1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бабин Яр: трагедія, яка не повинна повторитися

Олександр Савицький
28 вересня 2016 р.

Запобігти повторенню масового знищення людей за етнічною ознакою та злочинам проти людяності закликали учасники парламентських слухань, присвячених 75 роковинам трагедії в урочищі Бабин Яр під час Другої світової війни.

https://p.dw.com/p/2Qftz
Пам'ятник у Бабиному Яру
Пам'ятник у Бабиному Яру Фото: picture-alliance/dpa/A. Stein

Парламентські слухання з нагоди 75 роковин трагедії у Бабиному Яру зібрали у вівторок, 27 вересня, повну сесійну залу українського парламенту. Серед присутніх переважала молодь та люди середнього віку, які перед початком дискусії оглянули присвячену трагедії фотовиставку в кулуарах Верховної Ради. Слухання відкрилися хвилиною мовчання у пам'ять про вбитих у цьому урочищі під час окупації Києва нацистами. Кількість жертв, за різними оцінками, складає від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Праведниця світу Софія Ярова, яка рятувала євреїв під час Другої світової війни, заявила, що пам'ять про злочини нацизму є запобіжником їхнього повторення в майбутньому. "Краще не народжуватись, ніж побачити, як живих дітей кидають до ями", - сказала вона. Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович нагадав, що лише за два дні 29 і 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру були розстріляні більше 33 тисяч євреїв, "що стало одним із найжахливіших злочинів Голокосту".

Злочин замовчування

Але провина за цю трагедію лежить не лише на виконавцях масового знищення людей нацистами, а й на радянському комуністичному режимові, який намагався замовчувати масштаби цієї трагедії, наголосив В'ятрович. За його словами, в СРСР жертв Бабиного Яру називали "радянськими людьми" і намагалися забудувати некрополь спортивними спорудами. Але нацисти, нагадав історик, тут розстрілювали не лише військовополонених і радянське підпілля, а й психічнохворих, ромів та активістів українського підпілля. "У Бабиному Яру загинула видатна українська поетеса Олена Теліга, яку нацисти розстріляли разом з її чоловіком", - сказав В'ятрович.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру почала відроджуватись від 1966 року, коли на стихійному мітингу протесту в Киві на 25 роковини трагедії український літературознавець та дисидент Іван Дзюба вперше публічно засудив радянську пропаганду і закликав євреїв і українців об'єднати зусилля задля відновлення пам'яті про історичні факти. "Родичі загиблих і свідки тих подій щороку збиралися на цьому місці згадати полеглих. Але того року тут зібралося дуже багато людей, і я мав нагоду і честь звернутися до них зі своїм закликом", - розповів Дзюба на парламентських слуханнях.

Парламентські слухання з нагоди 75 роковин трагедії у Бабиному Яру
Парламентські слухання з нагоди 75 роковин трагедії у Бабиному ЯруФото: DW/O. Sawytzky

Першими жертвами Бабиного Яру стали роми, табори яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів, заявив з парламентської трибуни президент Всеукраїнської спілки громадських організацій "Конгрес ромів України" Петро Григориченко. Він висловив жаль з приводу замовчування ромських жертв упродовж десятків років. "23 вересня нарешті був відкритий пам'ятник "Ромська кібітка" в Бабиному Яру", - повідомив він.

Меморіал для нащадків

Голова Асоціації єврейських організацій і общин України Йосип Зісельс у своєму виступі на парламентських слуханнях зазначив, що євреї України культивують свою національну пам'ять. Але вони, за словами Зісельса, виступили проти ініціативи американських організацій побудувати в Бабиному Яру єврейський культурний центр. "Ми вважаємо, що це місце трагедії, де не можна розважатися", - заявив він.

Сьогодні на території державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр" споруджено більше 30 пам'ятників, повідомив гендиректор заповідника Борис Глазунов. Він закликав владу посилити їхню охорону через напади вандалів, що почастішали останнім часом. "Часи нерозуміння і несприйняття трагедії Бабиного Яру вже позаду. Ми дочекалися реставрації меморіалів, створили три алеї: мучеників, праведників і дорогу скорботи, встановили пам'ятник розстріляним дітям", - розповів він.

"Ромська кібітка" в Бабиному Яру
"Ромська кібітка" в Бабиному ЯруФото: picture-alliance/dpa/A. Stein

Уроки історії і сучасність

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх говорив про необхідність об'єктивного вивчення історії у школах, щоб діти знали правду про Голокост. "Те, що сталося в Бабиному Яру, не символ і не трагедія, а злочин, коли один народ знищував інші народи тільки за їхню національність та віросповідання", - сказав Дов Блайх.

Усі промови присутні на парламентських слуханнях зустрічали аплодисментами. І лише виступ президента Ізраїлю Реувена Рівліна викликав неоднозначну реакцію. Він заявив, що на території України під час Другої світової війни були вбиті близько півтора мільйона євреїв. "Багато співучасників цих злочинів були українцями, серед яких особливо виділялися бійці ОУН. Вони знущалися з євреїв, вбивали їх і в багатьох випадках видавали німцям", - заявив Рівлін.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій на завершення парламентських слухань зазначив, що сьогодні на Сході України здійняв голову "новітній нацизм". "Цей нацизм вже переслідує людей у Криму за національною ознакою - його жертвами стають кримські татари", - зазначив Парубій.

Чи можна полюбити... Освенцім?