Андрій Воронін: «Сидіти на лаві навіть у «Ліверпулі» для мене є неприйнятним»

Нападник Андрій Воронін вважається в берлінській «Герті» фахівцем з українського футболу. По-перше, він народився в Одесі, а по-друге, Андрій грає за збірну України. Щоправда, нещодавно поповзли чутки, що у нього виник конфлікт з керівництвом національної команди, зокрема, її головним тренером Олексієм Михайличенком. Воронін ці чутки спростовує:

„По-перше я не казав, що у мене конфлікт з Михайличенком. З ним у мене конфлікту не було. По-друге, я не говорив, гратиму за збірну або ні. З того, що я сказав, багато чого перекрутили. А дослівно я сказав наступне: «Якщо тренерський штаб не розраховує на мене в цьому відбірковому циклі, то є сенс сказати мені про це. І якщо на мене не розраховують, то навіщо викликати в збірну».

Новий працедавець Андрія берлінська «Герта (до неї він перейшов з «Ліверпуля» на початку нинішнього сезону ) прислухається до Вороніна як до експерта з «Металіста», з яким «Герта» сьогодні зустрічається в Харкові у матчі на Кубок УЄФА.

„Добра команда. Про це я сказав після того, як вони потрапили разом з нами до однієї групи. Впродовж декількох років вони показують якісний футбол як в чемпіонаті України, так і в єврокубках. Минулого сезону вони дуже здорово зіграли з «Евертоном». Один з цих матчів я дивився на стадіоні. Мені дуже подобається ця команда. Вони грають, і, тим більше, удома навряд чи стануть грати від оборони”.

Перед нинішнім сезоном Андрій вдало пройшов збори в англійському «Ліверпулі». В чотирьох тестових матчах він забив три м'ячі. Адже перебував у добрій формі, був готовий грати і доводити.

„Але клуб за 20 мільйонів купив Роббі Кіна, і тренер дав мені зрозуміти, що грати в основі шансів у мене не буде. А я не можу сидіти на лаві. Тим паче, що я зараз в розквіті сил і у віці, коли потрібно грати. А сидіти на лаві навіть у «Ліверпулі» для мене є неприйнятним.»

У Німеччині Андрій почувається як вдома.

«Я знаю чемпіонат бундесліги, знаю німецьку мову, німецьку ментальність, багатьох людей. Німеччина, по суті, мій другий дім. Адже тут я прожив половину життя. Тим більше, Берлін – гарне місто, команда грає в єврокубку. Це теж відіграло дуже важливу роль в ухваленні рішення. Я не шкодую про свій перехід сюди. На сьогодні все добре, в клубі мені допомогли знайти квартиру, щоб перевезти з Ліверпуля дружину з дитиною. Юля тут народила другу нашу дитину – доньку».

Андрій і Юлія зустрілися 2005 року в Одесі. У Ліверпулі у них з'явився первісток – синочок Андрій. Заради родини Юлія не пошкодувала своєї кар'єри - в Одесі вона вчилася на юриста. Сьогодні і Андрій, і вся його родина повнсітю задоволені життям в Берліні.