1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як працюватиме партнерство України та ЄС щодо сировини

Юрій Шейко
13 липня 2021 р.

Україна та ЄС започаткували стратегічне партнерство щодо сировини та батарей. Як воно працюватиме, що Україна може запропонувати Європі та як їй не стати сировинним придатком, - пояснює DW.

https://p.dw.com/p/3wQpK
Денис Шмигаль та Марош Шевчович
Денис Шмигаль (л) та Марош Шевчович (п) під час підписання меморандумуФото: Yuliia Ovsiannikova/Avalon//Photoshot/picture alliance

Основна проблема світової економіки у 2021 році виявилася для багатьох неочікуваною. Це нестача сировини, однією з причин якої є залежність від невеликої кількості постачальників з кількох країн, зокрема Китаю. У Євросоюзі намагаються зменшити цю залежність та хочуть залучити до цього Україну. У вівторок, 13 липня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Марош Шевчович підписали в Києві меморандум про створення стратегічного партнерства у сфері критичної сировини та батарей.

Від газу до критичної сировини

"Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору у видобувній сфері та інтегрованою частиною єдиних з ЄС промислових ланцюгів", - заявив Шмигаль. За його словами, нове партнерство дозволить "об'єднувати наші зусилля та діяти з ЄС згуртовано для розвитку зеленої економіки, створення бізнес-можливостей і нових робочих місць".

Шевчович назвав нове партнерство "новою главою" у співпраці між ЄС і Україною. На його думку, воно "принесе широкий спектр можливостей для європейської та української промисловості, а також допоможе у підсумку створити та зберегти робочі місця в орієнтованих на майбутнє галузях, пов'язаних з нинішньою зеленою та цифровою трансформаціями".

Портфель Шевчовича у нинішній Єврокомісії передусім поширюється на відносини між різними інституціями ЄС. Утім, у попередньому складі він відповідав за енергетику та займався переговорами щодо транзиту газу з Росії до ЄС територією України. Контракт на це підписали в кінці 2019 року. Але після цього Шевчович не забув про старі контакти та на саміті Україна-ЄС у жовтні 2020 року запропонував Володимиру Зеленському співпрацю в новій сфері - сировині.

Читайте також: Зеленський у Брюсселі: як пройшов перший "живий" саміт Україна-ЄС

Для чого Євросоюзу партнерство з Україною щодо сировини?

Критичні види сировини необхідні Євросоюзу для виробництва продукції з використанням "технологій майбутнього". Серед них Шевчович назвав аерокосмічну сферу, водневу енергетику, технології зберігання енергії, цифрові рішення та електромобільність. У меморандумі зазначається, що для виробництва акумуляторів необхідні літій і кобальт, а для вітрових електростанцій або електронних пристроїв - рідкоземельні матеріали.

"Запобігання можливим порушенням постачання (критичної сировини. - Ред.) допоможе зберегти глобальну конкурентоспроможність та розвинути стійкість нашої промисловості, а також посилить стратегічну автономію ЄС", - говориться у меморандумі. У документі окремо вказують на географічну близькість України до ЄС, яка має посприяти запобіганню перебоїв у постачанні сировини .

Яку сировину Україна може запропонувати ЄС?

І тут Євросоюз бачить "велетенський потенціал" в Україні, адже, за словами Шевчовича, вона має поклади 20 видів критичної сировини. Усього в такому списку Євросоюзу міститься 30 ресурсів.

Про які матеріали йдеться? Зокрема про літій, необхідний для виробництва літій-іонних акумуляторів . Саме ці батареї є домінантними у електромобілях і портативних електронних пристроях. Точні обсяги запасів літію в Україні є таємною інформацією, однак у Державній службі геології та надр говорять, що вони є одними з найбільших у Європі. Утім, літій в країні зараз не видобувають. Два родовища - у Донецькій і Запорізькій областях - лише готові до виставлення на електронні аукціони.

Великими є поклади титанових руд. За цими запасами Україна входить до провідних десяти країн світу. І вона виробляє титан на рівні 550 тисяч тонн на рік, що становить близько шести відсотків світового виробництва. За словами Шмигаля, в Україні найбільші поклади скандію в Європі, а також великі запаси галію. "Потенціал ефективного використання надр України може становити понад 400 мільярдів доларів США у наступні десять років", - зазначив український прем'єр.

Читайте також: Дефіцит чіпів з Азії викликав кризу в світовому автопромі. І що тепер?

Що дасть Україні сировинне партнерство з ЄС?

У Києві наголошують, що це партнерство не зведеться лише до видобутку українських корисних копалин. "Україні не дуже цікаво стати сировинним донором. Україні цікаво стати партнером у видобутку критичної сировини, її переробки, у створенні ланцюжків доданої вартості", - зазначив Шмигаль. Як цього досягнути? Рецепт прем'єра "простий": "Треба створити ринкові умови для інвесторів, які приїдуть сюди та захочуть переробляти тут або створювати додану вартість".

У меморандумі ж наголошується, що українська видобувна промисловість потребує модернізації. І в цьому ЄС хоче допомагати Україні. Так, у меморандумі говориться про оцифрування геологічних і гірничих документів, зокрема для їхньої підготовки до електронних аукціонів. Також ідеться про застосування системи спостереження за Землею Copernicus. Надані нею знімки планують використовувати для розвідки корисних копалин, а також моніторингу районів їхнього видобутку.

Найважливішим для ЄС у цьому партнерстві є дотримання екологічних і соціальних стандартів. У своєму виступі Шевчович неодноразово наголошував на тому, наскільки важливою є зелена трансформація. Він додав, що акумулятори, аби потрапити на ринок ЄС, повинні будуть мати цифровий паспорт. У ньому буде зазначений вуглецевий слід цієї батареї, звідки походить сировина, з якої вона вироблена, чи дотримувалися екологічні стандарти під час видобутку та виробництва, а також як її будуть переробляти. І це в меморандумі закріпили. Зокрема говориться, що Україна впроваджуватиме європейські та міжнародні стандарти захисту довкілля, соціального захисту та ефективного урядування.

Загалом цього року Єврокомісія надасть Україні 750 тисяч євро технічної допомоги на підтримку партнерства щодо сировини та батарей.

Читайте також: Концерн Bosch відкрив у Дрездені завод з виробництва напівпровідників

Як працюватиме сировинне партнерство між ЄС і Україною?

Практично меморандум передбачає три напрями роботи. Перший - наближення українського законодавства до європейського. Другий - це інтеграція української промисловості у ланцюжки створення доданої вартості у сфері критичної сировини та батарей. Третій - це дослідження та інновації. Меморандум зокрема говорить про "посилення" участі України в програмі фінансування науки Horizon Europe.

Іншими словами, це партнерство повинно створити умови, а ось сам розвиток видобутку, переробки та виробництва - це передусім справа приватного бізнесу. Україна і ЄС домовилися допомагати йому залучати інвестиції. Крім того, українські підприємці можуть долучатися до європейських альянсів з батарей і з сировини. Ці альянси є майданчиками для створення зв'язків між компаніями, держустановами та дослідницькими організаціями.