Візит Байдена: кінець пільгового періоду для Києва?

Минуло понад півтора роки, перш ніж український президент Петро Порошенко втілив свої найважливіші передвиборчі обіцянки, та й ті лише частково. 1 грудня антикорупційна прокуратура обзавелася керівником і тепер вперше може взятися до роботи.

З погляду США, очевидно, це сталося занадто пізно. Вашингтон має дедалі менше терпіння до уряду в Києві. Особливо зважаючи на те, що до затягування з призначенням головного антикорупційного прокурора доклався соратник Порошенка, генеральний прокурор України Віктор Шокін. Ще у вересні посол США в Україні Джеффрі Паєтт вдався до незвичайного кроку: у своєму повідомленні на Twitter він закликав - хоч і дещо обтічними дипломатичними словами - до відставки Шокіна. Та попри це президент продовжує робити на нього ставку.

Генпрокурор має піти

"Уся структура, підпорядкована генпрокурору, має терміново бути реформована", - закликав високопоставлений американський чиновник у Вашингтоні перед поїздкою до Києва віце-президента США Джо Байдена.

За словами чиновника, Україна має "довгу історію корупції". Як низько впала репутація української влади, вже показує програма візиту Байдена: перед зустріччю з президентом Петром Порошенком віце-президент США спочатку хоче зустрітися з представниками проєвропейського громадянського суспільства.

Слід найняти "незаплямованих суддів"

Байден буде тиснути на державне керівництво в Україні, запевняє американський високопосадовець, "щоб нещодавно ухвалені антикорупційні реформи були реалізовані". Передусім він, скоріш за все, буде рішуче наполягати на тому, щоб Шокін пішов у відставку. Аби це стало першим політичним знаком західним кредиторам України. Дипломати в Києві дедалі більше обурені непоспішною заспокійливою позицією української влади.

Чи буде зараз стрімко втілена судова реформа, якої так вимагають, видається дуже сумнівним. Щодо неї представники українського президента будуть консультуватися з Радою Європи у Страсбурзі - інституцією, яка не відзначається швидкими реформами. Нещодавно за лаштунками японський дипломат наголошував на тому, що всіх українських суддів треба звільнити, адже вони в минулому дуже часто поводили себе як захисники інтересів окремих олігархів. Україна, згідно з порадою з Токіо, повинна після звільнення провести "рекрутингову кампанію" і найняти "незаплямованих суддів".

Саме за таким принципом українська влада намагається проводити реформу поліції, для якої Японія подарувала близько 1300 автомобілів. З літа сучасні гібридні авто патрулюють зокрема вулиці Києва, щоб його жителі почувалися у безпеці. Але це, швидше, сигнал з боку політики: мовляв, ми робимо щось, зміни є. Та сьогодні вже зрозуміло, що поліцейські патрулі, імовірно, є радше засобом "вітринної" політики - усередині сумнівні заскорузлі структури залишаються тими ж, якими й були.

Це стосується також і урядового апарату: впадає в очі, наскільки сумнівним є найближче оточення навіть прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Серед них Микола Мартиненко - досі голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, хоча проти нього у Швейцарії вже щонайменше півроку відкрита кримінальна справа за підозрою в хабарництві. Відповідь на питання, чи допоміг до цього часу український генпрокурор швейцарцям у цьому розслідуванні, видається щонайменше сумнівною.

Сам Мартиненко на звинувачення реагує, лише знизуючи плечима. У їхній появі він вбачає російський слід. Минулого тижня Мартиненко заявив, що складе свій мандат, однак парламент за це рішення досі так і не проголосував.

Конфлікт з Росією як виправдання

Та й узагалі, конфлікт з Росією для багатьох у Києві слугує виправданням власної бездіяльності. Війна на Сході країни замість того, щоб сприяти демократизації України, як того вимагав Майдан, наближенню її до ЄС, здається, має радше стабілізуючий вплив для старої системи, що складається з олігархів, протекціонізму та корупції. Таким чином російський президент Володимир Путін досяг би своєї мети і зупинив рух України на Захід. Вади української судової системи нагадують ситуацію в Росії, де прокурори провертають брудні справи і діють свавільно.

Скандальний блогер досі ув'язнений

З лютого 2015 року під вартою у Західній Україні перебуває скандальний і критичний до влади в Києві інтернет-блогер Руслан Коцаба. Провина колишнього активіста Української Гельсінської спілки з прав людини полягає в тому, що він виступив проти війни на Сході України. У своєму відеозверненні Кацаба закликав співвітчизників бойкотувати четверту хвилю мобілізації, оскільки держава не оголосила воєнного стану. "Мені краще два роки провести в ув'язненні, ніж брати участь у цій громадянській війні", - заявляв він.

У цьому відео він також заперечував відповідальність Москви за вбивства на Донбасі. Ролик з’явився в мережі наприкінці січня. А через 21 день Коцаба був заарештований за обвинуваченням у державній зраді. Десь в іншому місці це називається свободою думки, кажуть правозахисники в Києві. Процес їм нагадує несправедливу судову владу в Росії. На блогера до Служби безпеки України (СБУ) нібито поскаржився один український доброволець. Чи це сталося з власної ініціативи, чи за політичною вказівкою від когось, досі незрозуміло.

СБУ також довгий час була відома як захисниця олігархічних інтересів в Україні. Адже ж поряд з історією корупції країна також має довгу історію олігархії, "що знайшла свій шлях у політичній системі", як каже американський високопосадовець із Вашингтона. Там не хочуть більше спостерігати за продовженням функціонування старих схем: пільговий період для Києва, очевидно, добіг кінця.