1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

FAZ: „ГУАМ - бальзам на рани постраждалих від Москви”

Сьогодні в огляді преси - коментарі, присвячені саміту Росія-ЄС, що розпочинається в Сочі. А також підсумки зустрічі лідерів ГУАМ, яка відбулася в Києві. Німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG розмірковує:

Зважаючи на те, що в Москві все ще помітні імперські рефлекси, деякі постраждалі від цих рецидивів хочуть вивільнитися з цих стосунків підпорядкування й надокучливої опіки. Україна, Молдова, Грузія та Азербайджан навіть хочуть створити „Організацію за демократію та економічний розвиток”. Що стосується Азербайджану, то пікантність ситуації полягає в тому, що країна хоча й володіє потужними запасами нафти і співпраця з нею саме тому є такою цікавою, однак керівництво країни трактує демократію як згоду з її авторитарним пануванням, -

зауважує FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG і веде далі:

Чи зможе нова організація стати чимось більшим, аніж бальзамом на рани учасників, постраждалих від Москви, залишається під питанням. Утім, навіть цей привід має спонукати Кремль до роздумів: що відвертіше він використовуватиме силу і що жорсткішими будуть санкції щодо нібито неслухняної поведінки сусідів, то сильнішатимуть у Тбілісі чи Києві прагнення до інтеграції на Захід. Росія ж усе ще прагне відновлення пострадянської сфери впливу. Однак коли ці прагнення перетворюються на політику, то це дає протилежні результати. Зацікавленими у налагодженні сприятливих стосунків мають бути обидві сторони, - переконана FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Австрійська газета DIE PRESSE напередодні саміту Росія-ЄС пише:

Російського президента Володимира Путіна разом з його челяддю, котра складається із сотень міністрів, чиновників та підприємців, дедалі частіше тягне подалі від московського Кремля, на південь. Там він має резиденцію в Сочі, субтропічній російській оазі на Чорному морі. У четвер гостями Путіна в Сочі будуть головуючий цього півріччя в Раді ЄС австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та Верховний уповноважений ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана. На саміті ЄС-Росія четверо учасників обговорять насамперед, чи буде продовжено дію угоди про партнерство та кооперацію між Москвою та Брюсселем, дія якої закінчується в 2007 році, -

нагадує DIE PRESSE. Далі газета коментує:

Стосунки в галузі „стратегічного партнерства” стали на разі доволі хиткими. Головним чином відтоді, відколи контрольований державою концерн „Газпром” намагається просувати російські політичні інтереси з допомогою газового вентиля. Припинення поставок газу в Україну, що призвело на початку року до перебоїв постачання і в Західній Європі, викликало шок і поклало початок дискусії про те, як можна позбутися залежності від російських енергоносіїв. Тому питання про те, на якій основі в майбутньому має будуватися російсько-європейська енергетична політика, має відігравати в Сочі ключову роль, -

зазначає DIE PRESSE й аналізує:

Позиції сторін стають жорсткішими, оскільки „Газпром” має бажання контролювати, так би мовити, увесь виробничий цикл – від видобування газу до його продажу кінцевим споживачам у Європі. Євросоюз, натомість, побоюється зловживання монопольним становищем. Він пропонує, щоб „Газпром” постачав газ до зовнішнього кордону ЄС і продавав його там посередникам, котрі б постачали його далі європейським споживачам. Така пропозиція означає для „Газпрому” припинення практики довгострокових угод з енергетичними концернами. (...) З огляду на ці суперечності, малоймовірно, що Путіну та його гостям з Брюсселя вдасться домовитися, - підсумовує газета DIE PRESSE.

Тему продовжує німецька газета HANDELSBLATT:

Про що певним чином забувають оглядачі, то це про те, що не лише Європа, але й Росія в енергетичному питанні суттєво залежна від ЄС, який споживає більшу частину російської нафти та газу. Тому Євросоюз у стосунках з Москвою також володіє свободою дій і має різні можливості для майбутнього впливу на російську політику. Передумовою є, однак, вироблення в ЄС спільної зовнішньої політики та політики безпеки щодо Москви, чого поки що, на жаль, навіть немає в проекті. Саме тому Європа мала б звернути посилену увагу на колишні радянські республіки в Центральній Азії, котрі також володіють багатими запасами нафти й газу, -

звертає увагу HANDELSBLATT і нагадує:

Лише нещодавно американський віце-президент Дік Чейні та комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пібалґс відвідали Казахстан. Це є ознакою того, що обидві сторони зрозуміли, що „велика гра” в галузі енергозабезпечення в майбутньому дедалі більше відбуватиметься в Центральній Азії. Результат усіх цих спроб щодо диверсифікації енергопостачання значним чином визначатиме й майбутню безпеку ЄС, - робить висновок газета HANDELSBLATT.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук

Також за темою