Erasmus виходить за межі Європи

Крістін Треттер хоче допомогти тим, кому найскрутніше – людям у кризових регіонах, що страждають від війни і голоду, біженцям. У рідній Канаді вона вчилася на лікаря, в майбутньому хоче працювати в гуманітарній організації «Лікарі без кордонів». Саме тому Крістін прагне отримати ступінь магістра в галузі міжнародної гуманітарної допомоги. Розглянувши кілька варіантів, вона зупинилася на двох вузах: Колумбійский Університет у Нью-Йорку і дещо несподівана альтернатива – Рурський Університет німецького міста Бохума. Треттер:

«Спочатку я вивчила наявну інформацію в інтернеті, а потім, під час подорожі Європою із рюкзаком за плечима, яку я вже давно планувала, я на місці ближче познайомилася з університетом і спеціальністю, яка мене цікавить. Я не хотіла подавати свої документи навмання, зрештою йдеться про півтора роки мого життя, які я маю присвятити цьому навчанню».

Попри сумніви, які спочатку мала Крістін Треттер, варіант Бохума сподобався їй більше. Запропонована тут програма навчання орієнтована на практичну роботу: один із курсів присвячений окремо тому, як можна після землетрусу або повені якнайскоріше організувати програму допомоги. Навчання об”єднує у собі численні дисципліни – міжнародне право, етнологію або менеджмент. До того ж, навчання відбувається англійською мовою. Бохум – це інновативне навчання, що має європейский ступінь якості. Професор Горст Фішер:

«Erasmus Mundus є передовою програмою Європейського союзу, яка обрала високоякісні навчальні проекти у вищій школі, аби запропонувати їх найсвітлішим головам з інших континентів. Той, хто має ступінь магістра за програмою Erasmus Mundus у своїй країні, чи то Сполучені Штати, Японія або Австралія, матиме перевагу».

Від європейського права до лісного господарства, від інформатики до мас-медіа – Єврокомісія детально розглянула майже сто магістерських програм з усієї Європи, розроблених для тих, хто уже має першу освіту. Тільки 19 із них отримали фінансову підтримку. Erasmus Mundus має на меті залучити до Європи міжнародну студентську еліту, яка дотепер переважно тяжіла до США. На ці потреби Євросоюз готовий витратитися. В той час, як стипендіатам внутрішньоєвропейської програми Erasmus він виділяє лише скромні кишенькові гроші, студенти, що як Крістін Треттер навчаються за програмою Erasmus Mundus, отримують 1600 євро на місяць. Деббі Лай Лінг із Сингапуру бачить у програмі й інші привабливі сторони:

«Я колись уже навчалася у США. Мені там хоч і сподобалося, але європейською університетською системою я захоплююся навіть більше: мені до вподоби навчатися із людьми зі стількох різних країн, які розмовляють такими різними мовами. У порівнянні з цим амеріканська система все ж є більш однорідною».

Культурне розмаїття і справді відіграє важливу роль у Erasmus Mundus. У кожній навчальній програмі мусили об”єднати зусилля щонайменше три європейські країни. Не менше одного разу під час навчання за магістерською програмою студенти мають змінити університет. Дебі Лай Лінг згодом відправиться до університету фінського міста Уппсала, а Крістін Треттер – до Марселя. По завершенні програми вони отримають диплом нового зразка, який визнаватиметься по всій Європі і для всього світу стане маркою європейської якості: «European Master».

Додаткова інформація на сайті http://europa.eu.int/comm/education