1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Der Standard: Прагнучи посилити Росію, Путін її послаблює

Європейські газети присвятили багато коментарів виступу російського президента Володимира Путіна зі щорічним посланням до Федеральних зборів. Німецьке видання Frankfurter Rundschau з цього приводу пише:

Володимир Путін представив своє послання до Федеральних зборів як звіт товариства з обмеженою відповідальністю під назвою „Росія”. Говорив генеральний директор, а не глава країни, яка досі вважає себе супердержавою... Лише у військовому аспекті та в натяках на конфлікт між США та Іраном в промові була відчутна політика. Але ці пасажі були менш значущими, ніж слова на підтримку фірми під назвою „Газпром”. Але, можливо, „Газпром” це справжня „держава в державі”... Високі ціни на нафту й газ полегшують справи Путіна. Зовнішні борги зменшуються, і це приємно. Але покладатися тільки на це призведе до стагнації і до небезпеки накопичення проблем. Демократичний політик про це б сказав. Але Путін – це Путін, - зауважує Frankfurter Rundschau.

Австрійська газета Der Standard з Відня зазначає:

Через шість років після приходу до влади в Кремлі Путін залишається загадкою. Але принаймні про одну якість можна сказати точно: Путін – не цинік. Він вірить у те, що каже, і вважає свої дії правильними. У посланні до Федеральних зборів у середу Путін продемонстрував своє занепокоєння низькою довірою до держави... Цікаво, що хазяїн Кремля, очевидно, не розуміє зв’язку: все, що він робить для посилення держави, послаблює її. Народ реагує природно: не довіряє державі, що не вірить у здатність своїх громадян вирішувати, чого вони самі хочуть, - вважає Der Standard.

Тему продовжує французька Le Figaro з Парижа:

Сувора критика Діка Чейні дуже допомогла президенту Путіну. Вона дала йому можливість виступити в ролі політика, який контролює міжнародну ситуацію й рішуче продовжує реформи у власній країні. Путіну не треба змушувати себе бути самовпевненим. 70 відсотків росіян підтримують його, в той час як Джордж Буш ще ніколи не мав такого низького рівня популярності – 31 відсоток. Сім років потужного економічного зростання, що відбувається завдяки високим цінам на нафту, нарешті надали засоби для російських амбіцій та допомагають Путіну в боротьбі з противниками, -

зауважує Le Figaro і далі продовжує:

Заяви американського віце-президента про те, що Росія обмежує права і свободи й використовує енергопостачання як інструмент тиску, жодним чином не вплинули на хазяїна Кремля. На тлі підготовки до літнього саміту „великої вісімки” в Санкт-Петербурзі, на якому головуватиме Путін, він знає, що частина американського політичного класу вимагає від президента Буша більш різких заяв на адресу Росії. Деякі навіть вимагають виключити Росію з „великої вісімки”. Натомість Путін захищає своє бачення економічно й військово сильної Росії, що може просувати свої інтереси на міжнародній арені й посідає відповідне місце серед провідних промислово розвинених держав світу, - пише Le Figaro.

На сторінках іншої французької газети La Presse de la Manche читаємо:

Ніхто не сумнівається, що Америка - це супердержава, а американський народ – велика нація. Натомість часто забувають, що Росія, хоча Радянського Союзу більше не існує, все ще велика країна й заслуговує на те, щоб до неї так ставилися. Тим більше, що цій країні довелося пережити тяжкі випробування після переходу від марксистської планової економіки до ринкової... Залишається ще багато роботи, але чимало вже зроблено, й ці зусилля варто заохочувати... Зневажливе ставлення до Росії Джорджа Буша – це просто катастрофа, - обурюється La Presse de la Manche.

До іншої теми. Після кількох раундів голосування в Італії обрано нового президента. Ним став лівий сенатор і колишній комуніст Джорджіо Наполітано. Німецька газета Hannoversche Allgemeine Zeitung пише:

Процедура була не гідною посади, але результат вийшов цілком пристойний. Хто міг би краще виконати завдання „почати все з чистого аркуша”, ніж вісімдесятирічний Наполітано? Яка робота на нього чекає, показали вибори його кандидатури та недавні парламентські вибори. В Італії глибокий розкол: з одного боку, ліві перемогли, але з мінімальним відривом; з іншого - праві досі не оговталися від домінування Берлусконі. Можливо, саме поміркований лівий політик Наполітано допоможе, - пише Hannoversche Allgemeine Zeitung.

Італійська Corriere della Sera з Мілана продовжує:

...Завданням нового президента тепер стане сприяти миру в країні. Але перед тим йому треба буде домовитися з Сильвіо Берлусконі, який не хоче визнавати реальний стан речей... Щоб почався діалог, треба зачекати, поки Берлусконі переживе свою поразку на виборах та розбереться з іншими дилемами. На це може піти певний час, - зауважує Corriere della Sera.

  • Дата 11.05.2006
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALts
  • Дата 11.05.2006
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALts