25 років тому: кінець легенди "каченя" Citroёn 2CV

На перший погляд, і думати було годі, що цей дивної форми автомобіль стане справжньою легендою. Коли у 1948 році цю модель вперше представили на автосалоні у Парижі, один американський журналіст навіть перепитав, чи надіслав виробник разом із машиною ще й консервний ніж.

Пізніше французький поет Боріс Віан назвав автомобіль "рухомим непорозумінням". Попри це, Citroёn 2CV став хітом продажів - мільйони автівок позначили стиль життя низки поколінь. У Німеччині цей автомобіль навіть лагідно назвали "каченям".

Останнє "каченя" зійшло з конвеєра 25 років тому в Португалії. Однак відтоді воно не втратило свого шарму для шанувальників: вони захоплювались мелодією його двигуна, неповторними вигинами форми та відчутною розкішшю кабріолета. Тож зовсім не дивно, що Citroёn 2CV керував навіть відомий драматург Семюел Беккет, автор п'єси "Чекаючи на Годо", адже жодна інша автівка такою мірою не уособлювала екзистенціалізм.

Підвіска для обережного транспортування яєць

Утім, спартанський дизайн автомобіля був обраний з огляду на практичність. У 1930-тих Citroёn мав намір випустити автівку для "маленької людини" з провінції - просту та дешеву.

Тож керівник фірми П'єр-Жюль Буланже дав своїм працівникам незвичне завдання: створити "вигідний за ціною транспортний засіб, який має транспортувати чотирьох пасажирів та 50 кілограмів картоплі чи невеличку діжку за максимальної швидкості 60 кілометрів на годину". Підвіска автівки мала забезпечити перевезення зораним полем корзини яєць - при цьому залишаючи їх цілими.

Як і Volkswagen'у в Німеччині, реалізації проекту Citroёn "Toute Petite Voiture", що в перекладі означає "зовсім маленька автівка", завадила війна. Коли нацистська Німеччина окуповувала Францію, Буланже вирішив сховати від загарбників прототипи 2CV, аби ворог не прибрав собі до рук нову ідею.

Яскраво-жовте "каченя" для агента-007

У 1950-тих почалася тріумфальна хода автівки "Deux Chevaux", що перекладається як "дві кінські сили". Ця назва не свідчила про справжню потужність двигуна, а лише вказувала на низьку ставку транспортного, так званого кінського, податку. Покупців переконали практичні переваги та ціна, хоча інколи очікування автівки тривало 5-6 років.

За кордоном, а особливо - у Федеративній Республіці Німеччина, 2СV уособлював Францію, так само як червоне вино чи цигарки Gauloises. Автівкою керували як популярні особистості, так і студенти-учасники руху проти атомної енергії. Навіть хіппі вважали автівку політкоректною для подорожей за кордон, та й Джеймс Бонд у виконанні Роджера Мура прокотився за кермом яскраво-жовтого "каченяти" у стрічці "Тільки для ваших очей".

"Парасолька на чотирьох колесах"

За час виробництва було продано понад п'ять мільйонів автівок 2CV та її пікап-версії, атакож інших моделей. Звісно, з досягненням "Жука" від Volkswagen у 21,5 мільйона це не співмірно, однак між фанатами "каченяти" та "жука" виникло справжнє суперництво. "Насправді "каченя" - це автомобіль для людей, які не хотіли мати авто або не могли собі цього дозволити", - пояснило якось німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Упродовж багатьох років виробник 2CV ретельно стежив за модними трендами кольорів, а з початкових дев'яти кінських сил потужність була збільшена до 30-ти, що уможливило рух автомобіля зі швидкістю до 110 кілометрів на годину. Однак, форма завжди залишалася однаковою.

Початок кінця "каченяти" пов'язують з появою суворих правил безпеки та вимог щодо вихлопних газів. У 1988 році припинилось виробництво Citroёn 2CV у Франції, а 27 червня 1990-го з конвеєра у португальському Мангуалде зійшов останній 2CV.

Але автівка ще живе. І якщо нині бачиш її на автошляхах, ця "парасолька на чотирьох колесах" - як називали її французи - завжди привертає увагу. Раз на два роки сотні прихильників культового автомобіля зустрічаються у Німеччині, востаннє - у липні минулого року у гірському масиві Таунус у центральній Німеччині. Як зазначила тоді одна з організаторок заходу, "каченя - це не авто, а мистецтво жити".