1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Банківський сектор: робота над помилками

7 березня 2010 р.

Крах американського інвестиційного банку Lehman Brothers, прострочені кредити та найбільша від часів Великої депресії 30-их років фінансова криза зіпсували імідж банків. Утім, чи засвоїли вони цей гіркий урок?

https://p.dw.com/p/ML2L
Фото: AP

«Згідно з опитуваннями, ми банкіри маємо не найкращий авторитет. Після нас стоять лише повії та наркодилери», - заявив нещодавно під час публічної дискусії у Франкфурті-на-Майні один з банкірів. На дні фінансової кризи, окрім порції самоіронії представникам кредитно-фінансових інститутів, схоже, нічого не залишається. Адже імідж банків та довіра громадян до них особливо постраждали.

«Гадаю, не дарма, бо саме вони перебільшили з ризиками, а деякі банки взагалі робили просто неприпустимі речі. Деякі ж досить пристойно повелися, за винятком таких ляпсусів, як розповсюдження сертифікатів Lehman Brothers», - переконаний викладач банківської справи Франкфуртського університету Райнгард Шмідт.

Менше ризиків

І хоча багато представників кредитно-фінансових інститутів визнали свої помилки і погоджуються з критикою, багатьом вкладникам мало красивих слів та нових іміджевих кампаній, наголошує Клаус Нідінг. Він знає про що говорить, оскільки вже не один рік представляє та захищає інтереси акціонерів. «Якщо подивитися, до яких оборудок знову звертаються банки, якщо подивитися, які дискусії про зарплати вони знову ведуть, як вони сперечаються про регулювання банківського сектору, коли уникають контролю та подають його у невигідному світлі, то, гадаю, що все необхідно ще глибше переосмислити», - каже Нідінг.

Численні банки, які діють на біржі, приміром, німецький Deutsche Bank, французький BNP Paribas чи англійський Barclays, справді знову звітують про мільярдні прибутки і, вочевидь, вже подолали кризу, повернувшись до так званого «Business as usual». Утім, кризовий урок минув для них не дарма, вважає Райнгард Шмідт: «Вони значною мірою знизили певні ризики та внесли суттєві зміни до внутрішньої системи контролю ризиків. А це досить важливі чинники, які раніше у багатьох банків були в катастрофічному стані».

Більше контролю

Щоправда, досягти єдності в питанні національного та міжнаціонального регулювання в банківському секторі поки не вдалося. Далі за всіх пішов зі своєю пропозицією президент США Барак Обама, який серед іншого планує обмежити в своїй країні розміри банків та заборонити їм користуватися ризикованими підприємницькими схемами.

Фідель Гельмер, аналітик приватного німецького банку Hauck & Aufhäuser, сумнівається в тому, що пропозиції Обами вдасться реалізувати: «Банки, особливо в Америці, обіймають значні владні позиції. Тож, вони ще скажуть своє слово з приводу того чи іншого заходу, запропонованого Обамою».

Тим часом Базельський комітет з питань банківського нагляду працює над спеціальною програмою, спрямованою на зміцнення кризостійкості європейських банків у майбутньому. Відповідні умови цієї програми також мають примусити банки уникати надмірних ризиків. Крім того, нині точаться численні дискусії щодо запровадження податку на трансакції. Зібрані таким чином кошти мали б поповнювати спеціальний гарантійний фонд. І надалі сперечаються щодо суворішого контролю банківського сектора та обмеження бонусів, які виплачуються банкірам. І хоча, як зауважують критики, жодну з цих ідей поки не закріплено законодавчо, без сумніву, зрозумло одне: завдяки кризі банки нарешті задумалися над тим, чи правильним шляхом вони прямують.

Автор: Міша Ергардт, Тетяна Бондаренко

Редактор: Володимир Медяний