1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Amnesty International про Україну: стара спадщина новому уряду

Христина Ніколайчук25 травня 2005 р.

У середу міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила свій звіт про порушення прав людини у світі 2004 року. Розділ про Україну нині, на жаль, виглядає не вельми актуально, зауважують представники АІ, оскільки стосується часів правління старої української влади. Але це водночас важлива вказівка новому українському керівництву, на що слід звернути увагу в царині дотримання прав людини.

https://p.dw.com/p/AOFi
Генеральний секретар АІ Айрен Хан
Генеральний секретар АІ Айрен ХанФото: AP

У вихідних даних про Україну у звіті станом на кінець 2004 року сказано, що главою держави є Леонід Кучма, а прем”єром – Віктор Янукович. Тож перелічені у звіті порушення прав людини в Україні належать ще до їхнього спадку, зауважує прес-секретар Amnesty International, відповідальна за Європу й Середню Азію, Лідія Аройо:

”Міжнародна Амністія занепокоєна з приводу низки порушень у сфері прав людини в Україні. Зокрема це тортури і жорстоке ставлення до людей, що перебувають під арештом. Крім того, це зникнення людей, як у випадку із журналістом Георгієм Ґонґадзе. Це також придушення свободи самовияву і зборів. Це правда, що більшість перелічених порушень прав людини мали місце за часів правління попереднього президента Кучми. Нас дуже обнадіює те, що новий президент Віктор Ющенко прийшов до влади з обіцянкою поліпшити життя всіх людей в Україні і гарантувати їм дотримання прав людини.”

Своїм звітом Amnesty International хоче привернути увагу нового українського уряду до проблем порушення прав людини, які все ще мають місце в українському суспільстві. Говорить Лідія Аройо:

”Що ми очікуємо від нового українського керівництва, то це негайних дій щодо подолання проблем, пов”язаних з порушенням прав людини. Нас непокоїть безкарність, з якою міліція чи інші силовики можуть затримувати й жорстоко поводитися з громадянами. У нашому звіті наведена ціла низка таких прикладів. Ми вказуємо, що співробітники міліції, які причетні до випадків жорстокого ставлення до людей, досі залишаються непокараними, а їхнім жертвам досі не запропоновано належних компенсацій.”

Лідія Аройо наголошує, що, за даними Комітету з прав людини Організації об”єднаних націй та Європейського комітету з запобігання тортурам, Україна не виконує своїх зобов”язань у цій сфері:

”Це є завданням нового уряду і нового президента – діяти відповідно до рекомендацій цих міжнародних організацій”.

У звіті за 2004 рік згадується також справа Георгія Ґонґадзе. Жодного поступу у розслідуванні ”зникнення” журналіста минулого року досягти не вдалося, зауважують автори звіту. Тому представники Amnesty International загалом дуже схвально відгукуються про певний поступ у цій справі одразу після того, як до влади прийшов президент Ющенко. Говорить співробітниця німецької секції Amnesty International Імке Дірсен:

”Новий уряд проголосив, що серйозно займатиметься розслідуванням зникнення журналіста Гонгадзе. Вже відбулися перші арешти міліціонерів, яким закидають причетність до цієї справи. Тепер залишається зачекати, чи вдасться новому урядові справді розслідувати справу Гонгадзе і притягти до відповідальності винних. Безперечно, це був перший позитивний крок на цьому шляху з боку нового уряду.”

Турбує, що поступ у цій справі останнім часом сповільнився, зауважує далі Імке Дірсен. Утім Amnesty International не хоче поспішати з критикою чи з похвалами новій українській владі. Для цього ще занадто рано, каже Імке Дірсен:

”Щодо зміни влади в Україні, поки що, на жаль, ще не можна відповісти, який вплив це має на сферу прав людини. Ми дуже сподіваємося, що новий уряд вживатиме усіх заходів, щоб ситуація у сфері дотримання прав людини поліпшилася. Але поки ще не можемо робити висновків про це. Адже минуло ще не так багато часу.”

До речі, виступаючи на презентації річного звіту АІ в Лондоні, генеральний секретар організації Айрін Хан привітала мирну ”помаранчеву революцію” в Україні. Вона, зокрема, підкреслила значення громадського тиску для дотримання урядами прав людини і сказала, що це була одна з небагатьох обнадійливих ознак за минулий рік в царині прав людини.