Blue card для медиків: бюрократію ніхто не скасовував | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 17.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Blue card для медиків: бюрократію ніхто не скасовував

Тепер дозвіл на роботу в Німеччині можна буде отримати простіше. Особливо для медиків. Але позиція роботодавців щодо «блакитно карти» поки дуже стримана, а інформцаія не завжди доходить до адресата.

Першого серпня 2012 року в Німеччині набрав чинності новий закон про Blue card. «Я дуже радий цьому, - зізнається Антон Федоров, медичний директор німецької компанії EBS Technologies. – Обов’язково детально ознайомлюсь з доступною інформацією, може вона мені знадобиться».

Цікаво те, що лікар-невролог Антон Федоров дізнався про це від DW – під час інтерв’ю. Здавалося б, що саме він мав би з нетерпінням чекати «блакитної карти». Адже саме завдяки цьому документу лікарі з країн, що не входять до Євросоюзу, тепер можуть працювати в Німеччині за спеціальністю, а через деякий час претендувати на отримання виду на проживання. Однак лікар повинен на руках мати трудовий договір, що гарантує заробіток не менше 35 тисяч євро.

Перший крок – визнання дипломів

Антон Федоров

Антон Федоров

На «блакитну карту» можуть претендувати іноземці, що мають німецький чи визнаний в Німеччині диплом про вищу освіту. Антон Федоров зараз перебуває якраз на цьому етапі. Процес підтвердження дипломів триває вже більше півроку. Для цього йому було потрібно більше 20 документів. «Кожна федеральна земля має свій список, який можна знайти на офіційних сайтах, - розповідає він. – Частину цих документів треба зібрати у своїй країні, а потім перекласти німецькою мовою. Після цього німецькі установи їх перевіряють». Аби пришвидшити процес, лікар радить ще до приїзду до Німеччини вивчити список документів та підготувати цей пакет у своїй країні. Це зекономить сили, час та гроші. За його спостереженнями, німецькі чиновники люблять переклади, зроблені в Німеччині. Приблизно через вісім місяців спеціаліст отримує рішення.

Коли йдеться про визнання диплома, кожна земля може мати свої вимоги щодо кількості годин в навчальній програмі. В університеті в Антона Федорова було вісім тисяч годин. А земля, де він зараз подає документи, вимагає 5600 годин. За цим кількісним показником диплом, здобутий у своїй країні, навіть перевищив місцеві критерії. Однак труднощі виникли в перекладом предметів. «Важливо, аби перекладач правильно переклав назви навчальних дисциплін, це значно полегшить роботу чиновникам», - ділиться своїм досвідом вчений.

Знання мови ніхто не відміняв

Саме з цього радить починати пошук роботи і Крістіан Вишневскі (Christian Wisniewski), досвідчений рекрутер та керівник онлайн-порталу Blue-Card-Jobs. «Вже на батьківщині варто потурбуватися про визнання диплому, - каже менеджер. – Це можна зробити через посольство та консульство Німеччини». Наступний етап – курси німецької чи англійської мови. «Мовний бар’єр – основна перешкода, - вважає Крістіан Вишневскі. – Зрозуміло, що німецькі клініки хочуть, щоб їх персонал говорив хоча б однією з цих мов». Третій етап – написання резюме. «Його також варто складати німецькою або англійською мовою», - не втомлюється повторювати рекрутер. Загалом запровадження «блакитної карти» Крістіан Вишневскі вважає хорошим інструментом не тільки для Німеччини, а й Європи, але при цьому побоюється, що якщо витрати будуть занадто великі, компанії не будуть цим користуватися.

Чому компанії не квапляться запрошувати кадри з-за кордону

Завдяки своєму порталу Вишневскі зауважив, що реакція роботодавців на нововведення поки доволі стримана. «Проблема абсолютно очевидна. Цей закон набрав чинності достатньо швидко, а багато відомств ще не пройшли перепідготовку. Нам, посередникам на ринку праці, також не вистачає інформації про те, як цей закон застосувати на практиці, - пояснює менеджер свій скепсис. – В компаній є дві проблеми. Ніхто не знає, як буде реалізовуватись цей процес. А друга полягає в тому, що вони цілком виправдано остерігаються звинувачень щодо демпінгу зарплат, адже на німецькому ринку праці є випускники, які не можуть працевлаштуватися». Так, члени Федеральної лікарської палати (Bundesärtzekammer) вже висловили свою позицію проти демпінгу зарплат, який, на їхню думку, може викликати мінімальна межа в 35 тисяч євро для іноземних лікарів, що починають працювати в німецьких лікарнях.

Вакансії для медиків є – як в базі даних спеціалізованого порталу, який був створений як відповідь на запровадження «блакитної карти», так і на інших онлайн-ресурсах. «І це не нові місця, які з’явилися у зв’язку з нововведенням в законодавстві, а ті, які вільні через від’їзд німецьких лікарів до інших країн, де вони можуть більше заробити», - пояснює Крістіан Вишневскі. Цю тенденцію зауважив і Антон Федоров. Німецькі лікарі виїжджають на роботу до Великобританії, Америки, тому, за його словами, вакансії для медиків в найближчі роки будуть, особливо у східних землях.

Однак поспішати з рішенням про переїзд німецький рекрутер не радить. «Береженого Бог береже»,- каже він та рекомендує всім охочим отримати «блакитну карту» добре продумати цей крок. І на всяк випадок підготувати план «Б», адже можна не налагодити стосунки з німецьким керівництвом чи колегами й втратити роботу.

Головне – «ручна робота»

Бюрократичні складнощі у працевлаштуванні на німецькому ринку праці, звичайно, існують. Адже спершу потрібно визнати свої дипломи, потім науковий ступінь, після двох років роботи лікарем-асистентом скласти іспит, після чого пройде ще декілька років перед тим, як лікар з іншої країни зможе стати лікарем-спеціалістом. «Все залежить від мотивації, - каже Антон Федоров. – Якщо людина зацікавлена розширити свій діапазон, німецьку можна вивчити за декілька років, але рівень B2 повинен бути вже спочатку».

З особливостей лікарської діяльності він, не задумуючись, називає «ручну працю». «Тут лікар не є вузьким спеціалістом. Аби працювати лікарем в Німеччині, потрібно володіти набагато більшим клінічним досвідом в суміжних сферах і широким спектром навичок. В Німеччині лікарі багато працюють руками: роблять багато ін’єкцій, операцій. Це стандарт», - каже Федоров. На його думку, Німеччина гарантує соціальний рівень, але рости професійно тут складно. Адже дуже висока конкуренція. Лікар – це частина еліти суспільства. А пробитися туди важко, особливо іноземцю.