1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

НАТО має готуватись до війни з РФ? Захід змінює стратегію

13 лютого 2024 р.

Військові країн НАТО вказують на загрозу війни з боку Росії та закликають політиків збільшити інвестиції в оборону та озброєння. Як вплине ця нова стратегія на допомогу Україні?

https://p.dw.com/p/4c7uy
Український військовий біля танка Leopard 2 A6 у лісі під Донецьком, 31 січня 2024 року
Танк Leopard 2 A6 на озброєнні ЗСУ під Донецьком, 31 січня 2024 рокуФото: Funke Foto/IMAGO

НАТО потрібно готуватись до можливого конфлікту з Росією. Таку думку одночасно висловили на початку року одразу кілька високопосадовців у країнах-членах Північноатлантичного альянсу. "Ми повинні усвідомлювати, що мирне життя не є чимось само собою зрозумілим", - попередив, зокрема голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал, Роб Бауер на пресконференції за підсумками засідання начальників генеральних штабів країн членів альянсу та Швеції, що проходило 17-18 січня.

Головнокомандувач ЗС Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен заявив наприкінці січня, що країні слід збільшити витрати на оборону. "Ще є період часу у два-три роки, коли ми маємо інвестувати ще більше в надійну оборону Норвегії", - наголосив він.

Раніше, 8 січня, головнокомандувач збройних сил Швеції, яка поки що не стала повноправним членом НАТО, генерал Мікаель Бюден назвав ситуацію, що склалася, "серйозною" і закликав своїх співвітчизників і політиків "бути психологічно готовими (до можливого конфлікту. - Ред.)" і "перейти від слів та розуміння до дій".

Читайте також: Військовий комітет НАТО: Ми готові до нападу Росії

Військовий представник України при НАТО генерал-майор Сергій Салкуцан (ліворуч) та голова Військового комітету НАТО Роб Бауер під час засідання Ради НАТО - Україна, січень 2024 року
Військовий представник України при НАТО генерал-майор Сергій Салкуцан (л) та голова Військового комітету НАТО Роб Бауер під час засідання Ради НАТО - Україна, січень 2024 рокуФото: NATO/IMS

Військові закликають змінити стратегію

Оглядачі розцінюють ці заяви військових як заклик до політиків у Європі змінити стратегію щодо Росії. "Надії на швидке припинення війни в Україні за допомогою західних постачань зброї, з одного боку, та санкцій проти російської військової економіки - з іншого, не виправдалися", - констатує в інтерв'ю DW німецький експерт з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange).

Військових та аналітиків турбує, перш за все, брак боєприпасів та сучасної військової техніки, а також стан виробничих потужностей у Європі. І в цьому випадку можливості військового стримування НАТО тісно пов'язані з постачанням військової допомоги Україні.

Торік ЄС обіцяв поставити Києву мільйон боєприпасів до березня 2024 року. Цей план провалився. За словами експерта з України та Росії, аналітика Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Ніко Ланґе, уряд Німеччини, наприклад, надто пізно надав виробникам гарантії закупівель. "Це роблять зараз, через два роки, - вказує Ланґе. - При цьому потреба в нових боєприпасах висока не тільки в Україні, а й на спорожнілих складах країн НАТО".

Читайте також: Умєров сповістив союзників про критичний брак снарядів - Bloomberg

Інвестиції в дрони, бойові літаки, боєприпаси

На думку Ланґе, у найгіршому випадку НАТО має лише п'ять років, щоб озброїтися достатньою мірою для стримування Росії та успішного запобігання можливому нападу на територію альянсу. Раніше, наприкінці 2023 року, аргументи на користь саме такої оцінки виклав у своєму аналізі голова Центру безпеки та оборони при Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Крістіан Меллінґ (Christian Mölling).

Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) вважає, що "Захід, і європейці зокрема, повинні переглянути свої фінансові приписи і забезпечити собі переваги в масштабах, щоб радикально збільшити виробництво безпілотників, боєприпасів, бойових броньованих машин та багато іншого".

З його точки зору, стратегія постачання Україні здебільшого застарілих озброєнь радянського виробництва зі складів країн Східної та Центральної Європи вичерпала себе. "Більше просто нічого не залишилося. Необхідно масово нарощувати оборонне виробництво як для України, так і для країн НАТО в Європі", - упевнений він.

Читайте також: Пісторіус: Путін може напасти на країну НАТО через 5-8 років

Ґустав Ґрессель, аналітик з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR)
Ґустав ҐрессельФото: DW

Новий завод Rheinmetall вироблятиме 200 тисяч артилерійських снарядів на рік

Окремі підприємства уже зараз поступово нарощують свої виробничі потужності. У середині лютого в присутності німецького канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) було дано старт будівництву нового заводу оборонного концерну Rheinmetall. "Треба рухатися від мануфактурного до серійного виробництва оборонних товарів", - сказав Шольц, відвідуючи виробничі потужності концерну в Утнерлюсі на півночі Німеччини. Шольц, а також німецький міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) зустрілися там із головою уряду Данії Метте Фредеріксен. Разом із німецьким канцлером вони оприлюднили відкритого листа у британській газеті Financial Times із закликом до зміни погляду на виробництво боєприпасів у ЄС. У майбутньому країни ЄС повинні робити спільні замовлення в оборонної галузі.

Читайте також: Німецький оборонний концерн Rheinmetall будує нову фабрику артснарядів - і для України

Водночас французький президент Еммануель Макрон під час зустрічі з польським прем'єром Дональдом Туском наголосив на тому, що у виграші від спільних замовлень має бути саме європейський оборонний сектор. "Усе, що ЄС робить для того, аби надати Україні військову техніку та боєприпаси, повинно сприяти також розвитку європейської оборонної промисловості", - сказав він. За словами Макрона, Європа має перетворитися на "оборонну силу" додатково до НАТО.

Експерти протягом останніх місяців критикували, що ЄС не зміг дотриматися своїх обіцянок надати Україні мільйон одиниць артснарядів до березня 2024 року, зокрема, й тому, що не хотів вдаватися до масових закупівель на світовому ринку, роблячи ставку саме на європейський оборонний сектор, який, утім, не має достатніх виробничих потужностей.

Можливий відступ України зі звільнених територій

ЗСУ поступаються ЗС Росії в артилерійському бою. Цей факт опинився у центрі уваги військових та аналітиків під час другої військової зими. Росія, зважаючи на все, може поповнювати свої артилерійські запаси за рахунок Північної Кореї, тоді як Україні доводиться щодня обмежувати кількість доступних до використання снарядів.

Як вказує Майкл Кофман з американського Центру військово-морського аналізу (CNA) у своєму останньому подкасті із серії War on the Rocks, зараз співвідношення випущених артилерійських снарядів в України та Росії становить один до п'яти. Є й песимістичніші оцінки, де фігурує показник один до десяти.

Кофман припускає, що українцям доведеться відступити від міста Авдіївка на східному фронті. Існує також загроза великого російського наступу біля Куп'янська на півночі, вважає він. Як сказав у нещодавньому радіоінтерв'ю експерт DGAP Крістіан Меллінґ, зараз стає дедалі очевиднішим, що коливання Заходу у питанні постачання Києву боєприпасів та військового спорядження протягом останніх двох років призводять до того, що Україні доводиться відступати з уже звільнених нею територій.

Ніко Ланґе, німецький експерт з безпеки
Ніко ЛанґеФото: DW

Однак Ніко Ланґе фіксує зміну стратегії Заходу напередодні Мюнхенської конференції з безпеки, яка намічена на середину лютого. Ці зміни зумовлені поточною військовою ситуацією в Україні, а також аналізом західних військових експертів, які враховують потреби в озброєнні власних збройних сил.

Важливу роль відіграє "довгостроковий структурований розвиток потенціалу українських збройних сил, яким ми зараз займаємося", пояснив німецький генерал-майор Крістіан Фройдінґ (Christian Freuding) у недавньому інтерв'ю медіагрупі Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Читайте також: Торгівля зброєю з Росією пожвавить економіку Північної Кореї

Пріоритет: постачання високотехнологічного озброєння

Українські збройні сили повідомляють про успіхи в боротьбі з ЗС РФ, що їх перевершують, за рахунок прицільних авіаударів по російських радіолокаційних станціях, базах і маршрутах постачання в Криму і на півдні України. На початку лютого головком ЗСУ Валерій Залужний наголосив у розмові з телеканалом CNN, що "безпілотні системи - такі як дрони, - а також інші сучасні види зброї є найкращим способом для України уникнути втягування в окопну війну, де вона не має переваги". Це означає, що для півсотні країн-союзниць України на чолі зі США пріоритетом має стати саме постачання Києву високотехнологічної зброї.

Українські військові готують FPV-дрон з вибухівкою до запуску, фото 17 січня 2024 року
Українські військові готують FPV-дрон з вибухівкою до запуску, 17 січня 2024 рокуФото: Inna Varenytsia/REUTERS

З початку лютого США постачають українській армії високоточні  бомби малого діаметра наземного запуску GLSDB виробництва Boeing-Saab із радіусом дії 150 кілометрів. Це означає, що основний маршрут постачання російської армії на прибережній смузі між Кримом та південним українським містом Маріуполем зараз перебуває у зоні досяжності українців. Ніко Ланґе підтвердив це DW, посилаючись на джерела у сфері безпеки.

Київ понад рік сподівався отримати високоточну зброю. "На даний момент відбувається кілька речей, які йдуть у правильному напрямку (з точки зору України. - Ред.)", - каже Ланґе в інтерв'ю DW. Західні та українські військові зараз намагаються змінити стратегію, але чи дійде розуміння необхідності такої зміни також до політиків в Європі, які, зрештою, мають на роки забезпечити фінансування постачання озброєнь в Україну та підвищення виробничих потужностей європейської оборонної індустрії, поки що не зовсім ясно, резюмує Ланґе.