мрія Троїцького. Він хоче зробити Київ східноєвропейською столицею аванґардного мистецтва.

Задача нелегка, але дещо в Троїцького і команди вже виходить. Про успіх свідчить реакція європейських культурних журналістів, яких організатори запросили як кураторів програми. Географія їхня сягає усіх куточків Європи – від Угорщини й Польщі до Португалії та Великобританії. «Всі кажуть, що це якийсь новий рух за своєю ліберальністю, демократією. Тут є та прекрасна межа, коли демократія не переходить у анархію. Тут прокидається творче, - каже Троїцький. – Це самобутність. Але не провінційна, містечкова, а така, що вони навіть почуваються більше в Європі, аніж в Європі».

Та деяким гостям заходу все ж таки довелося відчути себе поза межами Старого Світу. Київська журналістка одного з глянцевих журналів країни Євгенія Новікова відвідує фестиваль з часів його зародження. Та організацією дійства цього року задоволена не дуже. «Цього року відкриття здавалося дуже хаотичним, був незрозумілий розклад», - ділиться вона своїми враженнями з «Німецькою хвилею». Мовляв, навіть про вказівники для орієнтації в будівлі комплексу організатори не подбали.

Не в грошах щастя

Можливо, причина організаційних проблем криється у фінансуванні цьогорічного заходу. Адже на заваді здійснення мрій часто стають гроші. Фестиваль має бюджет близько 500 тисяч доларів. Цих грошей організаторам не вистачило для того, щоб найняти івент-агенції та продакшн-студії. Та оскільки нинішній ГогольFEST відбувається, на порядку денному вже доля наступного фестивалю. Джерела фінансування його проведення господарі заходу шукають заздалегідь – серед українських бізнес-кіл та європейських культурних інституцій. Та поки питання майбутнього заходу відкрите.

Хоча ГогольFEST позиціонується як фестиваль державного значення, допомога від влади обмежується наданням приміщення для його проведення. Напередодні президентських виборів в Україні Троїцький вирішив звернутися до вітчизняних політиків із відкритим листом. У ньому він просить їх звернути увагу на розвиток вітчизняної культури. Та сам визнає, що ініціатива його утопічна. «Я розумію, що політикам зараз не до культури. Хоча був би я в штабі будь-якого з кандидатів, то побачивши такого листа і активність людей, я би перший прийшов і сказав, що хочу допомогти. Це був би потужний піар за менші гроші, ніж вони витрачають у політтехнологів», - каже він.

Та українська культура вже традиційно століттями розвивається поза межами держави і державництва. Не виняток і сучасне вітчизняне мистецтво. Та такі заходи, як ГогольFEST, уже виховують українську молодь, каже Троїцький: «Я думаю, що нині фактично почалася така соціальна мережа, чи хвиля суспільного руху, умовно кажучи, ГогольFEST». А отже вже незабаром ці люди матимуть змогу не тільки формувати культурне обличчя держави, але й творити нову Україну.

Автор: Данило Білик

Редактор: Леся Юрченко