GEF: мільярди, що йдуть на користь планеті

іпше зрозуміти, що вона має на увазі:

„Глобальний екологічний фонд створено заради багатьох речей, які роблять життя на Землі можливим. Згодна, звучить зарозуміло, але це справді так. До шістьох головних напрямків нашої роботи належать: боротьба з потеплінням клімату, захист біорозмаїття, ознового шару, океанів, боротьба проти утворення пустель та поширення шкідливих хімічних речовин. Хіба всі ці питання не є життєво важливими для кожного з нас?”

Монік Барб’ю уважно дивиться в вічі співбесідника. Тендітна жінка уособлює дипломатичність, наполегливість та цілеспрямованість. Вона належить до категорії людей, які вірять, що світ іще можна змінити на ліпше. Для цього в розпорядженні президента Глобального екологічного фонду бюджет у три мільярди доларів. І хоча GEF вкладає більше коштів у проекти з охорони довкілля, ніж будь-яка інша міжнародна інституція, а його членами є 176 держав, діяльність фонду практично залишається поза увагою преси та громадськості. „Мало хто сьогодні згадує про те, що GEF був заснований 1989 року за ініціативою урядів Німеччини та Франції. Ці дві країни й досі є його головною рушійною силою”, - каже Монік Барб’ю:

„Принаймні, на ідеологічному рівні. Німецько-французьке співробітництво завжди було взірцевим, коли йшлося про екологію. Мою кандидатуру на посаду президента Фонду уряди теж запропонували разом, у спільному листі.”

Нині Глобальний екологічний фонд фінансує понад 1.400 проектів у 140 країнах. Здебільшого в тих, що розвиваються. В Україні GEF ініціював програми з оздоровлення басейну Дніпра, з відновлення екосистеми Чорного моря, зі створення заповідних територій у верхів’ях річки Прип’ять тощо. Монік Барб’ю:

„Наш фонд відіграє дедалі важливішу роль у справі захисту довкілля в цілому світі. Шість мільярдів доларів - таку чималу суму було інвестовано до сьогоднішнього дня, й у GEF іще дуже багато планів на майбутнє. Ми тісно співпрацюємо із Всесвітнім банком та ООН, допомагаємо в реалізації численних міжнародних конвенцій. Найбільшу складність, на мою думку, становить наразі Кіотський протокол із захисту клімату. Справа в тому, що його ратифікували не всі країни-члени Глобального екологічного фонду. З тієї простої причини, що підпис під цим документом ніби засвідчує провину в потеплінні клімату. Але хіба в нас є час для дебатів? Парниковий ефект посилюється ледь не щодня. Ідеологія тут ні до чого, треба діяти. Над цим я й працюватиму в наступні три роки.”

За матеріалами німецької преси