1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Фінальна битва за "Північний потік-2": сертифікація газогону

Юрій Шейко
8 вересня 2021 р.

"Північний потік-2" майже добудували. Однак для запуску газопроводу ще потрібно пройти дві сертифікації. Які саме і як протистоятиме їм Україна, - пояснює DW.

https://p.dw.com/p/402gM
Завершує прокладання труб "Північного потоку-2" російське судно "Фортуна"
Завершує прокладання труб "Північного потоку-2" російське судно "Фортуна"Фото: Jens Büttner/dpa/picture alliance

Будівництво "Північного потоку-2" майже завершено: 6 вересня компанія Nord Stream 2 AG, яка займається його спорудженням, заявила про зварення останньої труби. Наступним кроком стане з'єднання секцій труби, які йдуть від берега Німеччини та з вод Данії.

Утім, завершення будівництва ще не означатиме, що Росія одразу ж зможе почати поставки свого газу новим трубопроводом до Німеччини. Хоча донька "Газпрому" Nord Stream 2 AG і заявляє про наміри ввести газопровід в експлуатацію до кінця поточного року, цьому проєкту треба подолати ще дві значні перешкоди, на що потрібно чимало часу. 

Анбандлінг "Північного потоку-2"

Для компаній, які працюють на внутрішньоєвропейському газовому ринку, анбандлінг є буденним явищем. Ідеться про правило, за яким компанія, котра газ добуває чи постачає, не може його транспортувати. Завдяки цій умові на газовому ринку, схильному за своєю природою до монополізації, у ЄС створюють вільну конкуренцію. Однак ця норма тривалий час не діяла для "труб" з третіх країн - на них ЄС поширив свої суворі газові правила лише у 2019 році. Щоправда, з винятками для тих проєктів, які вважались завершеними до 23 травня 2019 року.

Читайте також: ЄС остаточно вніс зміни до Газової директиви: що це означає для "Північного потоку-2"

Оператор "Північного потоку-2" вважав газогін справою завершеною саме до цієї дати, тож просив застосувати до нього цей виняток і звільнити від дії правил ЄС. Однак німецький національний регулятор - Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur) - йому в цьому відмовив. Компанія Nord Stream 2 AG подала в суд, але 25 серпня цього рокуВищий земельний суд Дюссельдорфа не задовольнив її позов. Чи подаватиме компанія апеляцію? У Nord Stream 2 AG заявили DW, що поки вивчають судове рішення та згодом поінформують про свої наступні кроки.

Чому це питання настільки важливе? Річ у тому, що "Північним потоком-2" володіє "Газпром". І російська монополія планує качати ним газ. Таким чином, новий газопровід не виконуватиме базову модель анбандлінгу щодо власності (ownership unbundling), якщо лише "Газпром" його не продасть. А таких планів у Москві не озвучували.

Європейське та німецьке законодавство передбачає й дві інші моделі анбандлінгу: ISO (independent system operator, незалежний системний оператор) та ITO (independent transmission operator, незалежний оператор транспортування). Різниця в тому, що в разі ISO оператор не є власником "труби", тоді як за моделі ITO він як оперує нею, так і володіє. Щоправда, обидві моделі передбачені для газопроводів з третіх країн, які були готові станом на травень 2019 року. Згідно з уже згаданим рішенням суду в Дюссельдорфі, "Північний потік-2" таким не був.

Якою б не була модель анбандлінгу, оператору "Північного потоку-2" доведеться виконувати цілу низку вимог, метою яких буде забезпечити його незалежність від "Газпрому".

Сертифікація незалежного оператора "Північного потоку-2"

У червні 2021 року компанія Nord Stream 2 AG подала до Федерального агентства з мереж заявку на її сертифікацію як "незалежного оператора транспортної системи". У Nord Stream 2 AG не відповіли на запитання DW, чи вважає компанія, що завершила  анбандлінг і за якою моделлю, пояснивши, що не коментують хід проваджень, які тривають.

Як відбувається така сертифікація? До "Північного потоку-2" застосовується дещо складніша та триваліша процедура сертифікації, адже він перебуває у власності за межами ЄС: Nord Stream 2 AG зареєстрована у Швейцарії, а "Газпром" є російською компанією.

Міністерство економіки та енергетики ФРН повинно провести оцінку, чи не становитиме це загрозу безпеці постачання газу до Німеччини та Євросоюзу. Міністерство повинне також запитати думку Єврокомісії, чи не виникне такої небезпеки. На запитання DW, чи розпочало німецьке міністерство проведення такої оцінки, у його пресслужбі заявили, що не можуть коментувати, оскільки процес сертифікації триває.

Скільки триватиме сертифікація оператора "Північного потоку-2"?

Після початку процедури сертифікації у німецького регулятора буде чотири місяці на підготовку проєкту рішення. Слід зауважити, що ця процедура поки не почалася. "Для обробки заявки на сертифікацію діє строк у чотири місяці. Він почнеться, коли документи надійдуть у повному обсязі, чого поки не сталося", - повідомив DW речник Федерального агентства з мереж Німеччини.

На цьому процедура не завершиться. Проєкт рішення передадуть Єврокомісії на вивчення. Брюссельські чиновники матимуть два місяці на підготовку своєї оцінки. Ця думка Єврокомісії є дорадчою для німецького регулятора - щоправда, лише у разі обрання моделі ownership unbundling. На використання інших моделей Nord Stream 2 AG потрібно буде отримати виключення. Чи надавати його, у підсумку вирішує Єврокомісія.

Крім стандартних двох місяців, Єврокомісія може взяти ще два місяці, якщо їй потрібна додаткова інформація. І після того, як Федеральне агентство з мереж отримає думку з Брюсселя, воно матиме ще два місяці на винесення остаточного рішення. Таким чином, максимальна тривалість сертифікації становить вісім-десять місяців, і цей відлік почнеться лише після того, як Nord Stream 2 AG подасть всі необхідні документи. Коли це станеться - поки невідомо.

Така тривалість має важливе значення у кількох аспектах. Для України кожен день затримки - це транзит більших обсягів російського газу та фінансові надходження від цього. Крім того, після виборів до Бундестагу 26 вересня у Німеччині, найімовірніше, буде сформована коаліція, відмінна від теперішньої. Новий уряд і новий міністр енергетики можуть мати не такий погляд на "Північний потік-2", як нинішня влада.

Берегова станція станція "Північного потоку-2" у Німеччині
Берегова станція станція "Північного потоку-2" у НімеччиніФото: Walter Graupner/Nord Stream 2

Технічна сертифікація "Північного потоку-2"

На сертифікації оператора історія не завершиться. Для введення газопроводу в експлуатацію йому потрібно пройти ще технічну сертифікацію. Вона має встановити, чи відповідає трубопровід усім технічним вимогам і проєктній документації. Проводять цю сертифікацію незалежні виконавці, яких призначає Гірниче управління німецького міста Штральзунд. І саме воно виносить остаточне рішення про дозвіл на введення в експлуатацію.

У цьому питанні "Північний потік-2" також спіткали проблеми. Через загрозу санкцій з боку США наприкінці минулого року норвезька компанія DNV-GL, яка готувала технічну сертифікацію, припинила співпрацю з Nord Stream 2 AG. Чи знайшли їй заміну? У доньці "Газпрома" на це запитання DW також не відповіли. Утім, у липні німецьке видання Handelsblatt писало, що Nord Stream 2 AG залучила інженерів та інших спеціалістів, які працювали на DNV-GL.

Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко
Голова правління "Нафтогазу" Юрій ВітренкоФото: Imago/Ukrinform/P. Bagmut

Як Україна боротиметься проти сертифікації "Північного потоку-2"?

Створити додаткові перешкоди "Північному потоку-2" намагається і Київ. "Позиція "Нафтогазу" та позиція України - боротися з проєктом до кінця", - заявив DW директор з інтегрованих комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський. Він додає, що українська компанія діє як у політичній, так і в юридичній площині.

Судячи зі слів Білявського, "Нафтогаз" має намір боротися проти обох сертифікацій "Північного потоку-2". "Nord Stream 2 AG не пройшла анбандлінг, як того вимагає європейське законодавство і як те зробила на практиці Україна", - переконані в українській компанії. На думку Білявського, модель ITO не виключить дискримінаційного ставлення до інших учасників ринку. У "Нафтогазі" вважають, що це можливо за моделі ISO.

Читайте також: Коментар: Україна - від транзитерки газу до експортерки водню

Коли ж ідеться про технічну сертифікацію, то у Києві хочуть використати те, що після виходу з проєкту швейцарської трубоукладальної компанії Allseas, газопровід добудовувало російське судно "Фортуна". Allseas використовувала систему автоматичного позиціонування. "А "Фортуна" використовує систему якорів, що в умовах навіть спокійного Балтійського моря не може гарантувати виконання умов проєктної документації", - вважає Білявський. У "Нафтогазі" переконані, що це створило загрози стресостійкості трубопроводу та хочуть домагатися обмеження робочого тиску, тобто пропускної здатності "Північного потоку-2".

Які саме судові позови "Нафтогаз" планує подавати? Такі деталі Білявський не розкриває з міркувань безпеки. Однак з огляду на позицію України та Польщі можна очікувати, що доля сертифікацій "Північного потоку-2" остаточно може вирішуватися у судах. Показовим тут є приклад газопроводу OPAL, який є наземним продовженням першого "Північного потоку". Якщо у 2018 році Суд ЄС відхилив позов українського  "Нафтогазу" про обмеження використання потужностей цього газогону, то у липні цього року Європейський суд справедливості залишив в силі ухвалене 2019 року на користь Польщі рішення про те, що "Газпром" може використовувати OPAL лише на 50 відсотків. 

"Чоловіча розмова" Зеленського і Байдена: про що домовились президенти (02.09.2021)