1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Handelsblatt: Ініціатива знову перейшла до Ющенка

Теми коментарів: приватизація „Криворіжсталі”, застереження Єврокомісії на адресу Румунії та Болгарії, яких закликають активніше боротися з корупцією, якщо вони хочуть стати членами ЄС, та позитивні результати конституційного референдуму в Іраку. „Приватизувавши найбільший у країні сталеливарний концерн, український президент Віктор Ющенко довів свою волю проводити подальші реформи, вважає німецька газета HANDELSBLATT:

З того моменту, як Ющенко на початку року обійняв свою посаду, йому доводиться боротися з великим опором. Спочатку його найтісніша соратниця під час „помаранчевої революції”, а згодом прем”єр-міністр, уномежливила проведення конструктивної економічної політики. (...) Після того, як ця суперечка переросла у відкриту боротьбу за владу, Ющенко відправив у відставку весь уряд на чолі з Тимошенко. Потім йому довелося вступити в союз зі своїми колишніми суперниками з проросійської опозиції. Але ці сили, пов”язані зі старими так званими олігархами, домоглися, щоб парламент виступив проти проведення аукціону з продажу „Криворіжсталі”. Державний лідер прорвав блокаду за допомогою вето і відкрив для себе нові можливості для дій. Успішне проведення аукціону є для президента важливою етапною перемогою. (...) „Криворіжсталь” є для Ющенка „питанням честі”, якщо він хоче очистити найбільшу за площею європейську державу від всепроникаючої корупції, - наголошує газета HANDELSBLATT.

Інша німецька газета JUNGE WELT пише про імідж концерну Mittal Steel:

Чи може Україна вважати себе щасливою, що саме фірма металургійного короля Лакшмі Міттала здобула підприємство, ще під питанням. Міттал розбудував свою імперію, вдаючись до не завжди гарних кроків. Досить жорстким чином він перетворював металургійні комбінати, придбані до його колекції у період низьких цін на сталь, у провідні підприємства галузі. Однак у багатьох країнах заводи Міттала мають не дуже добру репутацію. Наприклад, у Польщі умови праці робітників комбінату Гута Катовіце, котрий свого часу придбав цей магнат, погіршилися настільки, що робітники через рік перебування в нового власника почали вимагати націоналізації. Поряд із невеликим заробітком та недостатньо безпечними умовами праці йому закидають ще й поступове знецінення промислових підприємств, котрими він володіє у Польщі. Це було однією з причин, чому Мітталу відмовили в приватизації польської Гути Ченстохової, - читаємо в газеті JUNGE WELT.

Перейдемо до іншої теми. Дату вступу Румунії та Болгарії до Євросоюзу можуть перенести ще на рік, якщо ці країни не виправлять недоліки, про які йдеться у доповіді Єврокомісії, оприлюдненій нещодавно в Страсбурзі. Німецька газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG з цього приводу зазначає:

Брюссельське пильне око старанно оберігає кандидатів на членство в ЄС Румунію та Болгарію від того, щоб утворений після 1989 року політико-економічний вакуум у цих державах не заповнився різними мафіозними проявами. Тому обидві країни повинні всерйоз сприйняти критику, висловлену в доповіді комісара з питань розширення ЄС, та посилити боротьбу з корупцією й організованою злочинністю. Це є в інтересах як румунського та болгарського населення, так і цілої Європи, - вважає SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Інша німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG вважає, що європейська спільнота надто прискіпливо придивляється до майбутніх новачків ЄС:

Румунії та Болгарії, які не потрапили у хвилю історичного великого розширення Європейського союзу минулого року, не пощастило. Адже тепер ставлення до їхнього вступу формується під впливом кризи, в якій погрузла нині спільнота. На порядку денному тепер стоїться не лише питання, чи є вони достатньо добре підготовленими до вступу в ЄС, але й чи Євросоюз у його теперішньому стані взагалі здатний перетравити ще одне розширення. Деякі з недоліків, висунуті до Румунії та Болгарії у доповіді, свого часу так і не подолала частина східноєвропейських країн, які в травні 2004 року, незважаючи на це, стали членами Європейського союзу, - нагадує FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

І на завершення цитата зі швейцарської газети TAGESANZEIGER, яка аналізує результати конституційного референдуму в Іраку:

Іракці схвалили запропонований їм проект нової конституції. Чи може тепер Буш, з одного боку, й Ірак - з іншого - зітхнути з полегшенням? Безперечний успіх не можна недооцінювати, а прийняття іракської конституції, власне, є таким успіхом. (...) Однак референдум навряд чи сприятиме кращій інтеграції сунітів в іракську політику. Навпаки, тривалі суперечки щодо змісту конституції та дещо дивні багаторазові перерахунки голосів налаштують їх ще скептичніше, - прогнозує TAGESANZEIGER.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук