Лула в Берліні: перезавантаження між Німеччиною та Бразилією

Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) відомий як людина, яка для всіх і на все має план. Тож якщо він і мав такий план десять місяців тому, коли відвідував новообраного президента Бразилії Луїса Інасіу Лулу да Сілву, однак тоді все пішло шкереберть. "Дипломатичний провал", "відсіч" або навіть "ляпас" - такими були коментарі в німецьких ЗМІ після пресконференції в Бразилії 30 січня, що запам'яталася надовго.

Лула, приходу до влади якого так чекали у Берліні після важких років правління правого популіста Жаїра Болсонару, абсолютно однозначно дав зрозуміти, що тепер Німеччина має справу зі щонайменше рівним собі партнером. Що цей партнер має власний, впевнений порядок денний, є представником Глобального Півдня, членом міждержавного об'єднання БРІКС (до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР. - Ред.), й, до того ж, у 2024 році перебере на себе головування в Великій двадцятці.

Його позиція є чіткою: жодних економічних санкцій проти Росії і жодних поставок зброї Україні, вимога оновлення складу Ради Безпеки ООН з наданням місць постійних членів у ній для Бразилії й для представника африканського континенту, а також угода про вільну торгівлю між Меркосур (економічний союз зі спільним ринком держав Південної Америки - Бразилії, Аргентини, Парагваю, Уругваю. - Ред.) і Європейським Союзом.

Перші урядові консультації між Німеччиною та Бразилією з 2015 року

Олаф Шольц тепер знає, чого очікувати від зустрічі з бразильським президентом у Берліні у понеділок, 4 грудня. Окрім зустрічі з канцлером, програма перебування Лули в Берліні також включає візит до Бундесрату, палати федеральних земель Німеччини, та виступ на німецько-бразильському бізнес-форумі. Однак, перші урядові консультації між двома країнами з 2015 року є насамперед чітким свідченням того, що Німеччина та Бразилія тепер перебудовуватимуть свої відносини.

Читайте також: Зовнішня політика ФРН: що важливіше - цінності чи інтереси

"Складний партнер у Бразилії" - так називається стаття експерта з Бразилії Олівера Штюнкеля (Oliver Stuenkel), опублікована в журналі Internationale Politik невдовзі після візиту канцлера Німеччини до Бразилії на початку цього року. В інтерв'ю DW Штюнкель, що працює політологом і професором міжнародної політики у Школі міжнародних відносин у Сан-Паулу, зазначає, що тепер для нинішньої зустрічі двох політиків він би обрав інший заголовок.

"Лула залишається складним партнером, - каже експерт, - але з акцентом на партнерство, а не на складність. Є розбіжності в контексті війни в Україні, і повністю вирішити їх не вдасться. Але у сферах клімату, енергетики та міжнародних структур ці міжурядові консультації є важливим кроком до тіснішої співпраці".

Спільні інтереси в енергетиці, боротьбі проти змін клімату та в ООН

У сфері кліматичної політики це означає подальше зміцнення за підтримки Німеччини Фонду Амазонії, відновленого Лулою для захисту тропічних лісів, а також просування глобального захисту клімату. У сфері енергетики Бразилія залучає німецькі компанії та їхні технології з сировиною майбутнього: зелений водень, рідкісноземельні елементи, літій, вітряна та сонячна енергетика. Що стосується міжнародних структур, то держави так званої Великої четвірки - Бразилія та Німеччина, разом з Індією та Японією - прагнуть реформувати Раду Безпеки ООН.

Однак ідеї Бразилії щодо реформування міжнародного порядку виходять за рамки отримання для себе постійного місця в Раді Безпеки, каже експертка з Латинської Америки Клаудія Цілла (Claudia Zilla) з берлінського Фонду науки і політики (Stiftung Wissenschaft und Politik). "У той час як Німеччина дотримується скоріше реставраційного підходу до ліберального, заснованого на правилах міжнародного порядку і намагається врятувати те, що від цього порядку ще можна врятувати, Бразилія займає реформістську позицію і критично вказує на те, що міжнародний порядок ніколи не був, строго кажучи, повністю ліберальним або заснованим на правилах", - каже вона.

Як приклади Цілла наводить війну в Іраку, боротьбу з тероризмом і зміну режиму в Лівії.

Китай як конкурент

"Бразилія - єдина країна в Латинській Америці, з якою Німеччину пов'язують відносини стратегічного партнерства з 2008 року. Бразилія є найважливішим торговельним партнером Німеччини в Південній Америці", - йдеться на сайті міністерства закордонних справ Німеччини, присвяченому двостороннім відносинам між країнами. Натомість на бразильських урядових сайтах годі шукати подібну заяву, оскільки в останні роки і десятиліття зовсім інша країна набагато активніше розвивала відносини - і не на словах, а на ділі - з Бразилією: Китай.

Так, зараз на Китай припадає близько чверті бразильського імпорту та експорту. Дві країни вже почали здійснювати транзакції не в доларах США, а у власних валютах - реалах і юанях.

"Китай купує неймовірні обсяги і багато інвестує. Тому необхідно зробити пропозицію, яка змінить ситуацію, але не кількісно, бо цього неможливо досягти, а якісно", - вважає Клаудія Цілла. Це, на її думку, можна зробити, наприклад, в рамках ініціативи ЄС "Глобальний портал" (Global Gateway), яка має на меті допомогти країнам з перехідною економікою та країнам, що розвиваються, стабільно розширювати свою інфраструктуру. На думку німецької експертки, іншими відправними точками можуть стати передача технологій та спільна розробка соціальних та екологічних стандартів.

Новий імпульс для угоди про вільну торгівлю між ЄС та Меркосур?

І Лула, і Шольц нещодавно були стривожені перемогою Хав'єра Мілея на президентських виборах в Аргентині. Цей правий популіст після свого обрання різко розкритикував плани щодо угоди про вільну торгівлю між ЄС та країнами МЕРКОСУР - Аргентиною, Бразилією, Уругваєм і Парагваєм. Така угода між європейськими та південноамериканськими країнами створила б спільний ринок на просторі, де живе близько 715 мільйонів осіб. Мілей навіть пригрозив виходом Аргентини з МЕРКОСУР.

Читайте також: Правопопуліст Хав'єр Мілей - новий президент Аргентини: що від нього очікувати?

Лула і Шольц, ймовірно, сприйняли це як терміновий сигнал до зустрічі в Берліні, щоб остаточно закріпити політичну угоду про створення зони вільної торгівлі, досягнуту ЄС і Меркосур в 2019 році. На думку експерта з Бразилії Штюнкеля, угода була б класичною ситуацією, коли обидві сторони виграють.

"Те, чого не помічають екологічні рухи в Європі, які виступають проти угоди: на відміну від Китаю, ЄС ставить боротьбу з вирубкою лісів своїм пріоритетом", - каже він. Угода значно посилила б присутність Німеччини та Європи в Бразилії та гарантувала б майбутнє Меркосур, вважає Олівер Штюнкель. "І це був би дуже важливий сигнал для вільної торгівлі, глобалізації та геополітичного зближення", - підсумував він.