1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

OASIS на Місяці: астронавти готуються. Туристи також

Американська компанія Space Adventures розшируює свою программу. Четвертому клієнтові, бізнесменові з Гонконґу, путівка на орбіту обійдеться лише в 100 тисяч доларів. Перші три туристи за подорож до Міжнародної космічній станції заплатили по 20 мільйонів.

default

Щоправда, Чжан Фена запустять 2007-го не так високо, й триватиме політ не тиждень, а якихось півтори години. Але за такі гроші – це просто супер-пропозиція, переконані організатори. Для тих, хто жадає більшого, розроблюється інший проект: на космічному кораблі навколо Місяця. З Нью-Йорка повідомляє Райнер Зютфельд:

„Шеф Space Adventures, Ерик Андерсен, ніяк не нагадує відірвану від життя людину, яка захоплюється фільмами про космічні війни. „Так, - каже він діловито, - щонайпізніше 2010 ми пропонуватимемо дві різні подорожі до Місяця. Одна триватиме шість днів, друга – одинадцять. Максимальна кількість учасників – дві особи. Вартість за одне місце – в середньому 100 мільйонів доларів. Ця інформація міститься й у нашому проспекті.” Розкішне чорно-блакитне видання із зацікавленням гортав, мабуть, не один мультимільйонер. За словами керівника космічного турбюро, вже понад тридцять кандидатів зробили аванс у розмірі суми з сімома нулями. „Ця мандрівка буде особливо до вподоби тим, хто цікавиться ретро-технікою, наприклад, колекціонує старі автомобілі”, - запевняє Ерик Андерсен:

„Траекторія польоту повторюватиме ту, що її розробили для програми Appolo понад тридцять років тому. Це означає, що подекуди відстань до поверхні Місяця становитиме всього сто кілометрів. Але туристи подорожуватимуть не на американському кораблі, а на відомому ще з радянських часів, надійному, випробуваному „Союзі”.”

Space Adventures тісно співпрацює з російським Федеральним космічним агентством та Ракетно-космічною корпорацією „Енергія”. До 2010 року корабель „Союз” буде максимально модернізований, але він так і залишиться тримісним. За один раз до Місяця можна буде відправляти двох клієнтів у супроводі космонавта-професіонала, бо капсулою хтось повинен керувати. Звичайно, деякі незручності спричинятиме тіснота, зате завдяки одному важливому новаторству туристи зможуть удатися до своєї улюбленої справи. Ерик Андерсен:

„Ми вмонтуємо в „Союз” велике вікно, щоб пасажири мали змогу зняти якомога більше фотографій на пам’ять. Така ексклюзивна подорож безперечно стане подією життя. Однак я переконаний, що за 20-30 років, а, можливо, й ще раніше, польоти навколо Місяця стануть значно доступніші. Вони коштуватимуть лише одну соту від того, що треба платити тепер, – десь один мільйон чи трохи більше.”

Утім, Space Adventures планує не дуже довго запускати кораблі для того, аби вони кружляли навколо нічного світила. Це перший крок, кажуть новатори туристичного бізнесу. Другий буде вже на самому Місяцеві.”

Людство завжди прагнуло до далеких планет. Кілька років тому президент Джордж Буш заявив, що спочатку американці вкотре побувають на Місяці, а згодом дістануться й до Марса. Національне космічне агентство США NASA гарячково розробляє плани майбутніх польотів. Європейці теж не хочуть відставати, а в чомусь сподіваються навіть випередити конкурентів. За 20 років на Місяці має бути створена стаціонарна лабораторія, в якій астронавти зможуть жити й працювати впродовж багатьох місяців. За дорученням Європейського космічного агентства ESA, в технічних університетах Мюнхена та Дармштадта інтенсивно працюють над концепцією першого місячного поселення.

За півроку до прибуття екіпажу станції на поверхню Місяця висадили десант роботів. Вони обстежили ґрунт і, визначивши оптимальне місце, надули великий намет височиною в вісім метрів. Потім знадобилося чимало часу, щоб присипати його місячним пилом. Така ізоляція потрібна, щоб захистити людей від космічного опромінення. Наступний етап - монтаж сонячної пічки. У ній з місцевих кам’яних порід упродовж усього часу видобуватимуть кисень. Як тільки його в наметі накопичилося достатньо, роботи висадили в, так званій, біологічній частині городину. Не лише для їжі, а й для підтримання кисневого балансу. Основна підготовка завершена. Можна давати згоду на прибуття команди.

Шість астронавтів разом підходять до комп’ютера, аби урочисто стартувати центральну систему життєзабезпечення станції OASIS. Замість чорного склепіння з’являється блакитне небо. Час від часу ним пробігають хмаринки. Чути спів пташок, шелестіння листя на деревах. Під яскравим освітленням засяяли зелені рослини на „городі”. Напроти розташовані яйцеподібні „квартири” членів екіпажу. Вони містяться одна над одною й нагадують бджолині стільники...

„Відомо, що астронавтам клаустрофобія не загрожує. Мешкати в невеликих замкнених приміщеннях їх тренують іще на Землі. Але в даному випадкові йдеться про дуже тривале проживання. 500 днів – чималий строк. Тому ми вирішили перетворити внутрішню поверхню місячного намету на екран. На нього постійно проектуватимуться фільми – знайомі для очей ландшафти, а з динаміків лунатиме відповідний акустичний супровід.”

Професор архітектури Йоган Ейзеле дуже зрадів, коли він та його колеги з дармштадтського університету отримали замовлення на цей проект. „Нарешті в Європейському космічному агентстві збагнули, що без архітекторів та природознавців неможливо планувати орбітальні та місячні станції, - каже фахівець. – Хоч який би технічно досконалий був проект, здійснюватимуть його люди, а тому психологічний чинник залишатиметься одним із головних”:

„Можна випробувати, як таке приміщення впливатиме на мешканців. Випробувати спочатку на собі: як у ньому працюється, чи добре спиться. На папері все має дуже гарний вигляд, але потрібна модель один до одного. Цей досвід безперечно буде цікавий для фізіотерапевтів, для психологів.”

„На Місяці ще ніхто ніколи не жив. Бути першими, як відомо, дуже відповідально, дуже складно, але надзвичайно цікаво. Мине не одне десятиліття, доки будуть створені станції, в яких астронавти повноцінно працюватимуть. Практичний досвід нічим не заміниш, це так. Але перший крок ми робимо сьогодні на Землі”, -

підтримує колегу керівник проекту ESA, професор кафедри космонавтики мюнхенського університету Ульріх Вальтер. 1993-го року він сам був 10 днів на орбіті, на борту американського Space Shuttles:

„Якщо ви перебуваєте на Місяці, чотирнадцять діб триває день, чотирнадцять – ніч. І коли сяятиме сонце, температура буде не 24, а плюс 100 градусів за Цельсієм. Потім два тижні мінус 100. Ось до яких екстремальних умов повинне бути пристосоване місячне помешкання.”

За пультом керування станцією ОАSIS розпочинається вузький коридор до спортивного залу. Останній являє собою м’яку кулю, в якій астронавти можуть стрибати, як на батуті. При силі тяжіння в шість разів меншій за земну, це приносить багато задоволення. Стрес знімається, суперечки з колегами більше не видаються такими важливими... Іще один коридор веде в, так зване, „ложе Землі”. Це єдине приміщення станції, не покрите місячним пилом і в якому є вікна. Перед кожним стоїть софа. Зручно влаштувавшись, астронавти милуватимуться незвичним, але таким дорогим серцю видовищем:

„Погляд на Землю. З такої відстані блакитна планета просто зачаровує. Усі думки, всі помисли все одно завжди обертаються навколо неї...”

За матеріалами німецької преси