1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаБілорусь

Навіщо Лукашенко їздив до Китаю?

3 березня 2023 р.

Поїздку до Пекіна експерти називають найбільшим успіхом білоруського правителя у зовнішній політиці за останні 2,5 роки. Чи пов'язаний цей візит з російською війною проти України?

https://p.dw.com/p/4OEBT
Олександр Лукашенко та Сі Цзіньпін
Олександр Лукашенко та Сі ЦзіньпінФото: PAVEL ORLOVSKY/BELTA/AFP

Правитель Білорусі здійснив цього тижня триденний візит до Китаю. Олександр Лукашенко зустрівся з прем'єром Держради КНР Лі Кецяном та китайським лідером Сі Цзіньпіном та заявив про свою повну підтримку китайського "мирного плану" щодо України. А віцепрем'єр Білорусі Микола Снопков розповів, що сукупний економічний ефект від білорусько-китайських домовленостей, досягнутих під час візиту, оцінюють у понад 3,5 мільярда доларів США. Візит до Пекіна можна назвати великим успіхом Лукашенка, який останні два роки перебував у міжнародній ізоляції. Чого він чекає від Китаю, і який у цієї країни інтерес до Білорусі, яка перебуває під західними санкціями? Про це DW поговорила із експертами з різних країн.

Читайте також: Коментар: Китай не сприяє миру в Україні

"Компенсував токсичність контролем на території Білорусі"

Колишній білоруський дипломат та політичний аналітик Павло Слюнькін називає візит до Китаю головним досягненням Лукашенка на зовнішньополітичному треку, починаючи з літа 2020 року. "Це один із головних трендів останніх трьох місяців - активізація зовнішньої політики, - нагадує він. - Олександр Лукашенко також відвідав з офіційним візитом Зімбабве, був в ОАЕ, планує з'їздити до Ірану".

Науковий співробітник Фонду Карнегі Темур Умаров наголошує, що для Лукашенка візит до Китаю важливий у зв'язку з ізоляцією, в якій перебуває Білорусь: "Стабільність політичного режиму трималася на підтримці з Москви. Поїздка Лукашенка до Китаю - це спроба продемонструвати, що він насправді не так ізольований, як це може здатися комусь усередині або комусь ззовні".

Переговори у Пекіні
Переговори у ПекініФото: PAVEL ORLOVSKY/BELTA/REUTERS

Павло Слюнькін вважає: "Можна вести мову про нелегітимність для західних країн, для західного світу". Але для "решти країн світу - через 2,5 роки після старту політичної кризи - Лукашенку вдалося свою токсичність компенсувати",- як переконаний Слюнькін, "контролем, який він здійснює на території Білорусі".

Політичний аналітик пояснює, що Лукашенко розраховував на візит Сі Цзіньпіна до Мінська в 2020 році, але його відклали тоді через пандемію: "Потім на візит чекали в 2021 році, але він був відкладений вже з різних причин - ковід, недостатньо стабільна ситуація в Білорусі. У 2022 році почалася війна, в якій Білорусь стала співагресором, і готовності з китайської держави приїжджати не було".

І ось 2023-го Лукашенка прийняли в Пекіні. "Не можна заперечувати, що після 2020 року економічна, торгова, інвестиційна активність китайською стороною була поставлена на паузу багато в чому тому, що було незрозуміло, як далі ситуація розвиватиметься - і всередині Білорусі, і в її відносинах із західними країнами. Але час минає, Лукашенко зберігає владу всередині країни, китайські інтереси нікуди не поділися, і Китай адаптується під нинішню ситуацію і переслідуватиме свої інтереси в Білорусі, виходячи з нових умов", - каже Павло Слюнькін.

Читайте також: Данілов: Путіну не вдасться переконати Лукашенка вступити у війну

Калій та білорусько-польський кордон

Старший науковий співробітник дослідницького центру BEROC (Київ) Дмитро Крук наголошує, що економічна значущість візиту на порядок менша від політичної. Проте вона є. "Для Білорусі актуальне питання доступу до зовнішніх запозичень, комерційного капіталу - не тільки в Росії. Це, напевно, найкраща підпора для ослаблення політичної залежності від Росії", - пояснює він.

Економіст припускає, що країна шукає обхідних шляхів для калійних добрив, які опинилися під санкціями. "Думаю, що могла дозріти ідея отримати якийсь патронаж від Китаю для вибудовування морської логістики щодо постачання калійних добрив через ту ж Росію, - каже Дмитро Крук. - Лукашенку дуже треба, щоб експорт калію ожив. Для Китаю це, нехай і крихти в загальному обсязі, але також має якусь значимість".

Ще одна проблема, яка, як припускає експерт, могла торкатися переговорів - стабільність залізничного експорту китайських товарів. "Вони йдуть залізницею, в основному, через Брест. Відповідно, є питання: чи можуть торкнутися експорту загрози про закриття польського кордону?", - запитує він.

Крім того, білоруській владі було б цікаво пожвавити "Великий камінь" - економічну зону під Мінськом з податковими пільгами для китайських підприємств, на яку до 2020 року вони покладали великі надії. "Китайці бачили в ньому експериментальний майданчик з подальшим просуванням у ЄС. А оскільки можливості торгівлі з ЄС майже обнулилися, то і задум "Великого каменю" у колишній моделі себе зжив", - пояснює Дмитро Крук.

Читайте також: Тихановська: Не можна допустити втягування Білорусі у війну

Чи пов'язаний візит із війною Росії в Україні?

Військовий історик, офіцер служби Генштабу австрійської армії Маркус Райснер (Markus Reisner) припускає, що "Лукашенко, можливо, намагається шляхом якихось пояснень у Пекіні утримати свою країну від участі у цьому конфлікті".

"Ми зазвичай виходимо з того, що Лукашенко і Путін чудово ладнають одне з одним. Принаймні так часто говорять аналітики. Питання в тому, чи це справді так. Згадайте масові протести в Білорусі, які були придушені. І що це означатиме, якщо раптом Білорусь повинна буде вступити у війну? Я думаю, що Лукашенко намагається пояснити свою ситуацію Китаю і сподівається, що він його надалі підтримуватиме", - вважає Райснер.

Експерт Австрійського інституту міжнародної політики Томас Едер (Thomas Eder) каже, що Китаю було б цікаво обговорити з Лукашенком, які плани у Росії, як триватиме війна. Він нагадує про популярне формулювання: "Китай демонструє проросійський нейтралітет." Але додає: "Якщо почитати дискусії серед китайських зовнішньополітичних експертів, то там можна побачити, що радикальна ескалація зараз у жодному разі не відповідає інтересам Китаю".