1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Welt: Путін обороняється, а не нападає

Європейські ЗМІ продовжують коментувати виступ російського президента Володимира Путіна на мюнхенській Міжнародній конференції з питань безпеки. На початку огляду, однак, звернімося до підсумків референдуму в Португалії, на якому громадяни цієї країни мали висловити своє ставлення до легалізації абортів. Португальська газета " Diário de Notícias" вважає, що попри низьку явку громадян на виборчі дільниці, уряд соціалістів не має іншого вибору, крім як підкоритися волі більшості: “Вісім років тому перемога голосів "проти" на попередньому референдумі не дозволила парламентаріям внести зміни до закону про заборону штучного переривання вагітності. Але нині вже ніщо не мусить стримувати законодавців від внесення відповідних змін. Навіть якщо, як і 1998-го року, вибір учасників референдуму не є обов’язковим до виконання. Адже понад 50% виборців промовчали. Це їхнє законне право. Але якщо й треба поважати чийсь голос, то це голос тих громадян, які з’явилися на дільницях і сказали "так" скасуванню заборони”, - пише " Diário de Notícias" До іншої теми. Виступ російського президента Путіна на мюнхенській конференції викликав ошелешення у більшості європейських оглядачів. Так, французька " Lib é ration" вважає поведінку кремлівського лідера зарозумілою:

“Вперше запрошений на конференцію з безпеки в Мюнхені, російський президент дозволив собі нову серію нападок на США й НАТО, що примусило здригнутися т.зв. «атлантичне коло». „Система права однієї держави, передусім, Сполучених Штатів, перетнула свої національні кордони. Це украй небезпечно", – заявив Путін, який пропонує від американської "однополярності" перейти до багатополярного світу, де до голосу Росії більше прислухатимуться. У Мюнхені і за його межами ця промова шокувала всіх. "Це найагресивніший виступ російського лідера з моменту закінчення холодної війни", – прореагував на виступ американський сенатор Джон Маккейн, який сам нерідко критикував Москву”, - зазначає "Libération"

Берлінська " Der Tagesspіegel" зауважує, що виступ Путіна "зірвав пов’язку з очей Заходу", яка заважала розгледіти прояви неоімперської політики Москви:

“У промові Путіна коментатори від самого початку могли побачити обґрунтування особливого російського шляху до демократії і правової держави. Якщо вони того хотіли. Але більшість не захотіла. Неологізми на зразок "керованої демократії" або "вертикалі влади" завжди поблажливо виправдовувалися характером нації, яка ніколи не знала демократичних традицій. Захід культивував мрію, що Росія колись увійде до клубу цивілізованих народів, – не в останню чергу це потрібно, щоби виправдати в очах власного населення залежність від російських енергоносіїв і інвестиції західних концернів у російську економіку”, - критикує "Der Tagesspіegel".

Інше німецьке видання "Dіe Welt" схильне вважати, що гостро критикуючи політику НАТО та Вашингтона, Путін, насправді, зайняв оборонну, а не атакуючу позицію:

“Розміщення Сполученими Штатами систем ППО на території Східної Європи заради створення захисту від іранських ракет розцінюються в основному як дії, спрямовані проти Росії. Для росіян це черговий доказ підступності ворогів, що дісталися порогу. Жорсткий виступ російського президента в Мюнхені в тимчасовому відношенні був вправно співвіднесений з візитом до потенційних союзників. Безпосередньо перед турне до трьох арабських держав в інтерв'ю "Аль-Джазірі" він звинуватив США в тому, що внаслідок вторгнення американців до Іраку загинуло більше людей, ніж за диктатора Саддама Хусейна. Подібні антиамериканські мотиви припали до смаку в арабському світі, з яким у Росії складаються хороші, навіть дуже хороші відносини, як підмітив шеф Кремля”, - наголошує “Dіe Welt

Угорська газета " Nepszabadsag" ставиться до слів Путіна з недовірою і закликає не впадати у паніку з приводу завуальованих погроз кремлівського лідера: “Це що, холодна війна? Чи либонь-таки висловлювання самовпевненого енергопостачальника, підперезаного величезними валютними запасами? Чи "суверенна демократія" не є просто вдалою назвою для нового авторитаризму? На цьому етапі ще нема конфронтації. Йдуть дискусії. Вони не дозволять підірвати діалог щодо міжнародної політики та політики безпеки з демократіями Східної Європи. Принаймні на цьому етапі”, - підсумовує " Nepszabadsag".

Огляд преси підготував Дмитро Каневський