Чи має позов до ЄСПЛ щодо "скіфського золота" шанси на успіх

На початку тижня спецпредставник президента Росії з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой у коментарі російському інформаційному агентству ТАСС заявив, що чотири музеї в окупованому Криму подали позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вони оскаржують рішення про передачу "скіфського золота", яке було в їхніх експозиціях до російської окупації, з Нідерландів, де його виставляли перед анексією 2014 року, до України. За словами Швидкого, кримські музеї вважають, що відповідне рішення суду в Нідерландах порушує їхні права. Він відзначив, що можливості "вирішити це питання на території Нідерландів вичерпалися" і тому музеї Криму звернулися до Європейського суду з прав людини, очікуючи, що він "може відновити справедливість".

Скарги від імені чотирьох музеїв тимчасового окупованого Криму у справі про "скіфське золото" надійшли до ЄСПЛ ще наприкінці минулого року, проте жодне рішення щодо цієї справи поки що не ухвалене. Цю інформацію повідомили у пресслужбі суду у відповідь на запит DW. "Ми можемо підтвердити, що 5 жовтня 2023 року чотири музеї Криму подали скарги до суду проти України та Нідерландів. Скарги були зареєстровані як одна справа", - йдеться у відповіді ЄСПЛ. У пресслужбі суду наголосили, що жодне рішення щодо цієї справи ще не ухвалене.

Кількарічна Одисея "скіфського золота"

У 2013 році чотири кримські музеї: Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Національний заповідник Херсонес Таврійський та Бахчисарайський історико-культурного заповідник надали частину своїх колекцій для закордонних виставок "Крим. Золотий острів у Чорному морі", які складалися з предметів так званого "скіфського золота". На момент незаконної анексії Росією українського Криму у лютому 2014 року виставка перебувала у приватному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Після її завершення питання, кому має бути передано колекцію "скіфського золота" - музеям в окупованому Криму чи українській державі, - вирішувалося у нідерландських судах. Лише у червні 2023 року Верховний суд Нідерландів виніс остаточне рішення - передати експонати Україні.

У російському МЗС передачу "скіфського золота" з музеїв незаконно окупованого півострова Україні назвали нелегітимною. Речниця відомства Марія Захарова заявила, що це рішення суперечить практиці міжмузейних обмінів і "не відповідає моральним принципам". За її словами, ухваливши його, Верховний суд Нідерландів "замаскував фактичну крадіжку культурних цінностей".

"Ця справа має нульові шанси на успіх"

Росія втратила право звертатися до ЄСПЛ після того, як у березі 2022 року її було виключено зі складу Ради Європи через повномасштабне військове вторгнення в Україну. З 16 вересня 2022 року Москва офіційно перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини, на підставі якої діє ЄСПЛ. І якби до ЄСПЛ звернулася РФ як держава, то така скарга вважалася б автоматично неприйнятною, пояснив у коментарі DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини. "Проте навіть якщо ці музеї де-факто перебувають під російською юрисдикцією, вони мають право подавати позов до ЄСПЛ, бо діють як юридичні особи і звертаються до суду через (як вони вважають. - Ред.) порушення їхніх прав власності", - сказав Дегтярьов.

При цьому правник наголошує, що "ця справа має дуже маленькі, фактично нульові шанси на успіх через проблеми з точку зору юрисдикції та багато інших причини і обставин". "Культурні цінності належать державі Україна, і тому ні Україна, ні Нідерланди не порушують в право власності", - наголошує Дегтярьов.

Тепер ЄСПЛ має ухвалити рішення, чи є справа кримських музеїв щодо "скіфського золота" прийнятною. Якщо вона буде визнана неприйнятною, тоді "вона буде відхилена одноосібно суддею чи комітетом", пояснює експерт. "Якщо суд дійде висновку, що в ній існує спірна вимога, тоді ця заява буде передана урядам держав-відповідачів для того, щоб вони надали свої коментарі", - пояснив Дегтярьов.