'Frankfurter Allgemeine': У політиці все відбувається за принципом „брати та віддавати”

Європейські видання приділяють значну увагу переговорам, що тривають між основними політичними силами Німеччини у рамках створення великої коаліції. «La Stampa» з Італії намагається проаналізувати які особистості перебувають у проводі соціал-демократів та консерваторів. У статті „Вітер віє зі Сходу” видання, зокрема, пише:

«Обидва впливові політики Німеччини – Анґела Меркель та Матіас Платцек – аутсайдери зі Сходу у західнонімецьких партіях, які десятиліттями уособлювали суть німецького капіталізму, але нині мають проблеми щодо політичних ідей та виборців. Обидві великі партії покладаються на свіжу енергію тих, хто прийшов зі Сходу, тих, про яких ще у 90-х консерватори так гарно говорили – „вони мають перевагу, оскільки пережили революцію”. Втім, між Меркель та Платцеком є ґрунтовна різниця. Він активно боровся із режимом ще до падіння Берлінської стіни. Вона ж відкрила для себе політику, коли займатися нею вже більше не було небезпечно.”

Тему продовжує датське видання «Politiken». Але приділяє більше уваги особі баварського прем’єра Едмунда Штойбера, який напередодні відмовився від портфеля у новому уряді:

«Якщо соціал-демократам доведеться обирати нового почесного члена, вибір має однозначно пасти на Едмунда Штойбера. Жоден з німецьких політиків не зробив останнім часом так багато для СДПН, як він. Його зневажливий виступ у образі народного кандидата 2002 року забезпечив Шредеру другий термін, хоча всі пророкували йому поразку. Та й під час останньої передвиборної кампанії Шредер отримав неоціненну допомогу від холеричного шефа ХСС...Тепер йому знову вдалося це зробити. Штойбер за допомогою того, що вирішив повернутися до Мюнхена, звільнив майбутній уряд від найбільш вередливого члена. Він викрив глибокий розкол у громадянському таборі та зробив так, що Анґела Меркель тепер не може скористатися слабкостями соціал-демократів. Його драматичне прощання одразу відсунуло на друге місце внутрішню боротьбу у СДПН”.

Німецька 'Lübecker Nachrichten' пише про майбутнє, яке очікує на Штойбера:

'Едмунду Штойберу вже не легко буде позбавитися духів, яких він викликав – і, можливо, взагалі не вдасться. Навіть якщо перші емоції й вляжуться, абсурдне божевілля безгрішної Баварії не буде забуте. І кожного разу цю тему будуть знову піднімати, коли в Баварії раптом щось теж раптом буде не клеїтися. В будь-якому разі, тепер можливі наступники почнуть під нього копати, навіть якщо побитий вовк-ватажок все ще здатний кусатися. То й що? Він сам себе поранив. І це йому, можливо, пробачать. Але він зашкодив не лише собі, а й розвіяв міф непереможного ХСС. І це йому у жодному випадку не зійде з рук.

'Frankfurter Allgemeine' пише про нинішній стан переговорів про формування великої коаліції, вже без Штойбера:

„Жодного слова брехні у заяві нового голови Бундесрату Карстенсена: Люди в Німеччині хочуть, щоб політика була прозорою, ефективною та, передусім, наближеною до громадян”. Втім, цим він майже нічого не сказав. Переговори про формування коаліції є настільки непрозорими, як і стан дискусії. Пояснення дає лише прадавня істина: у політиці все відбувається за принципом „брати та віддавати”. Так буде і між ХДС та СДПН. Хто це прогнозує, вочевидь, не помиляється. Що ж відбудеться не за цією формулою, для громадян залишається покритим мороком. Прозорою та ефективною має бути майбутня система влади у ФРН. Втім, суперечливі питання щодо фінансування, як і під час легендарного досліду Штойбера-Мюнтеферінга, знову не вдасться вирішити. Це означає, що будь-яка єдність, принаймні, спочатку завжди є досить хиткою.”

Темі компромісу з фінансових питань присвячує коментар 'Westdeutsche Zeitung' з Дюссельдорфа. Видання, зокрема, пише про те, яким чином, необхідно зібрати додаткові гроші до бюджету:

Telekom скасовує 32.000 робочих місць, Volkswagen - 10.000, Ford -1000. Незважаючи на високі прибутки, Deutsche Bank заощаджує на персоналі, і навіть велетень хімічної промисловості Bayer після успішного фінансового року роздає колективу гірки пілюлі. ХДС та СДПН мають ще раз добре подумати, чи мають вони й надалі податково сприяти цим глобальним гравцям, а замість цього перекладати тягар на плечі громадян.

В той час, як перші інвестують гроші за межами Німеччини, останні менше споживають, і цим самим додатково погіршують кон’юнктуру ринку. На полегшення тягаря заслуговує середній клас. Якщо десь і будуть з’являтися нові робочі місця, то це – там.”