Neue Zürcher Zeitung: Ющенкові не личить оскаржувати конституційну реформу через суд

Відкриває нинішній огляд преси розлогий коментар швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung щодо актуальної політичної ситуації в Україні. Видання звертає увагу на перетягування владної ковдри між президентом та прем’єром, останнім проявом якого став демонстративний тиск проурядової парламентської більшості на призначених за поданням Ющенка міністрів оборони та закордонних справ. Газета пише:

„Як Тарасюк, так і Гриценко є прибічниками не лише інтеграції України до Європейського союзу, але й до НАТО. Саме із цими позиціями енергійно бореться Янукович, якому необхідно задовольняти свого політичного хресного батька Путіна. ... Депутати від проурядової більшості вважають, що у них є достатньо аргументів для висловлення недовіри обом „президентським” міністрам. Але в Україні оголошені наміри втілюються у життя дуже рідко”, -

зауважує Neue Zürcher Zeitung і веде далі:

„Той факт, що парламент переніс розгляд питання про відставку „помаранчевих” міністрів на кілька тижнів можна пояснити не стільки широко задекларованим „прагненням стабільності”, скільки іншим фактором: Янукович скоріше хоче мати козирі для політичних торгів із Ющенком, зокрема з огляду на необхідність ухвалення бюджету держави на 2007 рік. У такій ситуації можна припустити, що президент дуже шкодує про те, що наприкінці 2004 року відмовився від значної частини повноважень глави держави на користь прем’єра. У пропрезидентській партії нині заявляють про бажання оскаржити конституційну реформу. Прибічники такого кроку переконані, що реформа була ухвалена із порушенням конституційних норм”, -

констатує Neue Zürcher Zeitung. Аналізуючи можливість скасування конституційної реформи, оглядачі швейцарського видання застерігають:

„Янукович вже жорстко розкритикував намір скасувати реформу. Хоча дослухатися до промосковського фальсифікатора виборів варто лише із неабиякими застереженнями, але у даному випадку він має рацію. „Помаранчеві” сили навіть попри непереконливі результати урядування після виборів навесні мали можливість сформувати парламентську більшість. Вони змарнували цей політичний шанс і тепер не личить намагатися повернути собі владу через суд. Ющенко наприкінці 2004 року поступився частиною повноважень, аби забезпечити прорив мирній „помаранчевій революції”. Президент мусить триматися принципової позиції, яку він тоді зайняв. Крім того, закладена у конституційні зміни ідея зміцнити парламентаризм в Україні є, в принципі, правильною. Інше питання, що її потрібно реалізовувати по-іншому”, -

зазначає видання і робить такий висновок:

„Сьогоднішній стан справ в Україні є незадовільним. Коли уряд і президент мають приблизно рівноцінні повноваження, ефективно і послідовно керувати державою дуже непросто. Реалії української політики доводять це щодня. Однак вирішення цієї проблеми має бути політичним (а не судовим). Юридична тяганина, до якої призведе ініціатива „Нашої України” щодо скасування політреформи, ще більше відволікатиме політичну еліту від нагальних проблем пересічного українця”, - Neue Zürcher Zeitung.

До іншої теми. Увагу європейських видань привернуло обрання французького політика Сеголен Руаяль кандидатом на майбутніх президентських виборах від соціалістичної партії. Руаяль стала першою жінкою, яка претендуватиме на посаду президента Франції. Газета Münchener Merkur пише:

„Висунення кандидатури Руаяль на президентську посаду символізує щось на кшталт зміни епох у Франції. Щойно на велику політичну сцену вийшла приваблива, енергійна і молода жінка, усі ці жіскари, міттерани і шираки раптом стали видаватися історичними реліктами із сірого минулого. Втім, такі риси як політична інтуїція, харизма та надзвичайна легкість є не лише її козирями, але й її опонента на майбутніх виборах Ніколя Саркозі. Вони обидва – блискучі політики, які захоплюють публіку. Отже, вибори будуть видовищними”, - прогнозує Münchener Merkur.

Натомість Frankfurter Allgemeine Zeitung робить таке зауваження:

„Єдине, що лишається незрозумілим, так це програмні засади, із якими Руаяль йтиме на вибори. Протягом масштабної кандидатської кампанії свої погляди на ключові проблеми вона представляла доволі розмито. Абсолютно нічого невідомо також про позиції Руаяль у міжнародних відносинах. Зважаючи на роль Франції в європейській спільноті, така „дірка” є доволі дивною”, - критикує Frankfurter Allgemeine Zeitung.