Болонська реформа змушує студентів учитися і на канікулах

Літо - пора відпочинку? Багато студентів у Німеччині вважають інакше, підстава для таких настроїв - екзаменаційний стрес. Але дехто все-таки намагається знаходити час на все, наприклад, росіянка Ірина, котра вчиться у Франкфурті. Снідаючи на затишному подвір'ї, студенти готуються до чергового іспиту.

Під час першого семестру в Університеті імені Гете у Франкфурті 25-річна Ірина вивчала педагогіку початкових класів. Там вона долучилася до німецько-російської студентської групи. Як іноземці навчання їй дається непросто: "Звичайно, є проблеми, наприклад, я повинна чітко обміркувати, перш ніж щось сказати, тому в мене все виходить повільніше. Але іноді у німців не вистачає терпіння“. Натомість товариші по групі терпляче вислуховують студентку. Адже поряд із мовною проблемою, яка стосується Ірини та інших студентів-іноземців, є ще одна спільна - із початком Болонського процесу доводиться більше вчити. Єдина європейська система вимагає більше іспитів. Надзвичайно багато матеріалу і вкрай мало часу. Загалом ідеться переважно про "зазубрювання". Тобто, вчити, вчити, вчити, щоб потім усе це видати на іспиті і знову забути. Я розмовляла з іншими студентами, які вчились раніше, вони кажуть, що тоді було не так", - нарікає студентка Катаріна Пфаффінґер.

Скажене навчання

Представницьке об'єднання студентів цього університету (Asta) піддає критиці таку ситуацію. Марко Заґер, котрий є членом Asta, каже, що Болонську систему часто називають "навчанням-булімією", тобто коли намагаються все охопити, втиснутити, записати, але потім від цього залишається близько половини. Адже за такого підходу для підсумкового результату важливі усі оцінки.

Якщо факультети природничих наук та економіки постійними тестами і модулями навчання не здивуєш, то для гуманітаріїв болонський процес став чимось абсолютно новим. Це підтверджує і Астрід Іррґанґ з навчально-сервісного центру, де консультують студентів. За її словами, від часу запровадження реформи потреба в таких послугах збільшилася. „Мені здається, за суб'єктивним сприйняттям студентів, навантаження в цілому збільшилося. Часто студенти перевантажують свій навчальний план, забагато обирають, а коли потім погано складають іспит, годинник починає відраховувати час по-іншому. Адже не складені модулі потрібно перескласти упродовж певного часу, інакше студента можуть відрахувати“.

Одна голова добре, а дві - краще

Тому на канікулах багато студентів замість відпочинку на пляжі обирають бібліотеку. Або спільну підготовку до екзаменів в університетському кафе. Великим попитом користуються так звані навчальні групи. Одна голова - добре, дві - краще, пояснює популярність домашньої роботи гуртом російська студентка Ірина. В групах студенти розподіляють роботу: наприклад, кожен готує певний текст, а потім всі по черзі опитують один одного. Зважаючи на обсяг завдань, це діє як своєрідна релаксація.

До ситуації в німецьких університетах, зокрема, до інтенсивних іспитів, а також інших студентських труднощів, пов'язаних з Болонським процесом, Ірина ставиться спокійно. Якщо порівнювати з Росією, в Німеччині все не так вже й погано. "Тут певною мірою все більш розслаблено, у нас дещо суворіше".

Автори: Захар Бутирський, Біанка фон дер Ау
Редактор: Наталя Неділько