1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

70 років тому згорів „Гінденбург”

Цей дирижабль був шедевром німецьких інженерів, інструментом пропаганди нацистів і перевізником багатіїв. 6-го травня 1937 року „Гінденбург”, найбільший літальний апарат у світі, згорів неподалік Нью-Йорка. Точна причина катастрофи невідома досі.

default

Кінець повітряного велетня був швидким. Дирижабль „Гіндендбург”, названий на честь німецького рейхспрезидента, здійснював трансатлантичний переліт з Франкфурта-на-Майні до Нью-Йорка.

Увечері 6-го травня 1937 року при заході на посадку біля американської військової бази „Лейкгерст”, штат Нью-Джерсі, спалахнула оболонка в хвостовій частині дирижабля. Потім всередині вибухнув газ водень, і дирижабль миттєво перетворився на гігантську вогняну кулю. За 32 секунди від гордості цілої нації залишилися лише попіл та купа металобрухту. З майже 100 людей на борту загинули 35.

Улюбленці мас

Катастрофа „Гінденбурга” стала кінцем цілої епохи під назвою „Цепелін”. Прізвище німецького конструктора й авіатора Фердінанда фон Цепеліна досі є синонім слова „дирижабль”. На початку ХХ-го століття він почав будувати повітряні кораблі, які швидко завоювали любов мас. Перші цепеліни створювалися на гроші пожертв звичайних німців.

Після 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти, цепеліни стали інструментом пропаганди. „Гінденбург”, найбільший у світі повітроплавний апарат, підходив для цього оптимально. Його загальна довжина становила 245 метрів, лише на 24 метри менше ніж „Титанік”.

„Гінденбург” уперше піднявся в повітря 1936 року й відразу став на службу нацистів. Під час виборів до рейхстагу з дирижабля зі свастикою кидали агітаційні листівки з закликами голосувати за партію фюрера.

Влітку того ж року „Гінденбург” влаштував шоу на відкритті Олімпійських ігор у Берліні. Гігантська „повітряна сосиска”, як жартома називали дирижаблі за їхню форму, „вклонилася”, тобто опустила ніс перед глядачами та керівництвом нацистів, які зібралися на стадіоні.

Каюти „люкс” за 400 доларів

3-го травня 1937 року „Гінденбург” розпочав свій останній політ з бази у Франкфурті до Нью-Йорка. Це був єдиний дирижабль, який міг долати таку відстань, але на цей момент він уже не один десяток разів перетинав Атлантику. На борту: 61 член екіпажу й 36 пасажирів.

Трансатлантичний переліт на борту „Гінденбурга” вважався в ті часи нечуваною розкішшю, яку могли собі дозволити тільки багатії. Квиток коштував 400 доларів. За ці гроші пасажирі отримували місця в каютах з гарячою водою. У ресторані подавали розкішне меню, а в салоні пасажирів розважали живою музикою. Курити було можна, але сірники мав лише офіціант. Дирижабль був наповнений воднем – газом, що швидко спалахує.

Німецькі інженери були змушені використовувати небезпечний водень. Альтернативою був гелій, але на нього мали монополію американці.

„О людство, о пасажири!”

6 травня. Над Атлантикою дме сильний вітер, і „Гінденбург” запізнюється на майже 10 годин. Незважаючи на це, цепелін за традицією робить кілька кіл над Манхеттеном і потім вирушає до місця посадки на базі „Лейкгерст”.

Але там дощ з грозою і посадка відкладається. „Гінденбург” змушений повернутися на берег Атлантичного океану і чекати. Ближче до вечора погода покращується і дирижабль отримує з землі „добро”.

Коли до поверхні лишається лише близько 80 метрів, спалахує хвостова частина дирижабля. Вибухає водень і „Гінденбург” як велика вогняна хмара стрімко падає на землю. Пасажири й екіпаж намагаються врятуватися, вистрибуючи з вікон кабіни.

На землі за катастрофою стежить американський журналіст Герберт Моррісон. Його емоційний репортаж увійшов в історію радіо: „... він спалахнув, о ні , це жахливо,... о людство, о пасажири!”. Морісон не може стримати сліз і змушений кілька разів переривати свій репортаж.

Саботаж чи техніка підвела?

Точна причина катастрофи не з’ясована дотепер. Версій було багато: від саботажу до удару блискавки. Найбільш вірогідним вважається технічний варіант: винуватий лак на оболонці, що спалахнув від електророзряду.

Тодішній командувач люфтваффе Германн Геринг скептично ставився до дирижаблів. Він вважав їх занадто повільними, а отже негідними для війни. Після катастрофи „Гінденбурга” Геринг вирішив, що цепелінам настав кінець. Відома його цитата: „Ні панове, тут діла не буде”. Нові дирижаблі будувати перестали, старі розібрали.

Лише в середині 1990-х цепеліни відродилися вже в об’єднаній Німеччині. Нові дирижаблі не такі великі й використовують їх для коротких туристичних подорожей. Кажуть, що літати на них безпечно.