1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Cуспільне мовлення в Україні: процес пішов

В останній день сесії, минулої п”ятниці, український парламент ухвалив у першому читанні закони, що закладають підвалини суспільного мовлення. Згідно з проектом, воно створюється на базі каналів державного телебачення й радіо і матиме серед іншого бюджетне фінсування.

default

Перше, що впадає в око у новому законопроекті, це зміна вивісок. Назви „Національна телекомпанія” та „Національна радіокомпанія” замінені на „Українське телебачення” та „Українське радіо”. Ось як пояснює це перейменування Андрій Шевченко – донедавна шеф-редактор на „5-му каналі”, а зараз – перший віце-президент Національної телекомпанії:

„Мені здається, автори хотіли цим показати, що воно відрізняється від державного телебачення. За духом, за формою управління. Тому в назвах немає ні слів „національна”, ні слів „державна”.

Чи зможе суспільне мовлення на відміну від державного справді бути незалежним, пов”язано в першу чергу з тим, звідки йтимуть гроші.

Протягом 2006-2008 років буде утворено спеціальну систему фінансування Суспільного телерадіомовлення за рахунок накопичувального фонду. Цей фонд формується на основі спеціальних податків (зокрема, зборів з ігорного бізнесу, реклами, тоталізаторів, лотерей, абонплати, спонсорських внесків тощо). Також Суспільне мовлення фінансується окремим рядком з бюджету.

Президент Академії української преси Валерій Іванов називає плани зберегти державне фінансування вимушеним кроком:

„Зараз населення не готове прийняти форму абонплати, яка є у Німеччині та Великобританії. Але звичайне державне фінансування не може бути вирішальним. Припустимо, пропаганда здорового способу життя, профілактика ВІЛ/СНІДу, це може фінансувати держава.”

Торік Національна телекомпанія мала бюджетне фінансування обсягом 52 мільйони гривень. Ще 45 мільйонів НТКУ заробила на рекламі, насамперед завдяки виборам. При цьому офіційні заробітки працівників державного телебачення і радіо – найнижчі в українському медіа-просторі. Однак, це не заважає новим менеджерам сподіватися швидко реанімувати всеукраїнський канал. Уже з 18 липня глядачі побачать зміни, - каже Андрій Шевченко:

„Новини будуть відрізнятися новими ведучими, новою графікою, новою студією ну, і головне, новими підходами. Це мають бути авторитетні новини. Ми їх представляємо як головні новини країни.”

Забезпечити незалежність суспільного телебачення від держави має так звана „Наглядова рада”. У ній буде 30 осіб. Рівна кількість представників від представлених у парламенті політичних партій та громадських організацій. Кандидатів на базі відкритого конкурсу затверджує профільний комітет парламенту. Членами Наглядової ради не можуть бути ні депутати, ні держслужбовці. Формально – президент і уряд позбавлені важелів впливу на діяльність телебачення, його керівника призначає Наглядова рада.

Утім, за словами директора Інституту медіа-права Тараса Шевченка, вже є експертиза ОБСЄ, і вона вказує на те, що проект у деяких питаннях не відповідає демократичним стандартам. Зокрема він назвав політизованість Наглядової ради, яка наполовину складатиметься з представників партій.

Узагалі ж оцінки неурядових організацій переважно схвальні. На думку першого віце-президента НТКУАндрія Шевченка, якби закон відклали на осінь, це завело б дискусію про суспільне телебачення у виборчий період і там було б складніше приймати виважені рішення.

„Реалістичний рух по часу наступний. Восени Верховна Рада затверджує закон, восени формує наглядові органи для суспільного телебачення і радіомовлення. По факту суспільні мовники утворюються після виборів.”

Що викликає занепокоєння фахівців, це мовчання Президента Віктора Ющенка з приводу перспектив суспільного телебачення. На цьому тлі у неофіційних розмовах працівники секретаріату висловлюють сумніви у доцільності перебудови Держтелерадіо і кажуть скоріше про поліпшення змісту його програм, аніж про структурне відокремлення від держави.