"Spuren/Следы": виставка, присвячена німецько-російських відносинам

Виставка, присвячена німецько-російським відносинам, відкрилися цього тижня в одному з найпопулярніших історичних музеїв Німеччини боннському "Будинку історії". Називається вона "Spuren/Следы" і презентує загалом більше двох десятків історичних "слідів", які засвідчують тісні зв"язки між росіянами та німцями як у минулому, так і в сьогоденні. Упродовж кількох тижнів боннці та гості колишньої західнонімецької столиці бачать розклеєїні по місту двомовні плакати, які інформують німецькою та російською про виставку "Сліди". На рекламних біг-бордах впадає у вічі не лише незвична для Німеччини кирилиця, а передусім репродукція написів, які залишили на будівлі рейхстагу після закінчення війни радянські солдати. Втім, Друга світова війна - не єдина тема, якій присвячена виставка. Її експозиція, яка охоплює близько 800 еспонатів, поділена на 7 тематичних розділів, які представляють загалом 23 "сліди" в німецько-російській історії. На думку одного з організаторів виставки, генерального директора Державного історичного музею в Москві Олександра Шкурка, представлені на виставці факти "відібрано й структровано таким чином, щоб у кількох вимірах політичного й суспільного життя осягнути й оцінити суперечливі реалії минулого з позиції сучасності". Схожим чином пояснює концепцію виставки й колега росіянина, керівник виставкого проекту з німецького боку Крістіан Петерс. У розмові з нами він розповів, що концепція виставки пройшла не один "раунд" дискусій в російських та німецьких наукових колах. Крістіан Петерс: "Ми ставили перед собою завдання знайти "сліди", які б мали справді показовий характер. Звісно, що їх важко шукати навмання. До того ж, наші намагання включав не лише пошук "слідів" з ХХ століття. Тому відвідувачі можуть побачити в експозиції, приміром, тему, пов"язану з німецьким містом Баден-Баденом. Свого часу, у ХІХ столітті, це місто було одним з найулюбленіших курортів російського дворянства". Не лише російських дворян, але й багатьох відомих російських письменників приваблював у ХІХ сторіччі Баден-Баден. Цей курорт навіть називали місцем зустрічі літераторів. Тут жили й писали Микола Гоголь, Василь Жуковський, Іван Тургенєв та Федір Достоєвський. До речі, Тургенєв і Достоєвський пов"язували з Баден-Баденом полярно різні відчуття і неодноразово сварилися між собою саме в цьому місті. Однією з причин цьому, можливо, було захоплення Достоєвського грою в рулетку, яка фактично зруйнувала його. Тому не дивно, що письменник називав Баден-Баден "потворним і проклятим містом". До речі, Баден-Баден приваблює і нині чимало російських і східно-європейських багатіїв. Варто згадати також і про непорозуміння, які виникли зовсім нещодавно довкола можливої купівлі вілли в цьому місті колишнім грузинським президентом Едуардом Шеварднадзе. Однак, на виставці "Сліди" йдеться передусім про російських гостей німецького курорту минулих століть, розповідає Крістан Петерс: "Ми стоїмо як раз навпроти стенду, присвяченого Баден-Бадену. В експозиції з цієї теми представлено, зокрема, альбом, який вела на цьому німецькому курорті одна російська княгиня. В ньому задокументовані всі заходи, в яких вона брала участь, а також подорожі, які вона здійснювала, живучи в Баден-Бадені". Утім, не лише ексклюзивний німецький курорт багатий на "сліди" російської історії. На виставці можна знайти також експозицію, присвячену місту Айзенгюттенштадт. Розташоване на території колишньої НДР, це містечко було побудовано в 50-их роках минулого століття за канонами радянського містобудівництва. На виставлених ескізах та фотографіях з Айзенгюттенштадта багато що нагадує звичайнісінькі районні центри колишнього Радянського Союзу. Сусідньою із стендом Айзенгюттенштадта на виставці "Сліди" є експозиція, присвячена російському місту Орськ, в якому, хоча й не чітко, однак все ж прослідковується архітектурний "слід" веймарського об"єднання Баугауз. В 30-ті роки в Орську в дещо зміненому вигляді були реалізовані проекти житлових кварталів, розроблені архітекторами Баугауза. Найскладнішим завданням виставки став, безумовно, вибір "слідів" німецько-російської історії, пов"язаних з Другою світовою війною, розповідає Крістіан Петерс. Після тривалих дискусій було обрано чотири. В результаті виставка знайомить з історією табору для російських війсьовополонених Штукенброк, який було розташовано на заході Німеччини коло Білефельда. З іншого боку, є і експозиція, присвячена таборам Воркути, в яких загинули тисячі німців. Окремі стенди розповідають про Сталінградську битву, а точніше про те, яким чином німці й росіяни згадують про Сталінград, каже Крістіан Петерс: "Росіяни сприймають Сталінград передусім як героїчний міф про захист цього міста, за яким стоять численні жертви, але й численні геройські вчинки. Німці ж згадують перш за все про двісті тисяч полонених після сталінградської битви, з яких лише кілька тисяч повернулися додому". До речі, Друга світова війна і долі радянських і німецьких військовополонених були в 1995-96 роках темою окремої виставки в боннському "Будинку історії" та Державному історичному музеї Москви, яка так і називалася "Військовополонені". Однак повернімося до виставки "Сліди". Її тематичний розділ "Зачарування" присвячено німецько-російським культурним відносинам. Так, один із стендів присвячений німецькому поету Райнеру Марії Рільке та російському поету Борису Пастернаку. Пастернак познайомився з Рільке ще коли був дев"ятирічною дитиною. Справа в тім, що німецький поет відвідував Росію на зламі ХІХ-ХХ століть і дружив з батьком Бориса Пастернака, Леонідом. У експозиції виставки можна побачити портрет Рільке, який написав Леонід Пастернак. До речі, Борис Пастернак, для якого Рільке був "улюбленим вчителем" і "справжнім поетом" навчався у німецькому Марбурзі і є автором найвідомішого перекладу "Фауста" Ґете російською мовою. Виставка "Сліди" розповідає також про Льва Копелєва та Генріха Белля, які під час війни боролися один проти одного, а пізніше стали фігурами, символічними для німецько-російського примирення. Крістіан Петерс: "Нас цікавили передусім їхні біографії. Лев Копелєв - германіст з Москви, який інтенсивно займався німецькою літературою, був дисидентом, якого в 70-і роки позбавили радянського громадянства. Після цього він жив у Німеччині, присвятивши практично все своє життя німецько-російському примиренню. Його пов"язувала тісна дружба з німецьким письменником Генріхом Беллем. Обидва вони виступали за дотримання прав дисидентів у Радянському Союзі і були завжди трохи "незручними" діячами - кожен у своїй країні". На виставці представлені друкарські машинки Копелєва і Белля, книги, які вони присвятили один одному. На відео можна переглянути, яке вони дали разом. Головною темою цього інтерв"ю став пошук тих головних пунктів, проблем, труднощів які характеризують німецько-російські відносин. Не оминула виставка "Сліди" й давній символ російсько-німецьких відносин, відновлену нещодавно в Росії за підтримки німецької компанії "Рургаз" "Бурштинову кімнату". Поки відвідувачі із захопленням "віртуально" оглядають її коштовне оздоблення, Крістіан Петерс розповідає: ""Бурштинова кімната" має особливо символічне значення для німецько-російських відносин. Адже свого часу це був подарунок Прусії Росії. Під час Другої світової війни німці її викрали, і з того часу "Бурштинову кімнат" не знайдено. Ця історія належить до цілого комплексу проблем навколо трофейного мистецтва, яка досі залишається складним політичним питанням. Тому, з одного боку, йдеться про досить цікаву історію, а з іншого боку, нещодавня реконструкція "Бурштинової кімнати" стала знаком співпраці такого ґатунку, з якої можна було б повчитися і для вирішення багатьох політичних питань". Сподіваємося, що політики звернуть увагу на це уваження німецького історика Крістіана Петерса і проблема трофейного мистецтва поступово зникне з порядку денного німецько-російських зустрічей. Леся Юрченко