1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

FRANKFURTER RUNDSCHAU: Ющенко не хоче бути в ролі лише репрезентативного дядечка

У сьогоднішньому огляді преси - коментарі на тему конституційної реформи в Україні, судового процесу в справі журналіста Георгія Гонгадзе та нових акцентів у німецько-російських відносинах. Німецька газета FRANKFURTER RUNDSCHAU коментує наміри українського президента провести референдум щодо змін до конституції:

Президент України Віктор Ющенко мусив заплатити за свою перемогу на виборах високу як особисту, так і політичну ціну. Слідів отруєння діоксином він не позбувся й донині. Також наслідки поступок, зроблених щодо конституційної реформи, яка в січні набрала чинності, глава держави відчуває сильніше, ніж він очікував. Щонайпізніше після виборів у березні вирішальне слово матиме вже не президент, а парламент та майбутній прем’єр. Утім, виконувати роль лише репрезентативного дядечка Ющенкові не хочеться, -

зазначає FRANKFURTER RUNDSCHAU і веде далі:

Рік тому компроміс щодо зменшення президентських повноважень здавався Ющенкові прийнятним. Тоді, однак, здавалося також, що й вибір бажаного йому прем’єра є гарантованим. Але навіть якщо політика з того часу обернулася не на його користь, Ющенко в жодному разі не повинен перешкоджати обмеженню президентської всесильності. Адже саме він, як ніхто інший, болісно відчув на собі потребу чіткішого поділу владних повноважень у гнітючі часи свого попередника Леоніда Кучми, - нагадує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Швейцарська газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG звертається до теми судового процесу в справі журналіста Георгія Гонгадзе і зауважує, що цей процес стане ознакою того, як далеко просунулася Україна на шляху побудови правової держави:

Гонгадзе - не перший журналіст на теренах колишнього Радянського Союзу, котрий за свою позицію заплатив життям. Однак жоден інший випадок не отримав такого розголосу, як убивство Гонгадзе. Чимало оглядачів розцінюють початок громадянських протестів після його вбивства початком опозиційної хвилі, котра врешті вилилася в «помаранчеву революцію». Це трапилося насамперед тому, що з“явилися вагомі припущення про особисту причетність колишнього президента Леоніда Кучми до наказу знищити Гонгадзе. Однак ані Кучма, ані інші київські високопосадовці до цих пір не опинилися на лаві підсудних, -

констатує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG і далі зауважує:

Це вважається фундаментальним недоліком цієї справи, яку президент Ющенко ще минулої весни в незрозумілому пориві назвав «розкритою». Незрозумілою також у цій грі є і роль самого Ющенка. Те, що він на посаді прем“єра під керівництвом Кучми тоді не вельми сприяв просуванню розслідування, можна вважати бажанням вижити в політичному сенсі. Однак у Києві багато хто задаються питанням, чи страшенна неповороткість судової гілки влади та той факт, що замовники, вочевидь, ще й досі перебувають на свободі, не є частиною політичної угоди, яку Ющенко міг укласти в часи «помаранчевої революції» з Кучмою, -

розмірковує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG. Далі читаємо:

Однак надія на те, що зацікавленим особам вдасться «поховати» справу Гонгадзе, є оманливою. Українська громадськість надзвичайно змінилася з часів революції. І вона не дасть себе обдурити - навіть з боку нової владної еліти. Захід, до котрого глава держави прагне наблизитися, зі свого боку дуже уважно стежитиме за процесом. Підсумок сказаного є доволі простим: якщо справжні учасники і замовники вбивства Гонгадзе не постануть перед судом, Україна втратить вагому, можливо, вирішальну частку свого іміджу, - підсумовує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG.

До іншої теми. Європейська преса підбиває підсумки візиту німецького канцлера Анґели Меркель до Москви. Бельгійська газета LE SOIR з цього приводу пише:

Анґела Меркель не їхала до Москви з наміром докорінно переладнати німецько-російські відносини. Водночас вона мала твердий намір покласти край політиці свого попередника Ґергарда Шредера. (...) Після майже чотиригодинної розмови з Путіним Меркель повторила, що вона виступає за „стратегічне партнерство” з Росією. Разом з тим вона навмисно уникала слова „дружба”, яким вона минулого тижня окреслила німецько-американські відносини під час її візиту до президента Буша, - звертає увагу LE SOIR.

Польська GAZETA WYBORCZA висловлює таку думку:

Досі у німецько-російських відносинах важливим елементом була баня. У парилці розслаблялися Ґергард Шредер та Володимир Путін. (...) Меркель розмовляє інакше з російським президентом. Вона спокійно говорить про Чечню, хоча для Путіна ця тема - табу. Вона висловлює підтримку неурядовим організаціям, які виконують роль опозиції. Це є сигнал для цілої Європи вголос засуджувати авторитаризм, порушення норм правової держави та свободи слова, - вважає газета GAZETA WYBORCZA.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук