Вибори в Болгарії: на що чекати Україні?
31 березня 2023 р.
У неділю, 2 квітня, у Болгарії відбудуться дострокові парламентські вибори - за останні два роки п'яті. Політична нестабільність у Болгарії відчутна більше, ніж будь-де у ЄС. Жодні вибори за останні два роки не привели до створення стійкого уряду більшості. Громадяни ж демонструють ознаки глибокої втоми від виборів, адже країна продовжує потерпати від корупції та зростання інфляції.
Згідно з опитуваннями, і цього разу жодна партія не отримає більшості. Два основні питання: як цього досягти, а також те, як результати виборів на тлі війни РФ в Україні вплинуть на дії Болгарії як члена ЄС і НАТО? Це важливі питання до і після виборів, які ставлять багато оглядачів.
"Дружня Росії завада або надійний партнер у надзвичайно важкі часи", - коментує мюнхенська політологиня і багаторічна експертка з Болгарії Йоганна Даймель (Johanna Deimel) і пояснює, що євроатлантична орієнтація Болгарії "надзвичайно важлива не лише для майбутнього країни, а й для Європи в цілому. Адже сила ЄС і НАТО полягає в їхній єдності".
Корупція, тяжкі злочини, диктатура судової системи
Дві найсильніші політичні сили в Болгарії вважають проєвропейськими та євроатлантичними: виборчий блок ПП-ДБ і партія ГЕРБ багаторічного прем'єр-міністра Бойка Борисова, який майже безперервно перебував на посаді з 2009 по 2021 рік.
ПП означає "Ми продовжуємо зміни", ліберальну партію, лідер якої Кіріл Петков був прем'єр-міністром протягом кількох місяців у 2022 році - також тоді в тісному партнерстві з ДБ ("Демократична Болгарія") - партією, яка насамперед виступає за судову реформу та боротьбу з корупцією. Однак цей уряд втратив повноваження через вотум недовіри, причому вирішальними стали голоси від партії ГЕРБ Борисова.
ГЕРБ, що означає "Громадяни за європейський розвиток Болгарії", номінально є консервативною, проєвропейською партією та членом Європейської народної партії (ЄНП). Але протягом багатьох років критики звинувачували її в глибокій корупції, кримінальній діяльності, атаках на верховенство права та диктатурі судової системи. Вони вважають Борисова одним із головних винуватців внутрішніх проблем Болгарії.
Читайте також: Болгарія визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом
Роль президента
Ще одного політика звинувачують у вирішальному внеску в глибокий розкол у Болгарії: президента Румена Радева, близького до посткомуністичних соціалістів Болгарської соціалістичної партії (БСП). Номінально він має лише представницькі повноваження, проте в умовах частого вакууму влади останніми роками він дедалі більше ставав політичним гравцем.
Радев досі не спромігся чітко засудити війну Росії проти України, а також виступав проти поставок зброї Києву - ймовірно, з огляду на традиційну дружелюбність багатьох болгар до Росії, а також через розділену з цього приводу громадську думку. Відверто проросійські партії, такі як "Възраждане" ("Відродження"), згідно з опитуваннями, можуть стати третьою чи четвертою за силою партією у новому парламенті, а також Рух за права і свободи (ДПС), який офіційно представляє інтереси турецької меншини.
Читайте також: Парламент Болгарії схвалив перший пакет військової допомоги Україні
Україна - тема передвиборної кампанії
Серед країн ЄС, окрім Угорщини, питання військової підтримки України є найбільш дискусійним саме у Болгарії. Це показує і реакція на журналістське розслідування німецької газети Die Welt, яке після публікації в січні 2023 року викликало тривалі бурхливі дискусії та полеміку в країні. Стаття під назвою "Болгарія: країна, яка таємно врятувала Україну" розповідала, як уряд Петкова тихо і негласно надавав Україні військову допомогу.
На думку автора статті Філіпа Фолькманна-Шлука (Philip Volkmann-Schluck), в інтересах Європи, щоби Болгарія в результаті виборів отримала стабільний уряд. "Найпізніше після нападу Путіна на Україну мало б стати зрозумілим, що Болгарія відіграє важливу роль в ЄС - як прихильник України, маючи зброю та боєприпаси, через своє стратегічне розташування на Чорному морі, а також як енергетичний центр ЄС".
Директорка Європейської ради з міжнародних відносин у Софії Весела Чернєва стурбована тим, що у виборчій кампанії домінує тема військової підтримки України. "Партії, такі як "Відродження", своєю кампанією проти поставок зброї в Україну чи запровадження євро зробили антизахідний наратив прийнятним у болгарському суспільстві. Цікаво, що центристські партії, такі як ГЕРБ, не опонують цій риториці, принаймні на даний момент", - каже вона. Проте Чернева вважає, що болгарське суспільство значною мірою зріліше за політичну еліту: "Люди є надійною частиною консенсусу ЄС".
Читайте також: Як Болгарія озброювала Україну через інші країни НАТО
Камінь спотикання - Борисов
ПП-ДБ і ГЕРБ, за опитуваннями, наразі ідуть ніздря в ніздрю. Виходячи з чітких проєвроатлантичних заяв - принаймні на словах, зроблених ГЕРБ, - і різкого засудження російського вторгнення в Україну, урядова коаліція цих обох партій виглядала б очевидною. Але каменем спотикання є Бойко Борисов. Звинувачення в корупції проти очолюваних ним урядів нещодавно підсилилися: колишній міністр фінансів Борисова Владислав Горанов входить до так званого "санкційного списку" США за списком Магнітського. Тому ПП-ДБ не вступатиме в коаліцію з очолюваною Борисовим партією ГЕРБ.
В цьому випадку політолог Даніель Смілов бачить два варіанти: або уряд меншості ПП-ДБ, який толерує ГЕРБ, або коаліційний уряд з ГЕРБ і без Борисова. Однак заяви сторін, зроблені останніми днями, свідчать про нереалістичність обох варіантів.
Читайте також: Пожежі на складах озброєнь у Болгарії - слід веде до Росії?
У пошуках стабільності
Однак болгари мають гіркий досвід двох років політичної нестабільності. Тому Смілов сподівається на прорив після нинішніх виборів: "Ні політики, ні виборці не хочуть знову такої ж нестабільності. Тому тиск щодо формування уряду буде дуже сильним. Особливо з огляду на позицію президента Радева щодо України - позиція, яку не поділяє більшість партій".
Одне можна сказати точно: формування уряду після виборів 2 квітня буде дуже складним. А ще: на тлі війни в Україні, зростаючої інфляцієї, соціальної фрагментації та тимчасовим урядом, на який впливає президент, болгарам терміново потрібно більше порядку у внутрішній політиці та енергійний, демократичний і легітимний уряд. Принаймні з цим погоджуються всі оглядачі.