1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Cправедливий але беззубий

60 років тому, 18 квітня 1946 року, у Гаазі відбулося перше засідання Міжнародного суду при Організації Об’єднаних Націй. Цей орган правосуддя нечасто потрапляє на перші шпальти газет. Через відсутність механізмів реалізації ухвалених рішень скептики навіть називають його „беззубим тигром”.

Палац миру у Гаазі. Саме тут відбуваються засідання Міжнародного суду

"Палац миру" у Гаазі. Саме тут відбуваються засідання Міжнародного суду

Нідерландське місто Гаага постійно на слуху: ЗМІ регулярно повідомляють про міжнародні судові процеси, що тут відбуваються. Однак неважко і заплутатися: у Гаазі розташовані одразу три органи правосуддя ООН: найчастіше в новинах йдеться про Міжнародний трибунал у справах колишньої Югославії. Саме в стінах цього суду протягом декількох років тривав процес над югославським диктатором Слободаном Мілошевичем, який, щоправда, помер від серцевого нападу, так і не дочекавшись вироку. У липні 2002 року у Гаазі також було засновано Міжнародний кримінальний суд. Однак, на відміну від цих двох органів правосуддя, Міжнародний суд, якому виповнюється вже 60 років, не проводить процеси над окремими особами. Натомість Міжнародний суд покликаний вирішувати спірні питання між державами. Він складається з 15 незалежних суддів з різних країн, термін повноважень яких складає дев’ять років.

За 60 років свого існування Міжнародний суд розглянув більш як 90 справ, розповідає експерт з міжнародного права, радник ООН Олівер Ріббелінґ:

„Багато років тому суд майже не мав роботи. Протягом шістдесятих і на початку сімдесятих років розглядалися дуже нечисленні справи. Сьогодні ж суд має багато роботи, я би сказав забагато. Міжнародний суд, якщо можна так висловитися, став популярним. Все розпочалося у другій половині сімдесятих років, коли суд відкрили для себе деякі країни, що розвиваються. Він виявився важливим для розв’язання довготривалих територіальних суперечок”

Найчастіше Міжнародному суду доводилося розглядати численні суперечки про кордони між африканськими країнами. Деякі процеси були успішними і конфліктні ситуації вдалося врегулювати. Приміром, 1994 року рішенням суду у Гаазі було поставлено крапку у багатолітньому конфлікті між Лівією і Чадом. Однак далеко не завжди постановою Міжнародного суду можна вирішити суперечки між державами. Адже для мирного і справедливого розв’язання конфлікту у гаазькому суді необхідна згода обох сторін йти саме правовим шляхом. Найчастіше, на жаль, державним мужам або бракує політичної волі звертатися по допомогу міжнародних суддів, або вони схильні вирішувати спірні питання силою. Звісно, одна сторона конфлікту може звернутися до суду без згоди іншої, однак тоді втілити рішення суддів у життя надзвичайно складно: потрібно виносити питання на розгляд Ради безпеки ООН, можливості якої є теж дуже обмеженими. Ось такий промовистий приклад: 2004 року Міжнародний суд постановив, що стіна, якою Ізраїль намагається відгородитися від Палестинських територій, порушує права палестинців. Однак ізраїльтяни і не думають припиняти будівництво.

Серед процесів, які нині перебувають на розгляді Міжнародного суду, правник Олівер Ріббелінґ найскладнішим називає позов Боснії і Герцеговини проти Сербії і Чорногорії за звинуваченням у геноциді. А який процес в історії Міжнародного суду прикував до себе найбільшу увагу світових ЗМІ? Олівер Ріббелінґ:

„Були й деякі резонансні процеси. Приміром, у 1979-80му роках розглядалася справа за звинуваченням Сполучених Штатів проти Ірану після того, як було захоплено приміщення посольства США у Тегерані”

Попри численні успіхи Міжнародного суду у розв’язанні конфліктних ситуацій, найчастіше його рішення так і залишалися „справедливістю на папері”. В цьому вже мали змогу переконатися німці: ФРН через суд у Гаазі домагалася від Сполучених Штатів видачі двох громадян Німеччини, яких у США було засуджено до смертної кари. Як відомо, такої міри покарання у Німеччині немає, тому зберегти життя своїх громадян, нехай і злочинців, для Берліна було справою принциповою. Однак поки судді вникли в суть справи і стали на бік німців, американці їх вже стратили.

„Беззубий тигр” – так Міжнародний суд називають критики за те, що його рішення нерідко є запізнілими, а головне - нікого ні до чого не зобов’язують. Однак експерт з міжнародного права Олівер Ріббелінґ заперечує:

„Він є дуже важливим. Донині він є найважливішим міжнародним судом. Цей суд може розглядати справи абсолютно будь-якого характеру, може розв’язувати різного роду правові міжнародні суперечки. Це суд всесвітнього масштабу”