1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

70 років тому згорів „Гінденбург”

Роман Гончаренко6 травня 2007 р.

Цей дирижабль був шедевром німецьких інженерів, інструментом пропаганди нацистів і перевізником багатіїв. 6-го травня 1937 року „Гінденбург”, найбільший літальний апарат у світі, згорів неподалік Нью-Йорка. Точна причина катастрофи невідома досі.

https://p.dw.com/p/AO7f
Фото: AP

Кінець повітряного велетня був швидким. Дирижабль „Гіндендбург”, названий на честь німецького рейхспрезидента, здійснював трансатлантичний переліт з Франкфурта-на-Майні до Нью-Йорка.

Увечері 6-го травня 1937 року при заході на посадку біля американської військової бази „Лейкгерст”, штат Нью-Джерсі, спалахнула оболонка в хвостовій частині дирижабля. Потім всередині вибухнув газ водень, і дирижабль миттєво перетворився на гігантську вогняну кулю. За 32 секунди від гордості цілої нації залишилися лише попіл та купа металобрухту. З майже 100 людей на борту загинули 35.

Улюбленці мас

Катастрофа „Гінденбурга” стала кінцем цілої епохи під назвою „Цепелін”. Прізвище німецького конструктора й авіатора Фердінанда фон Цепеліна досі є синонім слова „дирижабль”. На початку ХХ-го століття він почав будувати повітряні кораблі, які швидко завоювали любов мас. Перші цепеліни створювалися на гроші пожертв звичайних німців.

Після 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти, цепеліни стали інструментом пропаганди. „Гінденбург”, найбільший у світі повітроплавний апарат, підходив для цього оптимально. Його загальна довжина становила 245 метрів, лише на 24 метри менше ніж „Титанік”.

„Гінденбург” уперше піднявся в повітря 1936 року й відразу став на службу нацистів. Під час виборів до рейхстагу з дирижабля зі свастикою кидали агітаційні листівки з закликами голосувати за партію фюрера.

Влітку того ж року „Гінденбург” влаштував шоу на відкритті Олімпійських ігор у Берліні. Гігантська „повітряна сосиска”, як жартома називали дирижаблі за їхню форму, „вклонилася”, тобто опустила ніс перед глядачами та керівництвом нацистів, які зібралися на стадіоні.

Каюти „люкс” за 400 доларів

3-го травня 1937 року „Гінденбург” розпочав свій останній політ з бази у Франкфурті до Нью-Йорка. Це був єдиний дирижабль, який міг долати таку відстань, але на цей момент він уже не один десяток разів перетинав Атлантику. На борту: 61 член екіпажу й 36 пасажирів.

Трансатлантичний переліт на борту „Гінденбурга” вважався в ті часи нечуваною розкішшю, яку могли собі дозволити тільки багатії. Квиток коштував 400 доларів. За ці гроші пасажирі отримували місця в каютах з гарячою водою. У ресторані подавали розкішне меню, а в салоні пасажирів розважали живою музикою. Курити було можна, але сірники мав лише офіціант. Дирижабль був наповнений воднем – газом, що швидко спалахує.

Німецькі інженери були змушені використовувати небезпечний водень. Альтернативою був гелій, але на нього мали монополію американці.

„О людство, о пасажири!”

6 травня. Над Атлантикою дме сильний вітер, і „Гінденбург” запізнюється на майже 10 годин. Незважаючи на це, цепелін за традицією робить кілька кіл над Манхеттеном і потім вирушає до місця посадки на базі „Лейкгерст”.

Але там дощ з грозою і посадка відкладається. „Гінденбург” змушений повернутися на берег Атлантичного океану і чекати. Ближче до вечора погода покращується і дирижабль отримує з землі „добро”.

Коли до поверхні лишається лише близько 80 метрів, спалахує хвостова частина дирижабля. Вибухає водень і „Гінденбург” як велика вогняна хмара стрімко падає на землю. Пасажири й екіпаж намагаються врятуватися, вистрибуючи з вікон кабіни.

На землі за катастрофою стежить американський журналіст Герберт Моррісон. Його емоційний репортаж увійшов в історію радіо: „... він спалахнув, о ні , це жахливо,... о людство, о пасажири!”. Морісон не може стримати сліз і змушений кілька разів переривати свій репортаж.

Саботаж чи техніка підвела?

Точна причина катастрофи не з’ясована дотепер. Версій було багато: від саботажу до удару блискавки. Найбільш вірогідним вважається технічний варіант: винуватий лак на оболонці, що спалахнув від електророзряду.

Тодішній командувач люфтваффе Германн Геринг скептично ставився до дирижаблів. Він вважав їх занадто повільними, а отже негідними для війни. Після катастрофи „Гінденбурга” Геринг вирішив, що цепелінам настав кінець. Відома його цитата: „Ні панове, тут діла не буде”. Нові дирижаблі будувати перестали, старі розібрали.

Лише в середині 1990-х цепеліни відродилися вже в об’єднаній Німеччині. Нові дирижаблі не такі великі й використовують їх для коротких туристичних подорожей. Кажуть, що літати на них безпечно.