1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

SOS-дитячі містечка: революція в галузі педагогіки

Нині у світі налічується чотири з половиною сотні SOS-дитячих містечок у понад 130 країнах. Першому з них виповнилося вже понад 50 років. Про історію виникнення SOS-притулків та засади їх функціонування - у нашому журналі.

default

Ідея створення SOS-дитячого містечка належить австрійцю Герману Ґмайнеру. У ранньому дитинстві він втратив матір, Ґмайнера, а також восьмеро інших братів та сестер виховала старша сестра. Після війни, вражений злигоднями всиротілих дітей, 30-річний Ґмайнер задумав створення дитячого закладу, який би докорінно відрізнявся від звичайних „казармених” дитбудинків. 1949 року разом з однодумцями він реалізовує свою ідею - в тірольському містечку Імсті в Австрії виникає перше SOS-дитяче містечко.

Принципи, які було покладено в його основу, діють і донині - для кожного SOS-притулку в будь-якому куточку світу. Один з перших вихованців Ґмайнера, у минулому член SOS-сім’ї, а тепер президент міжнародної організації „SOS-Kinderdorf International“ Гельмут Кутін пояснює:

„Педагогічні засади SOS-дитячих містечок, які заклав ще Герман Ґмайнер, полягають у тому, щоб створити дітям максимально наближений до сімейного притулок. По-перше, це мати - жінка, яка готова прийняти близько до серця дітей та прожити з ними ціле життя. По-друге, брати та сестри, причому кревні брати та сестри залишаються разом. Вік дітей - від новонароджених до 15-річних хлопчаків та дівчаток. По-третє, сімейний будиночок, де мати куховарить, а діти живуть своїм звичним життям. І по-четверте, це саме містечко, тобто низка дитячих будинків, які утворюють невелике поселення, що складається з 12-20 сімей.”

Головним у системі Ґмайнера є відбір матерів-виховательок. Адже молода жінка, окрім відповідних людських рис, має бути готова повністю присвятити своє життя вихованцям, відмовившись від створення власної сім’ї та від того, щоб мати кревних дітей. Вихователька Лідія Зіґер має за плечима цілу генерацію SOS-діточок. Її вихованці вже дорослі та самостійні, але більшість з них і понині ставиться до неї, як до рідної матері.

„Коли я лише починала тут працювати, у мене були певні ідеалізовані уявлення про все це. Згодом я зрозуміла, що це важка праця, адже діти, які тут живуть, - з неблагополучних сімей. Потрібно на це весь час зважати. Але слід віддати належне, я була не одна. Мені допомагали керівники містечок, співробітники, психологи, я регулярно відвідувала спеціалізовані курси підвищення кваліфікації. Тож, я думаю, з цим можна впоратися.”

Діти, які потрапляють до таких установ, - це здебільшого так звані соціальні сироти. У декого з них є свої батьки, однак через розбиті сімейні стосунки, постійні чвари та бійки, зловживання алкоголем чи наркотиками ті неспроможні піклуватися про своїх дітей. Як у випадку 15-річної Б”янки:

„Вони весь час сварилися: мої мати та батько. У відділі у справах молоді сказали, що далі так не може тривати, що я повинна піти. Тож я певною мірою рада, що я тут. Тут все як одна величезна сім’я, яка завжди разом, у якій люблять одне одного.”

Звичайно, дитяче містечко не може повністю замінити дитині рідну сім’ю. Але воно може дати таке необхідне будь-який дитині відчуття, що її люблять, що вона потрібна і що вона серед людей, які готові стати її сім’єю. Крім того, у SOS-сімей не виникає матеріальних проблем, чого не скажеш про звичайні сім’ї. Адже про це турбуються майже два мільйони постійних донорів по цілому світові.

Ідея Германа Ґмайнера вже понад 50 років залишається актуальною, знаходить дедалі нових прихильників, відкриває для себе дедалі нові країни. Вона як аксіома, яка не потребує жодних доказів. Ще сам ідейний натхненник SOS-дитячих містечок через кілька років після побудови першого притулку впевнено наголосив:

„Ідея SOS-дитячих містечок - така проста і така переконлива, що вона переймалася провідними релігіями світу. На мою думку, SOS-дитячі містечка є не просто моделлю, а великою революцією в галузі педагогіки та виховання дітей у світі.”

  • Дата 28.08.2005
  • Автор Олена Андрусенко, Сибілле Ґольте-Шредер
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM8g
  • Дата 28.08.2005
  • Автор Олена Андрусенко, Сибілле Ґольте-Шредер
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM8g