1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

OECD: Німеччина знову пасе задніх у галузі освіти

Новий звіт, поданий Організацією з економічного співробітництва і розвитку (OECD ), містить порівняльний аналіз освіти в 26 країнах Європи. Згідно з цим дослідженням німецька система освіти скотилася з чотирнадцятого місця, яке вона посіла три роки тому, на двадцяте.

Міністр освіти ФРН Едельґард Бульман задоволена системою навчання в країні. Але її думку поділяють далеко не всі...

Міністр освіти ФРН Едельґард Бульман задоволена системою навчання в країні. Але її думку поділяють далеко не всі...

Причин провалу німецької освіти кілька. Експерт з освіти Організації з економічного співробітництва і розвитку (OECD) Андреас Шлейхер зазначив, що більшість країн, які беруть участь у дослідженні OECD, на відміну від Німеччини, у 80-х та 90-х роках інвестували чималі суми в реорганізацію та розбудову своїх освітніх систем. I ці інвестиції продовжують нарощуватись. Так 2002 року країни OECD інвестували в свої системи шкільної освіти у середньому на 21 відсоток більше, ніж на рік раніше, і на 30% більше - у вузівську підготовку. У Німеччині ж інвестиції зросли всього на 6 і 7 відсотків відповідно. Наслідки такої політики легко передбачувані. Андреас Шлейхер констатує:

”Нам сьогодні бракує достатньої кількості дипломованих людей. На мою думку, іншим націям вдалося набагато більше зробити у реформуванні і розбудові їхніх систем освіти. Зараз там існує досить великий вибір хороших спеціальностей. Для Німеччини це стає проблемою”.

Власне, причини такого стану вже називались політиками. Це й різні вимоги в школах різних федеральних земель, і суттєвий брак у країні дошкільних закладів, де діти набували б навичок читання та письма, активніше розвивалися. Це і мовна проблема, адже сьогодні школа, у якій для 75 відсотків учнів німецька мова не є рідною, не рідкість. І звичайно, що учням, які ледве-ледве розуміють учителя, здобувати знання незмірно важче.

”Меня звуть Еванс, і моя мати родом з Гани”.

”Мене звати Роберто, і моя мати – італійка”.

”Мене звати Діан, мої батьки приїхали з Сербії”.

Погане знання мови дітьми іноземців зустрічається не лише в початковій школі, але й у середній. І тоді часто вчителеві фізики чи математики доводиться займатися на уроці граматикою. Часто-густо батьки-іноземці знають німецьку мову ще гірше за дітей, а отже від них дітям нічого чекати допомоги. Деякі школи, приміром у місті Офенбах, збагнувши, що це справді велика проблема, організували навіть заняття з вивчення німецької мови для батьків.

Отож, комплекс проблем і призвів до такого сумного стану. Інша річ. Що стан цей відомий давно, однак виправити його уряд та парламент не поспішають.

Але не всі німецькі політики пригнічені результатами дослідження. Міністр освіти Едельґард Бульман, як і слід було очікувати, загалом задоволена висновками OECD: на її погляд, студія підтвердила, що освітня політика Німеччини йде у правильному напрямку. Особливо задоволена пані Бульман розвитком дисциплін, потрібних німецькій економіці.

”Третина всіх випускників вищої школи спеціалізується на природничих та інженерних предметах. У цих перспективних галузях Німеччина посідає друге місце. Особливо приємним є те, що у природничих науках кількість вступників зросла з 1998 року приблизно на 72 відсотка, у інженерних спеціальностях – майже на 35 відсотків”.

А щодо стану початкової та середньої шкіл, то Едельґард Бульман теж не дуже схвильована. Вона вважає, що це лише справа часу і причина не накрайщого стану криється в тому, що Німеччина досі потерпає від помилок, яких уряд припустився у 80-ті та 90-ті роки, тобто тоді, коли при владі були не соціал-демократи та ”зелені”, як зараз, а християнські партії та ліберали.

Важливою складовою успішного навчання міністр освіти вважає також поширення груп подовженого дня. Адже вони не лише допомагають дітям краще опановувати шкільні премудрості, але й вивільняють одного з батьків для роботи в суспільному виробництві. Позитивний, здавалося б, крок, наражається нині в Німеччині на проблему: за 10-відсоткового безробіття в країні вивільнені батьки можуть лише зайняти місце в кінці більш як чотиримільйонної черги людей, які шукають заробітку. Отож, можливо, що перебудовувати освітню систему в країні слід разом з реформуванням ринку праці.