GoEast: заклики до миру від кінематографістів з України та Росії | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 11.04.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

GoEast: заклики до миру від кінематографістів з України та Росії

Однією з провідних подій на фестивалі східноєвропейського кіно GoEast у Вісбадені стала дискусія щодо ролі кінематографа в українсько-російському конфлікті. DW слідкувала за її ходом.

Українсько-російська дискусія Продовжуймо говорити під час кінофестивалю GoEast у Вісбадені

Українсько-російська дискусія "Продовжуймо говорити" під час кінофестивалю GoEast у Вісбадені

Фестиваль GoEast у німецькому Вісбадені, котрий вважається платформою для зустрічі фахівців кіногалузі з Центральної та Східної Європи, традиційно робить ставку на діалог. Цьогоріч мова на ньому йшла про необхідність діалогу між Україною та Росією. Дискусія під назвою "Продовжуймо говорити", котра відбулася на самому початку фестивалю, була присвячена ролі кінематографа в україно-російському конфлікті.

Її учасники - режисери, продюсери, кінокритики із України та Росії - одразу обмовилися: політичних заяв та рецептів виходу із кризи від цієї розмови очікувати не варто. Під час зустрічі були озвучені радше особисті та професійні побоювання, зумовлені ситуацією у Криму. А самі присутні виявилися, за великим рахунком, по один бік барикад.

Майбутнє українського кіно

Арт-директор Одеського міжнародного кінофестивалю кінокритик Алік Шпилюк поділився своїми роздумами щодо майбутнього українського кіно. За його словами, упродовж останніх років в Україні відбувалося відродження національного кінематографа, з'явилася велика кількість фільмів. Однак цьогоріч, прогнозує експерт, цей процес може зупинитися. Передусім через те, що у країні немає грошей, а щойно вони знаходяться - одразу ж зникають.

Алік Шпилюк

Алік Шпилюк

Ще два місяці тому, за даними Шпилюка, сума, котру планували виділити на розвиток українського кіновиробництва у 2014 році, дорівнювала 12 мільйонам євро. Нині ж, за словами кінокритика, мова іде вже про вісім мільйонів. "Одні проекти, котрі перебувають на стадії зйомок, були призупинені, інші - закриті назавжди", - констатує він.

Однак спостерігаються в українському кінематографі й позитивні тенденції. Нещодавно у Києві пройшов фестиваль документального кіно Docudays UA. Інтерес молодої аудиторії до стрічок, більшість із яких стосувалися нинішньої ситуації в Україні, був величезним, відзначає Шпилюк. "Документалісти зараз знімають багато фільмів, пов'язаних із революцією. У цьому році ми ще побачимо цілу низку цікавих проектів", - упевнений кінокритик.

Чи доцільно бойкотувати російські фільми?

У зв'язку із наміром деяких українських кінотеатрів уже із травня відмовитися від показу російських стрічок, український режисер, оператор та член журі конкурсної програми фестивалю GoEast Дмитро Тяжлов висловився з приводу ефективності такого бойкоту. "Як можна щось бойкотувати, якщо у нас так багато піратських сайтів, і люди буквально через день після появи дубльованої версії уже дивляться фільм в інтернеті? Та й із точки зору кіновиробництва я проти бойкоту, навіть якщо у нас і є криза у відносинах", - заявив режисер.

На його думку, такий крок може відбитися у першу чергу на українській кіноіндустрії - зокрема на виробництві серіалів. "Нам потрібні обидва ринки. Більша частина грошей надходить із Росії, і лише 30-40 відсотків, якщо не менше, - з українського боку", - підкреслив Тяжлов. За його словами, заборона російських фільмів стане проблемою не для російського кіновиробництва, а "для тих, хто їх заборонив".

Альона Полуніна

Альона Полуніна

Роль митців

Однією із провідних тем дискусії стало підписання російськими культурними діячами відкритих листів на підтримку тієї чи іншої сторони україно-російського конфлікту. І якщо московський продюсер та режисер Андрій Сильвестров закликав художників залишатися "над ситуацією", то його колежанка Альона Полуніна, котра презентувала у Вісбадені свої стрічку "Непал форева", була більш категоричною.

За її словами, розкол відбувається не лише серед відомих діячів культури, а й на рівні міжлюдських взаємин. "У нас зараз складна ситуація, тому що одна половина б'ється в патріотичному угарі, а інша носить клеймо "націонал-зрадників" через те, що співчуває Україні і переживає за те, що там відбувається", - пояснила режисерка.

Україна, за словами Полуніної, є важливою для неї країною. "Я їздила на Майдан, тому що у цей час просто не могла залишатися у Москві. І помітила цілком зрозумілу накрученість по відношенню до росіян", - поділилася спостереженнями режисерка. Мисткиня закликала не сприймати одне одного ворогами "за замовчуванням" і не виступати "пішаками у чужій грі".

Дивитись відео 04:11

Майдан як джерело натхнення

Аудіо й відео до теми