Що німецьким школярам розповідають про 22 червня 1941 року

Ті, хто вчив історію за радянськими підручниками, точно знають, коли і з чого почалася війна, відома у радянській історіографії як Велика Вітчизняна. А що знають про 22 червня 1941 року німецькі школярі? Відповідь на це питання шукала кореспондентка DW.

У шкільній бібліотеці гімназії Hölty-Gymnasium в Нижній Саксонії історичної літератури багато. Лише науково-популярних книг - 1730. Приблизно дев'ять відсотків з них розповідають про Другу світову війну. На прохання DW її керівниця Ірина Неме (Irina Nehme) показала, за якими підручниками історії вчаться німецькі школярі.

Головне питання, яке мене цікавило, чи є в них ця дата: 22 червня. Відкриваю зміст підручника Anno 4, який видавництво Westermann підготувало для гімназій в Нижній Саксонії, і на 98-й сторінці бачу розділ "Друга світова війна і її наслідки". У розділі "Напад на Європу" - параграф на двох сторінках під назвою "Східна кампанія". І в цьому параграфі - та сама дата: "22 червня 1941 року Вермахт напав на Радянський Союз". Автори підручника пишуть, що "Гітлер вважав за необхідне і можливе переможно реалізувати план "Барбаросса".

Як викладають історію в німецьких школах?

Переглядаючи інші книги з історії, натрапляю на коротший або докладніший опис. За роз'ясненнями я звернулася до німецьких вчителів історії - вони представляють різні покоління, різні федеральні землі і обіймають різні посади. І почала я з питання: "Чи знають цю дату, 22 червня 1941 року, німецькі школярі?"

"Німецькі підручники складені не за датами. Східна кампанія однозначно позначається як напад - так одразу дається чітка оцінка. Це був напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, і він був спланованим. Згадується і пакт Гітлера-Сталіна. Розповідають і про план "Барбаросса", але от самі дати великої ролі не відіграють. Найважливіше - в тому, що напала саме Німеччина", - каже в інтерв'ю DW голова німецької Спілки вчителів історії Петер Йоганнес Дросте (Peter Johannes Droste).

А скільки ж взагалі підручників історії в Німеччині? За освіту у ФРН відповідають федеральні землі. "16 земель - і у всіх свої навчальні плани, але є тільки три-чотири великі видавництва навчальної літератури для шкіл. Вони адаптують манускрипти вже під кожну землю. Тому насправді все не так хаотично, як може видатися на перший погляд", - заспокоює Дросте, який викладає історію вже два десятиліття і сам є автором кількох підручників.

Читайте також: Німецький історик: У німецьких підручниках має бути більше інформації про Україну

Чи потрібно в Німеччині заучувати дати?

"16 земель, але не у кожної, звичайно, є свій підручник. У Баварії - свій, у Нижньої Саксонії - теж, - підтверджує і голова Німецької спілки вчителів Гайнц-Петер Майдінґер (Heinz-Peter Meidinger). - У деяких землях історію починають викладати з 5 класу, в інших - з 7-го. Концепція навчального плану заснована не на хронологічному відображенні подій, а на тематичному підході. Учитель може вибирати з кількох тем - наприклад, про яку революцію він говоритиме з учнями: російську чи французьку? Тому знання у німецьких школярів дуже різні, навіть від школи до школи вони можуть сильно відрізнятися".

Отже, єдиного підручника історії в Німеччині немає і бути не може. За словами Майдінґера, "зазвичай Друга світова війна розглядається в 9 класі, але іноді - у 8-му або 10-му. У певних освітніх установах, наприклад, гімназіях, ця тема може ще раз коротко спливти вже на вищому щаблі навчання". Тобто і тут немає єдиного підходу.

На запитання про 22 червня 1941 року голова Спілки вчителів відповів так: "Напад на Радянський Союз? Звичайно. Пакт Гітлера-Сталіна (або Молотова-Ріббентропа) теж є, але це - лише один невеликий аспект. Більше уваги приділяється капітуляції, звільненню, завершенню війни. Все, що було в роки війни, проходить мимохідь. Велика частина знань, які є у молоді, наприклад, про Сталінград, почерпнута ними не з уроків історії, а з телевізійних передач, фільмів та інтернету. На уроках у цю тему не заглиблюються. Як Перша, так і Друга світові війни у німецьких навчальних планах розглядаються вкрай побіжно. Якщо проглянути уважно навчальний план, то в першу чергу мова йде про напад Вермахту на Польщу, історії руху Опору, поворотні моменти під час війни, воєнні злочини, але безпосередньо хронології приділяється не так багато уваги. Докладно вивчається Голокост, післявоєнні роки, але про хід війни діти знають дуже мало. Буває, що під час відпустки, наприклад, в Скандинавії, вони сильно дивуються, що там лютували німці".

Якщо орієнтуватися на кількість сторінок і кількість навчальних годин, вивченню ходу війни справді приділяється не так багато уваги, підтверджує і викладачка зі стажем в гімназії Hölty-Gymnasium в Нижній Саксонії Анґела Зенст (Angela Senst). "Спарений урок, не більше, - каже вчителька. - Однак велика увага приділяється саме тому, що це була війна на знищення, спрямована на винищення населення Радянського Союзу. Говориться і про те, що Вермахт отримав мандат на скоєння злочинів - стерти села з лиця землі".

Сам текст в шкільному підручнику досить сухо описує хід Другої світової, розповідає викладачка, але джерела, зазначені в тексті, відсилають вже до документів, які наочно показують, що відбувалося, як порушувалося військове право, як солдати Вермахту скоювали злочини. Німецькі школярі можуть ознайомитися і з розповідями очевидців з боку Радянського Союзу. Сухий текст досить часто супроводжують яскраві ілюстрації. Як, наприклад, ось ця карикатура, на якій зображено весілля Гітлера і Сталіна в підручнику видавництва Klett. Вона була вперше опублікована в чорно-білому варіанті у жовтні 1939 року в американській газеті Washington Star. Її автор - художник Кліффорд Беррімен. "Цікаво, скільки триватиме медовий місяць?" - свідчить підпис до малюнка.

Читайте також: Віктор Єрофеєв: Як Гітлер і Сталін розширювали "життєвий простір"

Чого побоюються німецькі вчителі історії?

Ще одне питання, яке мене цікавило, чи згадується на уроках історії, наприклад, битва під Сталінградом? В одному з підручників я знайшла короткий запис: "Після Сталінграда у війні настав перелом". А що кажуть вчителі?

"Воєнна історія у багатьох колег сьогодні не користується популярністю. Коли я сказав своїм колегам з Польщі, що у нас є вчителі історії, які самі не знають про Грюнвальдську битву (Битва під Танненбергом - 1914 рік - Ред.), то це їх сильно вразило. У них кожен школяр знає про це. Думаю, звичайно, Сталінград згадується на уроках частіше, але напевно, є школи в Німеччині, де на уроках історії ця битва взагалі не вивчається", - каже Дросте.

"Наша мета - не в запам'ятовуванні дат, фактів, подій, - каже Анґела Зенст, - важливі конкретні приклади і виявлення взаємозв'язків, щоб зрозуміти, чому сталася та чи інша подія, і які це мало наслідки". При цьому мова не йде про те, що 22 червня не важлива як дата, просто в німецьких школах - інший фокус. "Як країна, яка скоїла цей злочин, ми намагаємося зрозуміти, як таке стало можливим", - каже історикиня.

У свою чергу історик Майдінґер вважає, що факти все-таки важливо знати. "Ми в останні десятиліття розглядали більше феномени, але не хронологію, - зазначає історик. - Для учнів з хорошою успішністю такий метод пасує, вони самі можуть віднести все до потрібної епохи. Ті, хто навчається час від часу і не особливо старанно, починають плутатися . Є приклади, що лякають. Іноді школярі Гоннекера (Honecker) відносять до Гітлера, а існування НДР - до довоєнного періоду! Крім того, нам потрібні уроки історії, присвячені історії інших культур і країн. Дивно їхати в Санкт-Петербург і не знати, що пов'язує Росію і Німеччину. Дякувати богові, набагато більше, ніж Друга світова війна! Важливо мати історичні знання, ширші історії свого народу".

Дати - не головне? Так було не завжди. Вернер Вeлльгаузен (Werner Wellhausen) викладав історію 35 років. Він вийшов на пенсію в 2005 році. Якщо порівнювати за темами, то за останні роки мало що змінилося. Однак раніше більше значення приділялося якраз подіям і хронології. І дати його учні повинні були запам'ятовувати. І про Сталінградську битву вчили.

Відхід від хронологічної розповіді сьогодні далеко не завжди йде на користь школярам. Як зазначає Майдінґер, "в XIX столітті в гімназіях відтворювали хід боїв, шикували фігурки. Це був час одних крайнощів. Тепер - інша крайність". Він вважає, що Друга світова вимагає докладного вивчення, тому що тільки тоді можна уявити собі весь жах війни. Сам історик знає про війну не тільки з підручників. Його батько сім років був в радянському полоні, куди потрапив під Сталінградом. Зі своїм сином він уникав розмов про ті страшні роки, і лише коли той відмовився йти на військову службу, підтримав його рішення. "Батько повернувся зі Сталінграда і передав мені розуміння того, наскільки безглузда війна", - зізнається історик з 20-річним стажем викладання.

Читайте також: Німці та уроки історії: хто дає установки?

Історія, яка не знає героїв

Друга світова війна на сторінках російських і німецьких підручників, зізнається Майдінґер, який знайомий з російською літературою, - дві великі різниці. "У Росії багато історій про подвиги, героїв війни. Цей пласт, звичайно, в Німеччині повністю випадає. Про хід війни в Німеччині розповідають одна, в кращому випадку, дві навчальні години. У Росії це, напевно, два місяці. У німецьких підручниках історії не розрізняють хід боїв і розподіл військових сил. Скажімо, той факт, що Італія була на боці Німеччини, багатьом німецьким школярам взагалі не знайомий", - каже викладач.

Його колега Дросте погоджується: "У нас майже немає історій про подвиги. Що трохи змінилося, так це сприйняття замаху на Гітлера. Тепер Штауффенберга (Stauffenberg) і його офіцерів-однодумців вважають героями". Більше стали розповідати і про "Білу троянду", брата і сестру Шолль (Scholl) теж відносять до героїв.

"Подвиги, герої? - перепитує керівник Спілки вчителів історії. - Це дуже складне питання. У Німеччині - неприйняття героїзації". Гайнц-Петер Майдінґер розуміє прагнення зберегти пам'ять про подвиги людей, які захищали свою батьківщину, як це робиться в російських підручниках, але в цілому йому здається досить небезпечним, коли на війну дивляться крізь призму героїчних вчинків. Війною починають захоплюватися, складається враження, що проблеми можна вирішувати у такий спосіб. Якщо був такий успіх в минулому, можна повторити?

Читайте також: Коментар: Пакт Молотова-Ріббентропа - факт, визнаний Москвою

Червона армія в німецьких підручниках

Визволення чи поразка? Так називається параграф про закінчення Другої світової в одному з підручників. Викладачка історії Анґела Зенст, як і її колеги, обговорює з учнями спочатку значення цих слів. Першим, хто офіційно назвав 9 травня днем визволення, став колишній федеральний президент Ріхард фон Вайцзеккер (Richard von Weizsäcker). Відтоді німецькі підручники історії містять обидва поняття.

Всі вчителі історії в інтерв'ю DW підкреслили, що Червона армія в німецьких підручниках історії, як і інші країни-переможниці, - визволителька. І Майдінґер, і Дросте підкреслюють, що немає поділу на "хороших" і "поганих" визволителів. Про злочини солдатів Червоної армії на території Німеччини, якщо і згадується, то в контексті відплати, яка спіткала Німеччину за ті безчинства, які творилися на території Радянського Союзу.

Читайте також: Книга про зґвалтування в кінці Другої світової війни

Головний урок історії: щоб не було війни

Петер Йоганнес Дросте підкреслює, що найважливіший урок, який повинні винести учні: головне, щоб більше ніколи не було війни. На думку вчителя, важливо, щоб школярі розуміли: Гітлер вже в 1937 році мав намір напасти на СРСР. І саме він був агресором. Звичайно, німецькі підручники не щадять ні Сталіна, ні Гітлера. Як зазначає Дросте, "на підписанні пакту зустрілися два гідні одне одного персонажі". "Однак Гітлер - більший злодій в наших книгах", - підкреслює викладач гімназії.

Насправді "не зовсім правильно говорити, що на війну приділяється тільки два уроки, навіть якщо за годинами це і так, - підсумовує Анґела Зенст. - Все, що пов'язано з нею, і гоніння, і переслідування, і знищення, й інші аспекти, розглядаються протягом року". Її учні проходять цей період в 10-му класі, але інтерес до теми націонал-соціалізму виявляють вже п'ятикласники.

Німецький учитель Вернер Вeлльгаузен народився в 1941 році. 80-та річниця нападу нацистської Німеччини на СРСР збіглася з його особистим 80-річчям. Німецький учитель історії в інтерв'ю DW сказав: "Автори укладають підручники, спираючись на національні погляди і уявлення. Думаю, це і в Росії, і в Німеччині однаково. Однак я впевнений, що німецькі підручники намагаються при цьому зберегти об'єктивність".

Читайте також: Німецький урок подолання тоталітарного минулого для українців