1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рекрутинг. Як військові самостійно шукають людей для служби

8 березня 2024 р.

Українські військові скаржаться на брак людей. І поки держава не посилила правила мобілізації, окремі підрозділи ЗСУ самі намагаються знайти потрібних кандидатів за допомогою рекрутингу. Подробиці у статті DW.

https://p.dw.com/p/4dGRk
Назар Боднар під час співбесіди у рекрутинговому центрі бригади "Азов", Львів, березень 2024 року
Назар Боднар під час співбесіди у рекрутинговому центрі бригади "Азов", Львів, березень 2024 рокуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

"Чому ви вирішили йти служити?" - чоловік в однострої запитує цивільного, що сидить навпроти нього за офісним столом.

"Бажання служити було і раніше. Але мій брат був у полоні. Я не хотів завдавати батькам ще більшого стресу", - відповідає цивільний. Це 29-річний Назар Боднар із передмістя Львова. Його брат, військовослужбовець бригади "Азов", був звільнений із російського полону влітку минулого року.

Назар вже знаходив повістки у своїй поштовій скриньці. Чоловік не реагував на них, оскільки, за його словами, був заброньований від мобілізації. Коли бронь закінчилась, Назар вирішив долучитися до "Азова", де продовжує служити його брат. Аби потрапити саме в цей підрозділ, пішов до його рекрутингового центру у Львові. "Я свідомо ухвалив це рішення і хочу, щоб до мене ставилися як до нормальної людини", - каже він.

Під час співбесіди рекрутер "Азова" на ім'я Андрій питає Назара, ким він бачить себе у підрозділі. Той відповідає, що артилеристом - як його брат. "Ви своїм рідним говорили, що хочете йти служити? Як вони це сприйняли?" - запитує Андрій. "Спокійно, - відповідає Назар. - Спокійніше, ніж тоді, коли брат пішов. Вони читають новини і розуміють, що відбувається в країні. І я вважаю, що краще самому обрати, де служити, ніж потім опинитися там, де постійна текучка кадрів".

Читайте також: Війна та виснаженість: чи можлива демобілізація в умовах бойових дій

"Побачити армію через нормальну комунікацію"

Добровольці, які служать із перших днів повномасштабної війни, скаржаться на втому і нестачу новобранців, які могли би їх замінити. "Наприклад, приходять до ТЦК сто чоловіків, але лише десятьом із них можна запропонувати службу - решта або списуються, або вчаться, або заброньовані", - каже рекрутер 3-ї окремої штурмової бригади Даніїл Коваль, спираючись на досвід представників підрозділу, які шукають новобранців у ТЦК.

Військові просять залучити до служби ще пів мільйона людей, заявив президент Володимир Зеленський наприкінці минулого року. Незабаром у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про посилення мобілізації. Проте після критики його зняли з розгляду. Натомість зареєстрували нову версію законопроєкту, яку поки не ухвалили.

Мобілізація є основним способом залучення людей до війська під час війни. За цих умов ТЦК визначають місце служби і спеціальність мобілізованого - "залежно від потреб держави, але незважаючи на бажання людини", пояснює Олексій Бежевець, уповноважений представник міноборони з питань рекрутингу. Паралельно з мобілізацією ТЦК займаються рекрутингом - пропонують службу за контрактом, яка гарантує, що людина служитиме в певному підрозділі.

Рекрутинговий центр 3-ї окремої штурмової бригади у Львові
Рекрутинговий центр 3-ї окремої штурмової бригади у ЛьвовіФото: Pavlo Palamarchuk /AA/picture alliance

Із перших місяців повномасштабної війни рекрутингом займаються й окремі підрозділи, такі як "Азов", 3-тя штурмова бригада, "Вовки Да Вінчі" тощо. Вони також пропонують контракт або допомагають мобілізуватись саме до них. До київського рекрутингового центру 3-ї штурмової, однієї з найбільш розрекламованих бригад, приходять понад пів сотні кандидатів на тиждень, каже рекрутер Даніїл Коваль. Їхні рекрутингові центри також працюють у Львові та Дніпрі.

Читайте також: Поповнення лав ЗСУ: примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг?

"А якщо мені дадуть повістку в поїзді?"

Назар, який прийшов на співбесіду до рекрутингового центру "Азова", заповнює документи. Після того, як їх розгляне штаб підрозділу, чоловіка запросять до київського ТЦК для проходження військово-лікарської комісії. "А що робити, якщо мені дадуть повістку в поїзді по дорозі на Київ?" - переймається Назар. "Дзвоніть мені", - заспокоює його рекрутер Андрій. Він пояснює, що після проходження ВЛК Назара мобілізують і направлять на базовий курс бойової підготовки у навчальний центр "Азова", де викладають їхні інструктори. За результатами курсу чоловік може здобути або бажану посаду артилериста, або будь-яку іншу - залежно від його навичок. Якщо він не пройде випробування, його розподілять до іншого підрозділу Нацгвардії, який потребує людей.

Андрій пройшов цей шлях на початку повномасштабного вторгнення, коли йому було 22 роки. Чоловік понад рік прослужив піхотинцем і отримав кілька поранень на фронті. Потім був переведений до рекрутингового центру у Львові, що відкрився навесні минулого року.

Рекрутер бригади "Азов" Андрій
Рекрутер бригади "Азов" АндрійФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Рекрутинг до "Азова" існував задовго до відкриття центрів у Львові, Луцьку, Києві, Дніпрі та Одесі, зауважує Андрій. "Азов" побудований на добровольцях. Сюди завжди приходили мотивовані люди", - додає військовий. За його спостереженнями, останнім часом збільшилась кількість охочих долучитися до підрозділу. Він пов'язує це із сезоном - мовляв, "у холод мало хто хоче воювати". Інколи він приймає двох рекрутів на день. Але бувають і дні без відвідувачів, розповідає чоловік.

"Максимально безпечне середовище" під час рекрутингу

Міноборони звернуло увагу на успішну роботу рекрутингових центрів окремих підрозділів, а також результати соціологічних опитувань. "Великий відсоток опитаних кажуть, що вони готові долучитися до захисту батьківщини, але їх лякає невизначеність - де вони будуть служити і чи буде враховано їхній фах", - каже відповідальний за рекрутинг у міністерстві Олексій Бежевець. Тому міноборони вирішило разом із місцевими радами відкрити центри рекрутингу української армії, які будуть набирати людей до різних підрозділів ЗСУ, Нацгвардії тощо. "Ми хочемо дати суспільству можливість побачити армію через нормальну комунікацію", - пояснює Бежевець.

До кінця березня у різних містах України мають запрацювати щонайменше п'ять рекрутингових центрів української армії, каже відповідальний за це Олексій Бежевець. Перший такий центр відкрився в середині лютого у Львові, на базі центру надання адмінпослуг. Там працюють п'ятеро рекрутерів, усі вони - цивільні. "Ми розуміємо, що людина хоче максимально безпечного середовища - на фоні негативних інформаційних приводів", - пояснює Бежевець.

Рекрутери не мають бази вакантних посад у війську. На їхніх столах лежать стоси паперів із переліком вакансій, які приносять представники різних бригад. Частину посад рекрутери шукають на платформах із працевлаштування - Lobby X, Work.ua, Robota.ua. Прийшовши до центру, кандидат розповідає про себе - свою освіту, досвід, навички і побажання щодо служби. Рекрутер шукає вакансію, яка підходить кандидату, і передає контакти представника підрозділу для співбесіди. Якщо співбесіда пройшла вдало, підрозділ дає рекрутеру рекомендаційного листа, або відношення. Вже з ним рекрут іде в ТЦК для мобілізації.

Центр рекрутингу української армії, Львів, лютий 2024 року
Центр рекрутингу української армії, Львів, лютий 2024 рокуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

"Ми відштовхуємося саме від побажань людини", - наголошує Наталя Сколоздра. Вона прийшла до рекрутингового центру в пошуках вакансії в армії, але отримала пропозицію пройти стажування на посаду рекрутера. Каже, що вже знайшла вакансії для кількох відвідувачів. "Наприклад, мій перший кандидат - бухгалтер. На роботі він має бронь на пів року, але хоче вже зараз знайти собі спеціальність у війську. Я підшукала йому кілька вакансій, які підходять під його досвід. Він уже заповнив заявку і чекає відгуку від відповідної військової частини", - розповідає Наталя.

Читайте також: Жінки в ЗСУ: "Бажання служити сприймають за примху"

"Швидше позбутися мобілізованого"

Наразі жоден із відвідувачів львівського центру рекрутингу не влаштувався в обраний підрозділ - адже це тривалий процес, а центр працює менше місяця, пояснюють рекрутери. Один із відвідувачів центру - 53-річний львів'янин Володимир, який мобілізувався ще на початку повномасштабного вторгнення. За кілька місяців чоловік звільнився зі служби за сімейними обставинами, але згодом вирішив повернутись у військо. Щоб потрапити до конкретного підрозділу Повітряних сил ЗСУ - прийшов до рекрутингового центру. Володимир заповнив заявку на одну із вакансій, у той самий день пройшов співбесіду і отримав рекомендаційного листа.

Однак працівники ТЦК проігнорували цей лист, стверджує чоловік. Володимира, за його словами, відправили на ВЛК, після чого - до навчального центру, що належить до іншого роду військ. Володимир повернувся в рекрутинговий центр. "Якби на моєму місці був хлопчина, який мобілізується вперше, я думаю, він не дав би собі ради. Його би просто віддали в інший підрозділ. Бо ТЦК працює за принципом "швидше позбутися мобілізованого", - вважає чоловік. Попри численні запити DW не змогла потрапити в ТЦК і отримати коментар.

Допомогти Володимиру намагається рекрутер Олег Сліпаченко, кадровий військовослужбовець, звільнений у запас. Він звернувся до львівської міської ради, яка пообіцяла допомогти через власні зв'язки. Олег каже, що рекрутери очікували на цю проблему і сподіваються напрацювати алгоритм для її вирішення у майбутньому.

Контракт гарантує службу в конкретному підрозділі

Із проблемою "крадіжки" рекрутів стикався і Тарас, у минулому бойовий медик, а наразі - рекрутер Сил тероборони з Києва. Він приїхав до львівського рекрутингового центру у відрядження - у пошуках кандидатів на численні вакансії операторів безпілотників (БПЛА). За пів тижня він знайшов тут трьох рекрутів. Аби гарантувати їхнє влаштування на певну посаду певного підрозділу ТРО, рекрутери супроводжують їх у ТКЦ та до навчального центру, каже Тарас.

Із цієї ж причини рекрутери "Азова" направляють своїх кандидатів до конкретного ТЦК в Києві, де їх знають. Представники 3-ї штурмової також працюють у кількох ТЦК у великих містах України. До іншої бригади гарантовано не "потягнуть" лише контрактників, пояснює рекрутер 3-ї штурмової Даніїл Коваль. "А от мобілізовані, так би мовити, виливаються в один котел. І може бути таке, що мобілізовані для однієї частини після проходження навчального центру можуть потрапити до іншої, - додає Коваль. - Варто вдосконалити цю систему. Відношення має бути кінцевим документом, який має визначати, куди ця людина повинна приїхати. Тоді й не виникатимуть ситуації, коли в навчальних центрах (де тренуються мобілізовані до різних підрозділів. - Ред.) представники різних бригад намагаються всіма правдами і неправдами отримати більше людей".

Військовослужбовець Нацгвардії заповнює документи для переведення у бригаду "Азов" у рекрутинговому центрі підрозділу
Військовослужбовець Нацгвардії заповнює документи для переведення у бригаду "Азов" у рекрутинговому центрі підрозділуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Але ситуація може змінитися, запевняє представник міноборони Олексій Бежевець. Згідно з новими правилами, рекрут може мобілізуватись до конкретного підрозділу за умови, що той перебуває у "списку військових частин пріоритетного комплектування", затвердженого Генштабом. "У першу чергу туди потрапляють бойові частини, у яких є найбільша потреба у людському ресурсі", - каже Бежевець. Але гарантувати службу в певному підрозділі може лише контракт, додає представник міноборони. 

Мобілізація має включати рекрутинг

Рекрутер Андрій із "Азова" вважає, що відкриття рекрутингових центрів свідчить про прогрес в армії. На його думку, у майбутньому рекрутинг може стати повноцінною альтернативою мобілізації. Але наразі люди поширюють на них стереотипи, пов'язані з ТЦК, каже рекрутер. "Ми намагаємося донести, що ми працюємо інакше. Ми зацікавлені в тому, щоб бачити людину саме на тій спеціальності, якій вона відповідає", - додає Андрій.

Протиставляти рекрутинг і мобілізацію не варто, вважає військовослужбовець 3-ї штурмової Даніїл Коваль. "Мобілізація повинна включати в себе рекрутинг. Бо що таке мобілізація? Людина отримує повістку і приходить в ТЦК. І, насправді, вже в ТЦК його повинні чекати представники бригад - так відбувається у ТЦК багатьох міст. Або ж там повинен бути представник ТЦК, який має не тільки кількісне, а й посадове замовлення, і він повинен бути зацікавлений і мати час, щоб поспілкуватися з цією людиною", - каже Коваль.

За його спостереженнями, одна з основних проблем ТЦК - у нестачі кадрів. Водночас страх військовозобов'язаних чоловіків перед цією установою перебільшений, вважає Коваль. "Ми працюємо з великою кількістю ТЦК і не зустрічали жодного, де би працювала система викрадення людей", - переконаний Коваль. Але, спираючись на негативні історії з медіа, людина, що йде до ТЦК, уявляє найгірший сценарій, додає рекрутер. 

Рекрутинг замість мобілізації: як вступити в ЗСУ без ТЦК