1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Cміття: де може повторитися львівський сценарій?

Поки урядовці та місцеві політики намагаються розв'язати сміттєву кризу у Львові, DW проаналізувала: де можливий наступний сміттєвий колапс?

Тарифи на вивіз сміття в Україні такі, що за них відходи можна хіба що вивезти на звалище

Тарифи на вивіз сміття в Україні такі, що за них відходи можна хіба що вивезти на звалище

За кілька років проблема сміття може стати критичною для  всієї України. За даними міністерства регіонального розвитку України, у 2016 році українці (без урахування даних з Криму) згенерували близько 11 мільйонів тонн побутових відходів. З них було перероблено та утилізовано лише менше шести відсотків. Все інше  - захоронено на офіційних сміттєзвалищах-полігонах. Їх в Україні більше 5,5 тисяч. З них вже критично перевантажені 327 сміттєзвалищ, а ще 1339 не відповідають нормам екологічної безпеки.

Херсон наступний?

Показовий приклад - полігон побутових відходів Херсона. Введене в експлуатацію ще у 1968 році звалище знаходиться у межах міста. Зараз його орендує приватна фірма."Полігон переповнений. Ночами фірма-орендар палить там сміття, аби розчистити місце під нові відходи", - каже начальник державної екологічної інспекції у Херсонській області Устим Мальцев. За його словами, фірма-орендар не допускає на сміттєзвалище контролюючі органи, аби відібрати екологічні проби. Тим часом жителі мікрорайону "Таврійський" жаліються на погане самопочуття від постійного смороду і погрожують перекрити вивіз сміття на цей полігон. "Напруга серед населення зростає . В Херсоні назріває така ж сміттєва криза, як і у Львові", - наголошує Мальцев.

Львівський сценарій може повторитися будь-де. На фото: Грибовицький полігон під Львовом

Львівський сценарій може повторитися будь-де. На фото: Грибовицький полігон під Львовом

Заступник міського голови Херсона Ігор Козаков погоджується, що ситуація зі сміттєзвалищем в місті критична. Дозвіл на експлуатацію полігону закінчується у грудні цього року, однак міська влада розраховує його пролонгувати ще на 5-7 років та збирає документи для захисту проекту у міністерстві екології. "У нас реально немає землі, де можна розташувати новий полігон", - констатує Козаков. За його словами, наступного року в місті має з’явитися сміттєсортувальна лінія. Зробити це українські міста зобов’язав закон "Про відходи". Однак поки до цього у міської влади Херсона руки не дійшли. "Але ж це все тарифи на вивезення та захоронення сміття. Вони надто низькі та заполітизовані", - вважає Ігор Козаков. Він переконаний, що така ситуація зі сміттям в усіх обласних центрах по всій країні.

Рівне - на крок попереду

Однак поява сортувальних ліній сама по собі не розв’яже проблем. Це підтверджує, зокрема, приклад Рівного. Там ще у 2013 році збудували єдиний в Україні сміттєпереробний завод. На ньому переробляли більше 55 відсотків (за проектною потужністю 70%) відходів, виробляючи з них тверде альтернативне паливо RDF для підприємства з виробництва цементу, яке знаходиться неподалік Рівного. Щоправда, переробляли сміття там лише кілька місяців. "Потім ми його закрили на реконструкцію, оскільки виготовлення RDF було економічно не привабливим на той момент. Ціна, за якою цементний завод міг купувати RDF була нижчою за собівартість його виготовлення", - розповів DW Святослав Євтушенко, колишній керівник Рівненського сміттєпереробного заводу, а нині депутат Рівненської міськради. За його словами, дотації на переробку сміття платити немає з чого - тарифи на вивіз та захоронення сміття дуже низькі.

У Рівному тариф складає 8 гривень 36 копійок на людину, яка живе у висотному багатоквартирному будинку. "У Польщі тариф 12 злотих. Це майже вдесятеро більше, ніж у нас. У нас за таких тарифів ніхто взагалі переробляти не буде. За таких тарифів тільки вивалюють на сміттєзвалище", - наголошує Євтушенко. Тим не менше, в Рівному все ж таки шукають гроші, щоб відновити сміттєпереробний завод, аби не потрапити у сміттєву пастку як Львів.

DW.COM

Ти часом виникла ще одна проблема: восени 2016 року в Україні змінилося законодавство - для переробки сміття тепер треба отримувати ліцензію, яку має видавати  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тривалий час комісія не могла розробити ліцензійні умови на переробку сміття та його захоронення. Лише  місяць тому НКРЕКП їх затвердила. Рівненський сміттєпереробний завод вже подав документи на отримання ліцензії, аби запустити підприємство знову. Зараз воно працює як сортувальна станція, де відсортовують 5% побутового сміття, яке продають на вторинну переробку. Все інше звозять як і раніше на сміттєзвалище, яке вже майже вичерпало свій ресурс і заповнене на 95%. "Сміттєзвлище ще може працювати півтора-два роки. Якщо НКРЕКП не видасть найближчим часом нам ліцензію, то нас очікує те, що зараз у Львові. Ми ж зараз боремося, аби нам не завозили ще й львівського сміття", - каже Святослав Євтушенко.

Київ - сміттєва столиця

Львівське сміття довозять навіть до Києва, де і своїх проблем з побутовими відходами вистачає. Щорічно українська столиця продукує більше мільйона тонн побутових відходів. З них 70% захоронюються на двох основних полігонах, які заповнені на 90%. За даними екологів, там сміття вкладене в шар заввишки сто метрів і це нагромадження зростає з катастрофічною швидкістю. Частково київські полігони розвантажує сміттєспалювальний завод "Енергія". Це єдиний сміттєспалювальний завод, який функціонує в Україні. Він побудований ще у 80-х роках минулого століття. "Близько 22% сміття спалюється на заводі "Енергія". Все інше – йде на захоронення на полігони", - каже заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв. Натомість і цей важливий завод викликає проблеми. Жителі найбільшого житлового масиву "Харківський", поблизу якого розташований завод "Енергія" виступають проти його подальшого функціонування, адже за даними екологів, підприємство технологічно застаріло і не відповідає сучасним екологічним нормам. "Завод будувався для радянського сміття - паперу та органічних речовин. Натомість зараз там спалюють полімери, токсичні відходи", - розповів експерт Національного екологічного центру Олександр Соколенко.

Сотні українських сміттєзвалищ вичерпали свій ресурс

Сотні українських сміттєзвалищ вичерпали свій ресурс

У міській владі проблему визнають і шукають інвесторів на проведення комплексної реконструкції заводу "Енергія". Нині київська мерія веде переговори з японськими і французькими компаніями про реконструкцію існуючого заводу та будівництва кількох нових. "Київ  знаходиться в активній стадії вивчення інвестиційних пропозицій побудови сміттєпереробних і сміттєспалювальних потужностей. Розглядаються кілька майданчиків", - наголошує Пантелеєв. Чиновник обіцяє, що при виборі ділянки, де зводитимуть нові заводи будуть враховуються сучасні екологічні  вимоги, думка громади та експертів. Однак наразі конкретних інвестиційних проектів у Києва немає.

Дніпро: дія на випередження

В іншому місті-мільйоннику - Дніпрі - немає ані працюючого сміттєспалювального, ані сміттєпереробного заводів.  Щороку мешканці Дніпра продукують 520 тисяч тонн твердих побутових відходів. Однак, за словами заступники міського голови Дніпра Михайла Лисенка, місто ще має "запас міцності". У Дніпрі працює два полігони, один з яких може приймати сміття ще більше 12 років.  Натомість вже зараз в мерії шукають можливості відсортовувати та переробляти сміття, аби за кілька років не потрапити у "сміттєвий колапс" на кшталт львівського. Михайло Лисенко розповів DW, що зараза міська влада розглядає інвестиційні проекти з будівництва сміттєпереробного заводу від інвесторів Великобританії, Австрії та Японії. "Вони вже приїжджали, дивились, яка морфологія сміття у нас і як його можна переробляти. Наше головне завдання - аби завод закривав проблему сміття міста принаймні на найближчі 10 років", - наголошує чиновник. Разом з тим він жаліється, що тариф на вивіз сміття в місті надзвичайно низький: 9 гривень 70 копійок з однієї людини на місяць у багатоквартирному будинку.  "Депутати не хочуть піднімати тариф, бо ж вони хочуть бути хорошими для всіх", - каже Лисенко. Він акцентує увагу, що ні в одній країні світу переробка твердих побутових відходів чи їх утилізація не є прибутковою справою. "Всюди це дотується з бюджетів", - констатує чиновник.

Завод у Дніпрі хочуть запустити у 2020 році. Однак колишній заступник мера Дніпра Вадим Шебанов, який кілька років до цього займався  проблемами ЖКГ вважає, що плани влади надто оптимістичні. Він вказує на те, що інвестори не будуть вкладати гроші в сміттєперреробні заводи через "недолуге" законодавство України. "Бюджетний кодекс передбачає планування лише на рік. А інвестору не цікава співпраця лише рік. Також,вкладаючи гроші, він хоче гарантовано переробляти сміття протягом хоча б 15 років, але відповідно до тендерного законодавства ти повинен раз на рік проводити тендер і ніяких гарантій не можеш йому дати", - вважає Шебанов. На його думку, без зміни умов бюджетного планування,  та тарифної політики кардинально проблему сміття в Україні не вирішити. Воно й надалі накопичуватиметься на сміттєзвалищах, а сміттєвий колапс, на кшталт Львівського, в інших містах неминучий, прогнозує Шебанов.

Дивитись відео 03:25

"Сміттєвий скандал" у Львові очима німецького журналіста (26.06.2017)

Аудіо й відео до теми