Саміт НАТО у Вільнюсі: Україна у центрі уваги

За всю 74-річну історію НАТО глави урядів і керівники держав Альянсу рідко перебували так близько до противника під час своїх регулярних зустрічей на високому рівні. Вільнюс, столиця Литви, розтошований всього за 200 кілометрів від кордону з російським агресором в ексклаві Калінінград. Це 360 кілометрів до кордону України, яка потерпає від загарбницької війни, яку веде Росія. Союзницька з Росією Білорусь, де очікується прибуття російських  бойовиків ПВК "Вагнер", розташована лише за 35 кілометрів від Вільнюса. У 2006 році представники НАТО проводили таку зустріч в сусідній Латвії, в Ризі, але тоді Росія ще вважалася партнером, а не загрозою.

З метою охорони найбільшої в історії Литви зустрічі глав держав і урядів литовська армія і союзники по НАТО задіяли близько 4000 солдатів. Разом з поліцією і спецслужбами безпеку протягом двох днів саміту у вівторок і середу мають гарантувати близько 12 000 осіб. Литовські дипломати вважають, що варто очікувати "провокацій" з боку росіян. Німецькі збройні сили також долучені до охорони заходу. Військово-повітряні сили тимчасово розмістили навколо Вільнюса системи Patriot для захисту від ймовірних ракетних атак. Як повідомлялося, ці системи перебувають там у бойовій готовності з четверга. Також повідомлялося про те, що у Вільнюсі розгорнуто сили спеціального призначення Бундесверу, але подробиці невідомі.

Чого хоче досягти Литва - господиня саміту?

Приміщення виставкового центру у Вільнюсі було відремонтоване і розширене спеціально для проведення саміту Альянсу. Литва витрачає на саміт 38 мільйонів євро. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, ці гроші добре вкладені. Добре організований саміт показує, що Литва достатньо "доросла", щоб зробити цю історичну зустріч можливою, сказав він кілька днів тому під час відвідин виставкових залів, оздоблених символікою НАТО. Тепер, за його словами, йдеться вже не про інфраструктуру, а про зміст і рішення заходу. Науседа, відомий підтримкою України та  її прагнення вступити до НАТО, хоче, щоб Альянс насамперед продемонстрував єдність.

Литовський президент вважає, що потрібно скористатися нинішньою слабкістю російського президента Володимира Путіна після невдалої спроби путчу бойовиків ПВК "Вагнер" у Росії. "Деякі мої колеги кажуть, що сильний Путін менш небезпечний, ніж слабкий Путін. Я з цим не згоден. Нам потрібно рішуче рухатися вперед, тому що ми перебуваємо на роздоріжжі історії. Якщо ми не будемо рішучими і об'єднаними зараз, завтра буде занадто пізно", - наголошує він.

Очікування України

Президент України Володимир Зеленський раніше вже неодноразово озвучував позицію Києва. "Україна готова до членства в НАТО. Чекаємо, коли НАТО буде готове прийняти Україну", - наголошував він напередодні саміту.

Він розуміє, що Україну не можуть прийняти в НАТО під час війни, що триває, але принаймні гарантії безпеки з боку Заходу Києву потрібні зараз, каже український президент. Гарантії безпеки важливі не лише для України, але й для її сусідів через російську агресію в Україні та можливу агресію проти інших частин Європи, як вже неодноразово пояснював Зеленський.

Очікування України великі, але канцлер Німеччини Олаф Шольц так само, як і інші глави урядів, ще задовго до саміту у Вільнюсі чітко висловив позицію основних країн НАТО: "Під час війни не може бути ніякого вступу до нашого оборонного альянсу.  Однією з передумов членства є відсутність невирішених прикордонних конфліктів".

Президент США Джо Байден в інтерв'ю CNN напередодні саміту чітко дав зрозуміти, що Україні доведеться зачекати. Лише після завершення агресивної війни, яку веде Росія, можна буде взагалі розмірковувати над питанням про вступ. Нині ж, за його словами, Україні треба спочатку допомогти перемогти у війні. Після війни можливі гарантії безпеки, такі як зараз отримує від США Ізраїль, натякнув американський президент.

Чи краще швидкий вступ до НАТО?

Як можуть виглядати гарантії безпеки для України з боку великих країн НАТО - США, Великобританії, Франції та Німеччини - одразу після сподіваного завершення війни, поки що незрозуміло, і це питання, як очікується, обговорюватимуть у Вільнюсі. Клаудія Майор, експертка з питань безпекової політики берлінського Фонду "Наука і політика", вважає, що позиція канцлера є надто стриманою. Вона рекомендує вже зараз прийняти до НАТО ті частини України, які безпечно контролюються київським урядом. Таким чином, Україна стала б справжнім союзником, якого тоді потрібно захищати.

"Це не швидкий і не легкий процес. Вступ до НАТО пов'язаний з багатьма ризиками. Але якщо ми зараз говоримо: вступ тільки після війни, то це означає де-факто, що Росія має стимул продовжувати цю війну нескінченно і таким чином має де-факто вето на вільний вибір альянсу (Києвом. - Ред.)", - сказала Клаудія Майор в ефірі німецького телебачення.

Безпека України і роль Німеччини

Берлінський Фонд " Наука і політика" (SWP) оприлюднив напередодні саміту НАТО в Вільнюсі аналітичну доповідь під назвою "Тривала безпека для України", що закликає до конкретних кроків, після яких країна може стати членом Альянсу. Серед таких кроків, приміром, підтримка Києва шляхом "пакту про безпеку, відбудову і мир". Це має включати "заходи, що підсилюють один одного" і координуються між різними гравцями. Тобто між ЄС, НАТО, великими промислово розвиненими країнами G7 і більш ніж 50 країнами під керівництвом США, які на американській авіабазі в західно-німецькому Рамштайні координують поставки зброї в Україну. Німеччина має відігравати при цьому центральну роль з точки зору фінансових ресурсів і можливостей і, насамперед, з точки зору політичної ваги, вважає співавторка документа, експертка SWP Марґарете Кляйн (Margarete Klein).

Читайте також: ФРН збільшує експорт зброї: скільки надійшло Україні? 

"Нам ідеться про те, що безпека України мусить гарантуватися в довгостроковій перспективі", - зазначила в інтерв'ю DW Кляйн, яка очолює дослідницьку групу з питань Східної Європи та Євразії у Фонді SWP. "І для цього ми бачимо лише три можливості: або Росію буде роззброєно, що нереалістично, або Україна знову отримає ядерну зброю, чого ніхто не може хотіти, або членство України в НАТО", - пояснює експертка.

У своїй аналітиці Кляйн пише, що російському президенту і Кремлю необхідно дати зрозуміти, "що підтримка Заходу є довготривалою". Тоді російський розрахунок, що з часом підтримка України зменшиться, не спрацює, вважає вона. Необхідне продовження, інтенсифікація і довгострокове фінансування поставок озброєнь, - зазначає Кляйн. Тобто йдеться про постачання боєприпасів, технічне обслуговування, логістику української оборони і розвиток української військово-оборонної промисловості. Водночас, за словами експертки, Україна має бути повністю інтегрована в західну військову структуру. При цьому Німеччина, на її думку, мала б у найближчі роки перетворитися на провідну державу в Європі у питаннях оборони та озброєння. 

Читайте також: Що принесе українцям саміт НАТО - надію чи розчарування? 

Розбіжності в деталях

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, термін повноважень якого нещодавно було продовжено ще на рік, невтомно повторює формулу, що країни Альянсу підтримуватимуть Україну зброєю, боєприпасами та навчанням військових стільки, скільки буде потрібно, щоб відбити агресію Росії. "На саміті я очікую нових оголошень про військову підтримку України. Ми також затвердимо багаторічну програму підготовки до членства в НАТО. Ми повинні домогтися, щоб Україна вистояла як суверенна, незалежна держава в Європі", - сказав Столтенберг напередодні саміту в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

До самого початку саміту серед учасників 31 делегації країн-членів НАТО так і не було досягнуто єдиної позиції стосовно деталей політики щодо України, а також нових оборонних планів для стримування і захисту від можливих російських нападів на територію НАТО. Верховний головнокомандувач НАТО в Європі представив майже 2000-сторінковий план оборони на випадок російського вторгнення. Це перший такий план з часів закінчення холодної війни у 1980-х роках.

Насамперед Туреччина, зокрема, досі не погоджується з підсумковим документом не через принципові застереження, а для того, щоб проштовхнути кілька власних пунктів, кажуть у дипломатичних колах. Угорщина, яка радше дружньо налаштована до Росії, також не дуже прагне підтримувати Україну. Франція останнім часом наполягає на якнайшвидшому вступі України до НАТО. Німеччина та інші західні держави більше зволікають, тоді як країни Балтії вимагають більше зброї, більше боєприпасів, власне, більше всього для України.

"Це дуже мило - прибути на саміт і сказати: "О, ми всі рухаємося в одному напрямку", - сказала колишній старший стратег НАТО Стефані Бабст в інтерв'ю Литовському радіо (LRT). "Вибачте, але це дурниця. Всі бачать, що існують різні підходи. І якщо ми це можемо бачити, то і президент Путін також. І це можуть також бачити китайці та іранці", - зазначила вона.

Чому Швеція має чекати?

Вирішальним фактором буде те, як провідна держава НАТО, США, позиціонуватиме себе щодо суперечливих питань. Президент США Джо Байден висловився проти негайного членства України в НАТО, але хоче пообіцяти більше військової допомоги. Байден також хоче вплинути на президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, щоб той відмовився від опору проти ще рік тому обіцяного вступу Швеції до НАТО.

Ердоган зустрічається у понеділок з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Вільнюсі перед початком саміту. Крістерссон минулого тижня просив про підтримку у Білому домі у Вашингтоні. Туреччина досі закидає Швеції те, що вона робить недостатньо для боротьби з тими, кого Ердоган називає курдськими терористами. Парламент Угорщини також ще не схвалив вступ Швеції. Але вирішення проблеми є досяжним, запевнив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.