Кіберзлочинність і поліція
23 лютого 2013 р.
Китай підозрюють у тому, що він використовую цілу таємну армію, щоб здійснювати хакерські атаки на цілі в США. Якщо твердження американської фірми з питань безпеки Mandiant виявиться правдою, то це означатиме, що упродовж років комп'ютерні фахівці атакують урядові відомства, ЗМІ та підприємства. Це повідомлення з'явилося днями, якраз перед початком Європейського поліцейського конгресу, що відбувся днями у Берліні. Звісно, китайське зовнішньополітичне відомство спростувало цю інформацію, а також заявило, що на США лежить відповідальність за здійснення кібератак на китайські установи.
Суперечка між двома потужними державам яскраво ілюструє масштаби віртуального поля бою на державному рівні чи на рівні приватної економіки. За даними Symantec, фірми, що спеціалізується на питаннях комп'ютерної безпеки, 2011 року у глобальній мережі було зафіксовано близько 5,5 мільярдів нападів. Це збільшення на 81 відсоток за рік. У Німеччині федеральне відомство кримінальної поліції нарахувало за той же проміжок часу приблизно 60 тисяч конкретних випадків кіберзлочинності. Ці дані на Європейському поліцейському конгресі оприлюднив представиник цього відомства Юрґен Маурер.
Віртуальний ворог не спить
За словами експерта, чітку каритину загрози встановити складно. Крім того, зловмисники часто технічно випереджають слідчих. Тому, на думку президента федерального відомства з охорони Конституції Ганса-Ґеорґа Маасена, тим важливіше нині давати відсіч віртуальному ворогу за допомогою сильної внутршніх та зовнішніх спецслужб. Водночас, розташоване в Бонні федеральне відомство з безпеки та інформаційних технологій відповідає лише за стабільність інфраструктури та за її функціонування. Тобто ця структура не займається жодними розслідуваннями чи наглядом.
Маасен розповів на Європейському поліцейському конгресі, якими методами його відомство намагається вистежувати хакерів, "воїнів джихаду" або правих екстремістів. Для цього за допомогою спеціального програмного забезпечення фільтрують тексти та відео, вишукуючи вказівки на особу чи певні символи. Другим, вирішальним кроком, стає ідентифікація за допомогою інтернет-протоколу (ІР-адреси) підозрюваного зловмисника. На перший погляд, все дуже просто, але насправді значно складніше, адже хакери швидко і часто змінюють комп'ютери і сервери. Таким чином заплутуються сліди у віртуальному просторі.
Макс-Петер Ратцель, котрий з 2005 до 2009 року був директором Європолу, вважає обов'язковою присутність у соціальних мережах, таких як Facebook. За його словами, Німеччина у порівнянні з ішими країнами досить "слабка" у цій сфері. Під присутністю у соціальних мережах він розуміє не лише таємну розвідку в лавах інтернет-користувачів, а й існування власних профілів у Facebook або Twitter. Така форма сучасної публічності, на його переконання, забезпечує довіру. Лідерами у цій сфері в Європі вважаються Великобританія, Бельгія та Нідерланди. Нік Кеане з британської вищої школи поліції порівнює інтернет з автобаном без обмеження швидкості автомобілів. А оскільки за таких умов відсутня дорожна поліція, то на таких автобанах не почуваєшся у цілковитій безпеці.
Потенціал соціальних мереж
Наскільки корисними можуть бути анкети у соціальних мережах для боротьби зі злочинністю за межами цифрового простору, пояснив у Берліні представник поліції Ганновера Аксель Брокманн. Він повідомив про вісім злочинів, які було розкрито за допомогою оголошень про розшук у мережі Facebook. У цьому переліку опинилися злочини, скоєні на сексуальному ґрунті, завдання тяжких тілесних ушкоджень і крадіжки.
Поліція у Нижній Саксонії використовує Facebook також і для власної реклами та пошуку професійної зміни, зазначає Брокманн. За даними одного з досліджень, 75 відсотків осіб, які подали свої кандидатури на професійно-виробниче навчання, звернули увагу на це оголошення саме завдяки мережі Facebook. "На імідж поліції це вплинуло дуже-дуже позитивно", - наголосив президент поліції Ганновера. "Поліція – твій друг і помічник", - це гасло з часів доцифрової доби, як видається, не втрачає своєї життєздатності і в часи панування інтернету.