1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чорний список НАЗК: дієвий механізм чи проблеми для України?

21 грудня 2023 р.

Список НАЗК "спонсорів війни" не передбачає економічних санкцій, а націлений на репутацію компаній. Але він уже був приводом для блокування санкцій ЄС проти РФ. Наскільки ефективним є такий список - розбиралась DW.

https://p.dw.com/p/4aQ5C
У супермаркеті "Ашан" у Ростові-на-Дону, липень 2023 року
У супермаркеті "Ашан" у Ростові-на-Дону, липень 2023 рокуФото: Erik Romanenko/TASS/dpa/picture alliance

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато великих міжнародних компаній вийшли з російського ринку. Водночас деякі продовжують досі працювати там. Україна вносить таких до списку "міжнародних спонсорів війни", який, проте, не передбачає економічних санкції, він націлений лише на репутаційну складову. При цьому список вже неодноразово ставав приводом для блокування окремими країнами рішень в ЄС щодо нових пакетів санкцій проти РФ та військової підтримки для України. Це робили Греція, Угорщина та Австрія, вимагаючи виключити зі списку компанії зі своїх країн. Наскільки дієвим є такий список "спонсорів війни" та чи приносить він користь Україні - розбиралась DW.

Чорний список НАЗК: хто і за що до нього потрапляє

Список "Міжнародні спонсори війни" запровадило українське Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вже за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. Нині у ньому перебуває понад 45 компаній із 17 країн. Найбільше - з Китаю (13), США (7), Німеччини (4) та Франції (4). Зокрема, в переліку є популярний в Україні китайський виробник електронної техніки Xiaomi, китайські виробники авто Great Wall Motor та Geely, американський виробник споживчих товарів Procter & Gamble, французька мережа супермаркетів Auchan або, наприклад, німецький виробник будматеріалів Knauf.

Одним з основних критеріїв внесення у список, як пояснюється на сайті НАЗК, є "надання непрямої підтримки військовим зусиллям Росії - наприклад, податки, постачання важливого (але на який не поширюються санкції) товару, сприяння російській пропаганді, мобілізаційній кампанії".

Втім, перебування у цьому чорному списку НАЗК не передбачає жодних економічних обмежень чи юридичних наслідків для компаній. Мета - репутаційний тиск. "Коли почалося повномасштабне вторгнення виявилося, що всі інструменти для тиску на РФ на міжнародному ринку не відповідали вимогам сучасності. Тому НАЗК зробила ставку на переваги демократії. Ми вважаємо, що виклики 21 сторіччя повинні вирішуватися новими продемократичними інструментами", - наголошує у розмові з DW представниця НАЗК Агія Загребельська. За її оцінками, завдяки списку споживачі стають менш лояльними до таких компаній, а бізнес-партнери починають думати чи потрібна їм взаємодія з ними.

Читайте також: Decathlon веде бізнес у РФ попри офіційний вихід із ринку - ЗМІ

Cписок "спонсорів війни" не залишається поза увагою в світі

І як показує досвід, потрапляння до цього списку справді може мати неприємні наслідки для компанії. Як нещодавно повідомив норвезький телеканал TV2, скандинавський авіаперевізник SAS відмовився продавати в літаках гарячий шоколадний напій Nesquik компанії Nestle саме через те, що Nestle опинилася в списку спонсорів війни

На борту літаків SAS більше не подають гарячий шоколадний напій Nesquik
На борту літаків SAS більше не подають гарячий шоколадний напій Nesquik Фото: Reuters/P. Hanna

Асоційований експерт київського Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Євген Дубогриз звертає увагу також на те, що перебування у "списку спонсорів війни" може ускладнити й доступ до фінансування від міжнародних організацій, зокрема, банкам. "При цьому багато іноземних великих банків, особливо американських, просто перестають кореспондуватися з банками зі списку НАЗК. Це тягне за собою послаблення конкурентоспроможності на ринку для таких банків", - каже він у розмові з DW.

Саме через ці проблеми, переконаний Дубогриз, уряд Угорщини ставив Україні ультиматуми щодо виключення зі списку НАЗК банку OTP, а уряд Австрії - банку Raiffeisen.

OTP банк було внесено до переліку "міжнародних спонсорів війни" у травні 2023 року, як пояснили в НАЗК, у зв'язку з позицією його керівництва щодо продовження діяльності в РФ та фактичним визнанням анексії Росією окупованих територій Донеччини та Луганщини. Raiffeisen Bank International (RBI) потрапив до українського чорного списку у березні 2023 року. Однією з причин цього НАЗК назвало продовження банком роботи в Росії. 

Читайте також: Халепа виноробів Путіна: ні розлити, ні закупорити

Суперечки через внесення до чорного списку НАЗК банків OTP та RBI

Угорщина вимагала від України виключити банк ОТР зі списку, відмовляючись схвалювати фінансову допомогу в рамках Європейського фонду миру, а також погрожуючи блокувати санкції проти РФ. Погрожував блокувати санкції проти РФ і уряд Австрії через RBI.

Зрештою в обох випадках Україна пішла на поступки. 2 жовтня НАЗК виключило OTP Bank із списку. Загребельська визнає, що це рішення ухвалено через "шантаж та тиск угорського уряду, який використав свої повноваження у зовнішній політиці ЄС". "Хоча в останні тижні ОТP Bank демонструє позитивну динаміку щодо виходу з ринку РФ. Ми провели кілька раундів переговорів з банком та компанією, яка консультує їхній вихід з ринку РФ. В останні тижні ми отримали неупереджене підтвердження, що ОТP Bank більш активно бере участь в процедурі виходу. Тому сподіваємося, що найближчим часом наші позитивні очікування виправдаються", - каже вона.

В OTP Bank у відповідь на запит DW не повідомили конкретних термінів виходу з ринку РФ, а лише зазначили: "OTP Bank розглядає всі свої стратегічні варіанти майбутньої присутності російської дочірньої компанії. Ми найняли міжнародного радника Rotchild Martin Maurel для визначення потенційних покупців, які відповідають усім місцевим і міжнародним вимогам у разі можливого продажу банку". Як пояснює Дубогриз, для ОТP вихід з ринку РФ не велика проблема, адже вони мають там лише близько трьох відсотків активів. 

Призупинення статусу "міжнародний спонсор війни"

Відділення Raiffeisen Bank International у Москві
Відділення Raiffeisen Bank International у Москві Фото: Vladimir Gerdo/TASS/dpa/picture alliance

Інша ситуація у Raiffaisen Bank International, для якого вихід з ринку РФ - це величезне збиток, що не вдасться покрити наявним капіталом, наголошує експерт. "Адже в РФ у них близько 20 відсотків активів і майже половина чистого прибутку. Якщо вони це завтра закриють, то в них не вистачить капіталу, щоб покрити цей збиток від списання активів. Їм потрібно залучати додаткові гроші для покриття цих розривів капіталів", - пояснює Дубогриз.

Попри це RBI переконує, що все ще прагне "деконсолідувати свій російський дочірній банк шляхом продажу або виділення". "Останніми тижнями RBI скористався пропозицією українського антикорупційного органу (НАЗК. - Ред.) щодо діалогу та поінформував його про заходи, вжиті RBI для зменшення впливу на ринку Росії", - повідомили DW в компанії.

Наслідком цих переговорів стало призупинення 17 грудня статусу "міжнародного спонсора війни" для Raiffeisenbank, але не викреслення зі списку. "Це означає, що ми поки не бачимо підстав для виключення зі списку. Тобто компанія не показала активну динаміку щодо виходу з ринку РФ. Ми розуміємо, що це на сьогодні не простий шлях, адже кремлівська влада створила багато адміністративних бар'єрів. Тому тут ми готові чекати. Але потрібно, щоб компанія розкрила нам свої плани і ми побачили, що вони дійсно виходять", - зазначила Загребельська, висловивши сподівання, що протягом кількох тижнів банк буде виключено зі списку.

Також наразі у списку зі статусом "призупинено" перебуває два грецьких оператори танкерів. "Було п'ять. Три з них вже припинили транспортувати російську нафту, і їх виключено зі списку. Ще два перебувають у статусі призупинення. Нині йдуть з ними перемовини" , - наголосила посадовиця.

Активізація виходу з ринку РФ заради відновлення репутації

Співрозмовники DW сходяться на думці, що існування чорного списку від НАЗК є правильним кроком, навіть попри політичні суперечки. "Неприємний момент, коли уряд держави  використовує свої повноваження для впливу на зовнішню політику Європи, щоб отримати певні преференції для приватного бізнесу. Але ми цього очікували, адже всі компанії, які вносяться до переліку НАЗК, є флагманськими брендами в своїх країнах і мають суттєвий вплив на свої уряди", - наголошує Загребельська.

За її словами, після кризових переговорів динаміка компаній по виходу з ринку РФ суттєво активізується, адже в усіх випадках вони відчувають на собі репутаційну шкоду. "Ми це зараз бачимо з австрійським банком, з яким переговори стали набагато конструктивнішими за останні дні", - наголошує Загребельська.

Політолог Микола Давидюк вважає, що попри політичний тиск відмовлятися від списку НАЗК не варто. "Давайте не підміняти інтереси громадян інтересами окремих комерційних компаній. Чи справедливий шантаж України інтересами окремого банку? Звісно, ні", - наголошує він у розмові з DW. На думку Давидюка, таким чином деякі країни хочуть створити прецедент зняття санкцій з компаній, і на це не варто піддаватися. "Інші країни, та ж Німеччина, підтримують дії України, хоча в списку багато їхніх компаній. Важливо розуміти, що торгівля - один з інструментів тиску", - наголосив політолог.

Читайте також: Кому війна, а кому Dolce Vita: Made in Ukraine для заможних росіян

Експерт: Україна має право вимагати від "спонсорів війни" компенсацій

Зрештою альтернативи такому списку НАЗК немає, додає економіст, керівник аналітичного напрямку мережі "ANTS" Ілля Несходовський. На його думку, Україні не вигідно запроваджувати економічні санкції проти компаній, які, хоча й не розірвали бізнес-зв'язки з Росією, але активно діють і на українському ринку. "Адже ці компанії платять податки, які наповнюють український бюджет і надають робочі місця людям. Тобто вони беруть активну участь в економічному обороті країни. Наприклад, Raiffeisen надає роботу, обслуговує компанії, видає кредити", - зазначає економіст.

Однак відмова від економічних санкцій є виправданою лише доти, доки компанія не залучена безпосередньо до війни проти України, вважає Несходовський. "Наприклад, якщо буде доведено, що та чи інша компанія є ланцюжком у виробництві зброї або долучена до скоєння воєнних злочинів. Тоді звісно, Україна повинна накласти економічні санкції. Це може бути, зокрема, націоналізація", - зауважує експерт. Крім того, в подальшому, назвавши компанію "спонсором війни", Україна залишає за собою право вимагати від цих компаній виплати компенсацій за збитки у війні, зазначає Несходовський.

"Росія програє, якщо її окупують" - правнучка Хрущова