YES: „Особлива суміш із політиків, журналістів та бізнесменів”
1 липня 2007 р.
Цього року конференція Ялтинської європейської стратегії (або як її коротко називають - YES), відбулася у новому масштабі: коло учасників, порівняно із минулими роками, значно розширилося. До Ялти прибули політики з багатьох країн Європи, депутати Європейського парламенту, політологи та економісти. Почесні гості виголошували промови, політики та експерти обговорювали у робочих групах такі нагальні теми, як створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, енергетична безпека в Європі та забезпечення верховенства права в Україні. Утім, жодних офіційних декларацій або звернень на конференції не ухвалювали. Член правління YES, віце-президент Європейського парламенту Марек Сівець пояснює:
«Ми не заангажовані у повсякденній політиці. Ми така собі міжнародна мережа, яка займається промоутингом України як важливого європейського партнера. Ми хочемо обговорювати можливості України, а не ставити їй якісь формальні вимоги. У Ялті раз на рік зустрічаються люди, які цікавляться Україною. Це особлива суміш із політиків, журналістів та бізнесменів.»
На щорічній конференції у Ялті важливими є не лише офіційні заходи, але і урочисті прийняття, гала-вечері та концерти. Тобто є можливість поспілкуватися у невимушеній атмосфері. Європарламентар від Німеччини Елмар Брок вважає це головною перевагою щорічних конференцій у Ялті:
«Коли знаєш людину особисто, можеш відверто розмовляти з нею. Насправді всі офіційні промови на таких конференціях – це лише алібі. Набагато більш змістовними часто виходять розмови у неформальній атмосфері».
Цього року вперше у ялтинському форумі взяли участь одразу декілька відомих політиків, хоча і колишніх. Екс-президенти США та Польщі Білл Клінтон та Олександр Квасневський, а також колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер додали конференції престижу та привернули до неї особливу увагу. Утім, жоден з почесних промовців не сказав нічого нового, що надихнуло би українців на шляху євроінтеграції. Шредер у своєму виступі вагалі приділив більше уваги Росії, ніж Україні. Редактор німецької газети Süddeutsche Zeitung Франк Ньєнхісен був розчарований:
«Мене дуже здивувало те, що Шредер скористався запрошенням на українську конференцію для того, аби рекламувати Росію. Це, як на мене, досить неввічливо».
Водночас засновник „Ялтинської європейської стратегії” український бізнесмен Віктор Пінчук став на захист Шредера:
«Я гадаю, що він є абсолютно унікальною персоною для нас. З одного боку, навіть після складення повноважень канцлера він залишається дуже впливовим політиком на Заході. З іншого боку, він має довірливі стосунки з російським керівництвом. Ця комбінація нам критично необхідна».
Цьогорічний форум у Ялті зібрав рекордну кількість журналістів з різних країн Європи. Представники провідних європейських видань мали змогу взяти участь не лише у прес-конференціях, а безпосередньо в дискусіях. Франк Ньєнхісен із Süddeutsche Zeitung оцінює відрядження до Ялти як дуже результативне:
«Було дуже цікаво на два з половиною дні з головою зануритися в українську внутрішню і зовнішню політику, дізнатися більше про політичну культуру цієї країни. Рідко коли журналісти можуть так невимушено поспілкуватися з українськими політиками з різних партій, з науковцями, а також з депутатами Європейського парламенту та Бундестагу, які цікавляться Україною».
Під час нинішньої конференції було розглянуто поступ у реалізації ухваленої минулого року в Ялті стратегії європейської інтеграції України. Цей документ під назвою «Порядок денний 2020» передбачає, що саме 2020 року Україна зможе стати членом Європейського союзу. Чи справді вдасться реалізувати ці амбітні плани, поки не береться сказати ніхто: через затяжну політичну кризу Україна геть вибилася із ухваленого торік у Ялті „графіка”. Але учасників Ялтинської європейської стратегії це, схоже, не засмучує. Головне, що друзів України в Європі стає більше.