Багряна осінь у Берліні

Астрономічна тривалість осені - 89 днів та 19 годин. Цього часу - більш ніж досить, щоб увіковічити у фотографіях відомий символ Берліна та на власні очі побачити якого шарму надає місту ця пора року.

Звісно, що найбільший скарб Музейного острова - експонати, виставлені в п'яти музеях комплексу. Та не менше задоволення отримуєш, прогулюючись тут від будівлі до будівлі по шурхотливому різнобарвному опалому листю.

Як щодо того, щоб поповнити свою бібліотеку якою-небуть вживаною книжкою? Такі, певно, можна знайти на блошиному ринку, що розташувався на площі перед університетом Гумбольдта.

Лише восени розумієш, чому розташований на Музейному острові парк Люстгартен, назва якого перекладається українською як "парк утіхи", назвали саме так. Можна залюбки прогулятися набережною річки Шпрее або увесь день горілиць пролежати на парковій лаві, проводжаючи поглядом перелітних птахів, що відлітають у вирій, прямуючи до теплих південних країв.

У сонячні погожі осінні дні Парк Берлінського муру мов магнітом приваблює до себе мешканців та гостей німецької столиці. Тисячі бажаючих збираються тут у неділю ввечері, щоб взяти участь у місцевому караоке. Тут, кожен, хто наважився підійти до мікрофону, отримує у винагороду оплески.

Більшість літніх пивних наметів Берліна позникали ще наприкінці літа, але поніжитися на осінньому сонечку можна в багатьох кав'ярнях та ресторанчиках міста. Тут можна посидіти, замовивши капучіно, кухоль пива або поласувавши останнім в цьому році морозивом.

Чорний, жовтий, зелений, помаранчевий, червоний - така палітра осінніх кольорів частково відображає кольори фракцій, що увійшли до майбутнього складу Бундестагу.

З 1999 року будівля Рейхстагу знову стала місцем проведення пленарних засідань Бундестагу. Після падіння Берлінського муру та возз'єднання Німеччини його з неабияким розмахом реконструювали та модернізували. Висаджені тоді дерева вже підросли, милуючи око пишнотою своїх крон.

Найстаріший та найбільший парк Берліна - Великий Тіргартен - розташований у самісінькому серці столиці. Тут можна довго-довго гуляти пішки або досхочу поїздити велосипедом. Якщо добре придивися, то за різнобарвними кронами дерев вдасться розгледіти Колону Перемоги.

"Золотою Ельзою", власне, в народі прозвали богиню перемоги Вікторію. Саме її статуя розправляє крила на вершечку Колони Перемоги. А восени золоту статую обрамляють золотом верховіття дерев, якщо дивитися знизу.