Liberation: істерія добре пасує до лицемірства

Серед головних тем коментарів у європейських газетах – відставка варшавського архієпископа Станіслава Вєльґуса, який, як з’ясувалося, за часів комуністичного режиму співпрацював зі спецслужбами. Спочатку кілька цитат з польських видань. Gazeta Wyborcza, зокрема, пише:

7 січня 2007-го року увійде в історію церкви, як у Польщі, так і в світі. Трапилося щось неймовірне: єпископ перейняв одну з найважливіших єпархій Польщі, а через два дні папський престол його знову відкликав. І це при тому, що раніше, попри різку критику, ця інституція висловила йому свою довіру. (...) Треба радіти, що церква нарешті ухвалила рішення, і що це рішення відповідає настроям великої частини суспільства, - зазначає Gazeta Wyborcza.

Газета Rzeczpospolita коментує:

Замість того, щоб засудити зраду, деякі єпископи, священики та католицькі публіцисти почали розносити тих, хто наважився викрити незручну правду. (...) Водночас рішення Рима означає передусім велику перемогу хорошого сумління. Тепер знову зраду можна називати зрадою, мужність - мужністю, а вірність - вірністю. Відставка архієпископа Вєльґуса - це перемога церкви, хоча дехто з вірних боляче сприйняв такий крок. Суспільна сила церкви спирається не на політичний вплив або багатство, а на те, що їй можна довіряти. Врешті-решт саме голос сумління постійно підтримує церкву, - читаємо в газеті Rzeczpospolita.

Продовжує тему німецька газета Die Welt:

Користь для країни від того, що архієпископ врешті-решт пішов у відставку, є незначною; нажаль він зробив це після тривалих міркувань та під суспільним тиском. Багато поляків з визнанням дивляться на прозоре опрацювання минулого східної Німеччини, пов’язаного з діяльністю „штазі”. У Польщі принаймні від церкви можна було очікувати, що вона дотримуватиметься проголошеного нею самою принципу „справедливості плюс милосердя”. Але той, хто сподівається на милосердя та прощення, мав би також і сам продемонструвати відкритість і при необхідності готовність покаятися. У цьому сенсі Вєльґус занадто довго розчаровував, - пише газета Die Welt.

Інша німецька газета - Märkische Oderzeitung - наголошує:

Скандал навколо Вєльґуса кидає тінь також на Папу Римського, який має тепер задатися запитанням, чому він спочатку підтвердив це призначення. Але ще більше проблем у братів Качинських, які обіймають посади прем’єр-міністра та президента Польщі. Вони прийшли до влади за підтримки багатьох священнослужителів, пообіцявши своїй країні моральне оновлення. Тепер виникає запитання, чи готові вони, керуючись своїми моральними претензіями, визнавати власні помилки та слабкості. Крім того, останні події не тільки зворушили населення Польщі, яке значною мірою складається з віруючих католиків, але й розкололи його в оцінці того, що сталося, - вважає німецька газета Märkische Oderzeitung.

Ліволіберельна паризька газета Liberation пише:

За Станіславом Вєльґусом тягнеться не тільки його минуле, коли він був шпигуном, але й до останнього небачений цинізм, який дозволив йому піднятися на трон архієпископа. (...) Всупереч своєму іміджу Ватикан повівся необережно й непослідовно. Складається враження, що Папі Римському Бенедикту XVI було важливіше за все інше підвищити на посаді прелата, який дуже близько стоїть до майже фундаменталістського Радіо Марія. Розважає той факт, що це консервативне крило польської церкви не втомлюється викривати прихованих злих комуністів. Істерія вірогідно добре пасує до лицемірства, - коментує ліволіберальна французька газета Liberation.

Іспанська газета El Mundo зауважує:

Але останню крапку в цій справі ще не поставлено. З боку церкви висловлюється підозра, що певні особи хотіли б у такий спосіб помститися за ту роль, яку відіграли священнослужителі в справі повалення комунізму. Крім того, ходять чутки, що серед тих, хто стоїть за цієї відставкою, перебуває й сам Лех Качинський. Президент одержимий ідеєю очистити громадське життя від усіх помічників комуністичного режиму, - читаємо в іспанській газеті El Mundo.