1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

FAZ: Україна для НАТО є тим самим, чим Туреччина - для ЄС

Сьогоднішні теми - внутрішньополітичне протистояння в Україні між прем’єром та президентом, розширення НАТО, а також ситуація в Росії на тлі замовних убивств критиків політики Кремля. Коментуючи рішення Верховної Ради України про відставку міністра закордонних справ Бориса Тарасюка та міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, німецька газета Frankfurter Rundschau пише:

Міністра оборони Анатолія Гриценка очікує вірогідно така сама доля, яка спіткала Тарасюка та Луценка. Відстороненням від справ усіх трьох міністрів, які вважаються довіреними особами президента Ющенка, розпочинається наступний раунд боротьби за владу між прем’єром та главою держави. У суперечці з орієнтованим на Росію опонентом прозахідний президент дедалі більше втрачає ґрунт під ногами. (...) Передусім суперечка навколо зовнішньополітичного курсу призвела до такого швидкого розвалу уявного шлюбу за розрахунком між президентом та прем’єром. (...) Замість посиленої кооперації із Заходом людина з Донецька шукає на Сході ретельнішого узгодження своїх дій. Так, незадовго до візиту в США український прем’єр несподівано ще раз полетів до Москви, щоб проконсультуватися з президентом Володимиром Путіним, звертає увагу німецька газета Frankfurter Rundschau.

Інша німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung розмірковує над темою розширення Північноатлантичного альянсу. На думку видання, останній саміт НАТО засвідчив, що в цьому питанні ця організація ще не відчуває „втоми“, притаманної Європейському союзу. Газета, зокрема, пише:

У найближчі півтора року лідери держав та урядів країн альянсу зберуться на свій наступний саміт. Хорватія, Македонія та Албанія матимуть тоді непогані шанси бути запрошеними до НАТО. Принаймні саме так вони можуть трактувати підсумкову заяву останнього саміту, що відбувся в Ризі. Щоправда, їм ще доведеться підтягнутися до стандартів НАТО та зробити свій внесок у зміцнення безпеки та стабільності, але натомість вони отримають позитивну відповідь. Також у нeсподіваному запрошенні на адресу Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини приєднатися до програми „Партнерство заради миру” можна розпізнати натяк, в якому напрямку рухатимуться й ці балканські країни. (...) Отже, як і в недалекому минулому спочатку знову розшириться НАТО, а вже колись у майбутньому цю організацію можливо наздожене і Європейський союз, -

прогнозує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung і звертає увагу на таку проблему:

Незрозумілим, однак, і надалі залишається питання про те, коли і чи взагалі наважиться НАТО до справді великого геостратегічного стрибка, (...) і в безпосередній близькості до реального членства в альянсі опиняться Грузія та Україна. Може наступне порівняння дещо невдале, але загалом воно правильно вказує напрямок: Україна для НАТО є тим самим, чим є Туреччина для Європейського союзу. (...) Нині не бракує різних поглядів на питання про те, наскільки регіональним має залишатися альянс і наскільки глобальним він має бути з огляду на „глобальні загрози”, - читаємо в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Європейська преса продовжує коментувати отруєння російського екс-агента Олександра Литвиненка. Британська Financial Times пише:

Кремль відкидає будь-яку причетність до справи Литвиненка. Але президент Росії Володимир Путін зробив свій внесок у виникнення держави, в якій занадто часто трапляються замахи. Він не може заперечити той факт, що останні жертви - такі, як Олександр Литвиненко або журналістка Ганна Політковська, - належали до критиків Кремля. Про правову державу Росію сьогодні практично не може бути й мови, хоча шість років тому Путін пообіцяв її створити. Натомість під його керівництвом спецслужби стали значно впливовішими. Право та порядок визначається в Росії Кремлем, а не незалежними судами. (...) Останні вбивства, незважаючи на різність обставин, мають один спільний момент: могутні та впливові особи зводять старі рахунки, - вважає британська газета Financial Times.

Австрійська газета Der Standard зауважує:

Полоній-210 - радіоактивний елемент, який можна застосувати для атомного вибуху. Він зустрічається вкрай рідко, а його виробництво коштує дуже дорого. Хто б не використав його для вбивства колишнього російського агента Литвиненка, той мусить так чи інакше мати доступ до ключового відділу російської служби безпеки. Таким чином відсувається на другий план питання про те, чи наказ ліквідувати Литвиненка надійшов згори, (...) чи секретні служби діяли на власний розсуд, якими б мотивами вони при цьому не керувалися. Будь-яка версія зводиться до одного: ситуація в Росії виходить з-під контролю. І лише Москва може спростувати такий діагноз, - підсумовує австрійська газета Der Standard.

Огляд преси підготував Володимир Медяний